Морозов Максим Вікторович

Коротко про себе:

Середній бал за період навчання становить 4,80. Маю диплом бакалавра за фахом «Хімічна технологія високомолекулярних сполук». Вільно володію російською й українською мовами, а також англійським в об'ємі достатньому для читання і переписки. Володію знаннями ПК. Дуже відповідально ставлюся до виконання поставленої роботи, уважний, цілеспрямований, відмінно справляюся з роботою в команді. По життю добрий і веселий. У вільний час займаюся футболом і баскетболом, читаю книги та граю в комп'ютерні ігри. Маю посвідчення водія. Сімейний стан - не одружений. Національність - росіянин.

Мої батьки

Я, Морозов Максим Вікторович, народився 11 квітня 1986 року в чудовому місті Донецьку в Україні. У такий спосіб на небі з'явилася ще одна зірка, яку запалили мої батьки, за що я їм дуже вдячний. Хоча яка отут може бути подяка, мені не вистачить і мільйона прекрасних слів, щоб виразити свої емоції, свій захват від такого подарунка, який називається Життя. Мій батько, Морозов Віктор Миколайович, 1952 року народження закінчив колишній у ті роки ДПІ, а нині - ДонНТУ. Проробив 7 років на Донецькому хімічному заводі, 17 років - на Донецькому заводі кольорових металів, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На даний момент працює на ЗАТ ЗВО «Донвентилятор» електромонтером. Мама, Морозова Олена Євгенівна, 1958 року народження закінчила Донецький політехнічний технікум, працювала в обчислювальному центрі оператором ЕОМ, а також на Донецькому заводі кольорових металів. У цей час працює медрегістратором у ГКДЛ № 5 м. Донецька.

Дитинство

Моє дитинство проходило під доглядом батьків, які обдаровували мене своєю любов'ю і зігрівали своїм теплом і турботою, а також вихователів дитячого садка, який я відвідував з 1989 по 1993 роки. За цей невеликий період відбувається дуже багато чого: моє перше знайомство з навколишнім світом, перші друзі; у мені починають формуватися такі якості як допитливість, уважність, чуйність, доброта, проявляються лідерські здатності, з'являється інтерес до спорту - все це внесло свою частку в мій подальший розвиток.

Шкільні роки

В 1993 році я почув перший шкільний дзвінок у ЗОШ № 150 м. Донецька, який відкрив нову сторінку в моєму житті і ознаменував початок навчальної діяльності. Я досить швидко освоївся на новому місці і результати не змусили себе довго чекати - в 2-ому класі мені вдалося стати відмінником. Хочу відзначити, що в цьому не мала заслуга і моїх батьків, які надавали мені свою допомогу та підтримку у важку хвилину. Починаючи з 6-го класу, я привчив себе до самостійності та намагався розраховувати винятково на свої сили як у навчанні, так і в інших справах, хоча й покладався на життєвий досвід батьків. В цілому вчився рівно - навчання давалося нескладно, тому що виконував всі завдання вчасно і проробляв вивчений матеріал до повного розуміння. Найбільше віддавав перевагу точним наукам, а саме: хімії, фізиці, математиці. З гуманітарних наук можу виділити історію, географію. Особливе місце займає спорт: захоплююся футболом і баскетболом на аматорському рівні. Протягом шкільних років неодноразово брав участь в олімпіадах по хімії, фізиці, географії, а також спортивних змаганнях і підтвердження тому, наявні грамоти й подяки.

Університетське життя

В 2003 році вступив до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на факультет екології і хімічної технології на спеціальність «Хімічна технологія високомолекулярних сполук». Передісторія вступу до ДонНТУ досить забавна: після закінчення школи і одержання атестата про середню освіту я все ще визначався з вибором подальшого місця навчання, хоча багато моїх ровесників, ще будучи учнями, визначилися з ВНЗом. Батьки бачили мене в медицині, а я все вагався. І от, подумавши і все зваживши, я подав документи до ДонДМУ ім. Горького на фармацію та ДонНТУ. У ДонНТУ поступив за результатами співбесіди, здавши її на відмінно, а от в іншому випадку не повезло – здавши 3 іспити, мені не вистачило всього лише одного бала, щоб вступити на бюджет! Але я вважаю, що зробив правильний вибір на користь ДонНТУ і СПОДІВАЮСЯ він себе виправдає. Хотів би відзначити, що готувався до вступних іспитів сам без додаткових курсів. Говорять, що студентські роки найкращі, так і в моєму житті до цього часу вони дійсно найкращі. Я вчився в чудовому колективі одногрупників, які стали мені майже рідними. Разом з ними я переживав і успіхи, і розчарування. Крім того, мене навчали відмінні викладачі, яких з гордістю можу назвати професіоналами своєї справи. Завдяки їм, я одержав величезний багаж знань і життєвий досвід. Брав участь в олімпіадах по загальній і фізичній хімії, посідав призові місця, виступав за збірну факультету з футболу. В 2007 році одержав диплом бакалавра за фахом «Хімічна технологія високомолекулярних сполук» і вступив до магістратури. Тему магістерської роботи: «Дослідження впливу різних добавок на стійкість проти вигоряння промислових ЗВР» я визначив зі своїм керівником Манжосом Юрієм Вікторовичем. Актуальність роботи полягає в тому, щоб підібрати таку добавку, яка б звела до мінімуму вигоряння ЗВР і не впливала значною мірою на вибухові властивості цих речовин.

Погляд у майбутнє...

З приводу трудової діяльності хочу сказати, що звик займатися тільки однією справою з метою одержання максимальної ефективності і необхідного результату, а інші виконувати послідовно. Тому на даний момент всі сили спрямовані на успішне закінчення університету та одержання диплома магістра.