3.4-бенз(а)пірен (БП) належить до класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) і є канцерогеном, який широко поширений у всіх сферах навколишнього середовища .

Бенз(а)пірен є місцевим канцерогеном та належить до першого класу небезпечності. Він може надходити в організм людини через шкіру, органи дихання, травний тракт і трансплацентарним шляхом. ВОЗ установлено середньорічне значення, рівне 10-6 мг/м3, вище якого можуть спостерігатися несприятливі наслідки для здоров'я людини, у тому числі злоякісні пухлини.

У молекулярно-дисперсному стані БП може перебувати лише в мізерно малих кількостях. У повітрі він переважно пов'язаний із твердими частками атмосферного пилу. Тверді частки, що містять БП, доволі швидко випадають із повітря внаслідок седиментації (руйнування колоїду й випадання осаду), а також з атмосферними опадами й переходять у ґрунт, рослини, ґрунтові води й водойми. Це спричинює значну мінливість концентрації БП в атмосферному повітрі, що залежить не тільки від інтенсивності викиду його із джерела забруднення, але й від метеорологічних умов. Будучи хімічно порівняно стійким, БП може довго мігрувати з одних об'єктів в інші. У результаті багато об'єктів і процесів навколишнього середовища, що не володіють здатністю синтезувати бенз(а)пірен, самі стають його вторинними джерелами.

У навколишньому середовищі БП накопичується переважно в ґрунті, менше у воді. Із ґрунту надходить у тканини рослин і продовжує свій рух далі у трофічному ланцюзі, при цьому на кожному її щаблі вміст БП у природних об'єктах зростає на порядок.

Аналіз даних інвентаризації джерел викидів показав, що БП у Донецькій області потрапляє в атмосферне повітря переважно від підприємств коксохімічного, металургійного і енергетичного комплексів. Валові викиди БП на найбільших підприємствах міста Донецька наведені у таблиці 1.

Внаслідок викидів підприємств і автотранспорту середньомісячні концентрації БП у окремих районах міста складають від 1,2 до 9 ГДК. На рисунку 1 показані середньорічні концентрації БП м. Донецька.

В результаті проведення регресійного аналізу залежності концентрації БП від виробництва промислової продукції(рис.2) було отримано регресійне рівняння:

Зворотний зв’язок між ІС та ІВ пояснюється поступовим вдосконаленням очищення викидів підприємств від пилу. Коефіцієнт кореляції r не дуже високий. Це означає, що суттєвий внесок роблять метеоумови. Внаслідок цього, виникає потреба розробки математичних моделей залежності концентрації БП від метеопараметрів для прогнозування майбутнього забруднення атмосферного повітря БП.