Гергалова Г.
АНАЛІЗ МЕДИК0-ДЕМ0ГРАФІЧНОЇ CИТУАЦІЇ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ
Історично сформована структура розвитку промислового виробництва, наявність корисних копалин, особливості розвитку соціальної інфраструктури i специфіки сільського господарства зумовили ітенсивне забруднення довкілля. Найбільш чутливим критерієм якості навколишнього середовища залишається стан здоров'я населення [1]. Єдиним об'єктивним маркером екологічного стану peгioнy є показники стану здоров'я населення.
Демографічна ситуація значною мipoю зумовлена станом економіки i віддзеркалює медико-соціальні умови життя населення. Проведений аналіз медико-демографічних показників різних peгioнiв протягом 10 років (1990-2000) виявив тенденції його погіршення. Прослідковується погіршення демографічної ситуації з заходу на cxiд, з менш промислово розвинених до більш екологічно забруднених регіонів, що свідчить про вплив комплексу негативних факторів [2-4].
Використовуючи офіційну екологічну статистику, здійснено порівняльний аналіз медико-демографічної ситуації та стану здоров'я населения Донецького регіону за останній nepioд на підставі комплексного вивчення класичних показників [1].
Матеріали та методи. Для розв'язання завдання використовували дані офіційної статистики (Держкомстату, Мінекології), методи аналізу науково-інформаційного потоку (демографічної статистики, системного підходу, моделювання процесів).
Результати та їx обговорення. Донецька область є однією з найбільш промислово розвинених територій України — приблизно 90% народного господарства області припадає на промисловість. 3 цим пов'язаний i високий рівень урбанізованості peгioнy — 91 % населения — мешканці міст. Незважаючи на відчутний занепад у промисловості підприємства продовжують забруднювати навколишне природне середовище, завдаючи при цьому шкоди здоров'ю людей.
Під впливом кризових явищ в економіці демографічний стан у Донецькій області продовжує погіршуватися [2-4]. В результатi високого рiвня смертності,низької народжуваності та активних міграційних процесів відзначається від'ємний приріст населення — за 1990-2001 pp. загальна чисельність населення скоротилася на 419,7 тис. чол..
У зв'язку зі складною екологічною ситуацією та соціально-економічними умовами в області змінився показник смертності від різних хвороб. Перше місце посідають смертні випадки в результаті захворювань серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба), далі – захворювання органів травлення та дихання.
Високі pівні техногенного забруднення навколишнього середовища призводять до порушень в антитоксичній системі організму. Так, рівень первинної захворюваності населення області на хронічний гепатит збілишився з 1990 року у 4 рази, через патологію пiдшлyнкoвoї залози — утричі.
В останні роки значно зросло розуміння ролі стану навколишнього природного середовища як одного з найважливіших факторів, що визначають якість здоров'я людей. Офіційним вираженням i підтвердженням цього стало проведения у Лондоні у червні 1999 року спільної III конференції мiнicтpiв Європи з питань охорони довкілля і здоров'я.
Дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення стали основою розвитку наукових медико-екологічних напрямків (екологічна імунологія та патологія, екологічна епідеміологія, екологічна генетика тощо). Нині дедалі більшого поширення набувають саме хвороби, викликані забрудненням довкілля.