RUS | ENG | ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ

Парвіна Тетяна Геннадіївна

Факультет: Економіки

Спеціальність: Управління інноваційною діяльністю

Тема випускної роботи:

"Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю на підприємстві"

Керівник: к.е.н., доц. Кравченко С.І.

Матеріали по темі випускної роботи: Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індівідуальне завдання

Email: tagepa@bk.ru

О себе (главное):

Середній бал у період навчання в університеті склав 4,98. Вільно володію російським і українським мовами, англійський зі словником. Захоплююся малюванням, эзотерікой. Особисті якості: чесність, відповідальність, коммунікабельність, здатність до навчання, цілеспрямованість.

Моя біографія:

Дитинство
Я народилася 8 грудня 1985 року в місті Донецьку Донецької області. Я була другою й останньою дитиною в родині після свого брата Сергія. Відразу після моєї появи на світ моя мама через вікно роддома побачила перший чистий сніг, що кружляється над будинками нашого міста. З тих пір звичайно завжди на мій день народження йде сніг. Через 11 місяців після цього я робила свої перші кроки до майбутнього й в 2,8 роки пішла в дитячий сад. Туди я ходила із задоволенням, але тільки не любила тиху годину, коли я не хотіла спати й заважала всім іншим. Взагалі я росла досить необразливою й життєрадісною дитиною, у міру веселим і бешкетним. Уже у віці 4-5 років я знала багато віршів таких поетів, як Блок, Єсенін, Пушкін і ін. На це вплинуло те, що, коли іншим дітям батьки розповідали казки перед сном, моя мама мені читала вірші знаменитих класиків. Це в наслідку дало відбиток на мої погляди на життя.

Шкільні роки чудові…

В 1993 році я пішла вчитися в середню школу №20. Початкові класи мені запам'яталися веселими перервами між уроками, де ми всім класом водили хороводи, стрибали в класики й грали в «резиночки». Один раз так загралися, що вперше спізнилися на урок, і мені записали перше зауваження в щоденнику. Ішов час, однак ми не розуміли, що ці роки є самими цікавими, безтурботними й коштовними в нашому житті. Ми вчилися жити в колективі, дружити, любити й відповідати за свої вчинки. Саме в цей час життя давало мені свої перші уроки, формувала й загартовувала мій характер.

Моє дозвілля

Я завжди намагалася не витрачати час даремно й тому постійно займалася в гуртках. Ще в останні роки дитячого саду мене мама віддала вчитися народним танцям. У шкільні роки я займалася музикою (гра на фортепіано, на гітарі), сучасними танцями, плаванням, шиттям, навіть один раз намагалася випилювати лобзиком (правда, нічого не вийшло). Однак найбільш значимим захопленням для мене завжди було й залишається малювання, живопис. В 2002 році я надійшла в Дитячу художню школу, у яку ходила з великим задоволенням і в наслідку закінчила її, одержавши свідчення.

Крок у доросле життя

В 2003 році я надійшла в Донецький національний технічний університет на економічний факультет, спеціальність «Економіка підприємства». У мене не було чітко вираженого бажання стосовно майбутньої спеціальності. З одного боку мені по душі художня освіта, але з іншого боку воно не є стабільною основою для нашого сучасного життя. Архітектором я не хотіла бути й тому практичність майбутньої професії в умовах України й наявні можливості привели мене в той вуз, що я хотіла, на ту спеціальність, що привернула мою увагу. Мені запам'яталася ситуація, коли всі абітурієнти влітку готувалися до вступних іспитів, хвилювалися й доучували те, що недоучили раніше, а в цей час я була горда собою. Я надійшла ще в лютому по рейтинговому тестуванню! У вересні, як і інші першокурсники ДонНТУ, я перший раз ступила на поріг цього закладу. Перша лекція в нас була в аудиторії 3.140. Де вона знаходиться? Де «вхід з Ватутіна»? Величезний потік студентів. Хто із цих людей у моїй групі? Всі ці й інші питання змішалися в голові з почуттям страху перед невідомістю. Але пройшла перша пара, за нею друга, перша сесія й перша оцінка в заліковій книжці. Так пролетіли чотири роки, цікаві, пізнавальні, часом з переживаннями, сльозами, а часом з посмішками й жартами. На четвертому курсі я вперше спробувала писати тези й брати участь у конференції, на якій одержала Грамоту за внесок у розвиток теорії й практики інвестування. А вже в липні 2007 р. я закінчила четвертий курс ДонНТУ й одержала Диплом бакалавра з відмінністю.

Магістратура

Наступним вирішальним кроком у моєму життєвому шляху був вибір подальшої освіти й спеціальності. Саме в цей рік уперше з'явилася магістратура спеціальності «Управління інноваційною діяльністю». У Донецькій області ще не було університетів, що випускають такого фаху магістрів, а в Україні кількість таких навчальних закладів не перевищувала 10. Виходячи з того, що інноваційна діяльність є перспективним напрямком у розвитку економіки й життя, маючи вже базове економічну освіту, я вирішила стати магістром з управління інноваційною діяльністю. Я люблю вчитися й тому вирішила, що зможу досягти чогось більшого в житті, якщо піду в магістратуру. Для того, щоб гідно закінчити навчання, необхідно ще пройти через багато випробувань і найбільш складним з яких є написання магістерської роботи, тема якої «Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю на підприємстві». Моїм керівником, наставником і порадником у досягненні даної мети є Кравченко Сергій Іванович, з яким були проведені вечори, присвячені навчанню написання й редагування тез і статей, за що йому велике спасибі.

Прекрасне далеко

Що буде завтра? Цим питанням рано або пізно задається кожний з нас, однак чітке уявлення мають лише деякі. Я в майбутньому бачу себе успішною жінкою, що займається улюбленою справою, має щасливу родину, величезну любов, подорожує по всьому світу й має можливість задовольняти будь-які бажання свої й своїх близьких. Головне - у вихрі дорослого життя не втратити своєї мети, домагатися її незважаючи ні на які невдачі, не втрачаючи власної гідності, віри в себе й не забуваючи робити добро. І в суєті днів, завантажених роботою, родиною й іншими проблемами, потрібно зупинитися, згадати й подивитися на світ очами тієї дівчинки, що бігала босоніж по калюжах з подружками, що не боялася зробити щось не так, як треба, що жила з відкритим серцем і вірила в чудеса. Я впевнена, усе в мене вийде!