Формування комплексу логістики інновацій

Яремко Анна Николаевна

"V Международная научно-теоретическая конференция молодых ученых и студентов "Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы" Донецк 5-6 июня 2008г."

На сучасному етапі переходу вітчизняних виробників до ринкових відносин виробництво нової продукції, а також успішний її продаж, є одним із найважливіших етапів діяльності будь-якого підприємства. Конкуренція, що постійно зростає, змушує виробників вже на етапі появи нового товару на ринку мати оптимально розраховану і найбільш прийнятну стратегію його реалізації.

Аналіз наукових джерел праць світових та вітчизняних вчених у галузі маркетингової та інноваційної діяльності дозволили визначити, що логістика інновацій буде найбільш ефективною, якщо використовуватиме комунікації зі споживачами для коректування тактичних дій, на чому наголошують Зав’ялов П.С., Котлер Ф., Ілляшенко С.М., Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Соловйов І.О., Туркот Т.І., Шкапова О.М., Юрашев В., Шелест И..

Виходячи з того, що комплекс являє собою сукупність об'єктів, предметів, дій, пов'язаних та таких, що взаємодіють між собою і створюють єдину цілісність, визначимо ознаки комплексу руху інновацій до споживача:

- застосовується набір інструментів “4Р-маркетигу”, що може бути використаний в окремих діях обраної стратегії для руху саме інновацій;

- обов'язково має враховуватися реакція цільової аудиторії на тактичні дії та набір інструментів;

- набір інструментів змінюється під впливом зворотного зв'язку (комунікації) з цільовою аудиторією;

- друга „хвиля" застосування обраної стратегії використовує скорегований набір тактичних дій.

Таким чином, автор визначає комплекс просування інновацій як адаптований до кон'юнктури ринку процес активізації продажу інновацій з можливістю його коригування під впливом комунікаційного зв'язку зі споживачами.

Беручи за основу місію організації та ресурсні обмеження, автором запропонована удосконалена модель прийняття рішення на підприємстві.

Згідно з поданою моделлю цілі, пріоритети та норми підприємства визначають необхідний потік матеріальних та інформаційних ресурсів або так званий «Вхід» системи. Далі інформаційні потоки надходять до суб'єкта управління, а матеріальні обробляються відповідно до порядку здійснення операцій з метою одержання вихідних результатів безпосередньо продукту та рішень щодо його місця на ринку. У інноваціях нематеріальний потік, що є рухом нововведення, має функцію схожу з функціями матеріального або фінансового потоків, але пріоритетну ним. Цьому потоку також відповідає свій інформаційний обслуговуючий потік, що генерується початковим нематеріальним активом. Таким чином у інноваціях доводиться моделювати абстрактні логічні конструкції інноваційних зв'язків і відносин з приводу впровадження новації в матеріальне виробництво.

Модель враховує також специфіку інновацій, тобто до загальної схеми додається рішення щодо процесу виходу нового товару на ринок та складання комплексу просування інновації. Інформація про цільовий ринок є таким самим вхідним ресурсом, як і перелічені вище, тобто три ресурсні потоки повинні надходити паралельно у визначеному часовому відрізку.

Логістична система підтримує функціонування інновації в умовах постійних внутрішніх і зовнішніх змін, які торкаються не тільки кількісних характеристик інноваційних потоків, але і умов і узгоджених правил руху нововведення за стадіями життєвого циклу. Інформаційний потік є основою інноваційного на перших етапах його виникнення. Властивість підтримувати свої параметри в умовах нестійкого зовнішнього середовища може бути досягнена тільки при мінімальних втратах інформації під час комунікацій між суб’єктами інновації. З іншої сторони, для ефективного руху матеріального і нематеріального потоків в інноваціях необхідний цільоспрямований рух фінансових коштів.

Крім того, за допомогою комунікацій з ринком та з урахуванням впливу зовнішнього середовища будуть змінюватися потоки ресурсів, а отже кожне наступне рішення з даної стратегії буде скориговане для найшвидшого досягнення мети.

Таким чином, рекомендується відокремлювати інноваційну складову від сукупності логістичних операцій, що дозволить забезпечити подальше удосконалення управління логістичними потоками на підприємствах і забезпечить необхідні умови реалізації інноваційних процесів.