Брижицька Оксана Олександрівна

Факультет: Енергомеханіки і автоматизації

Спеціальність: Автоматизоване управління технологічними процесами

Тема випускної роботи:

Розробка принципів управління і системи автоматизації пневмоспостачання гірничого підприємства

Керівник: к.т.н., доц. каф. ГЕА  Оголобченко Oлександр Семенович

Email: 4ornyava@rambler.ru

Про себе (головне):

Я, Брижицька Оксана Олександрівна, народилась 14 травня 1986 року в місті Макіївка. Все своє свідоме життя займаюсь спортом. Вільний від навчання час проводжу з родиною, друзями, полюбляю активний відпочинок на природі, слухаю музику, читаю. Володію російською, українською та англійською мовами. Маю досвід роботи з комп'ютерними програмами: Microsoft Office, Visio, Mat Lab, Math Cad, Micro Cap, P-CAD, КОМПАС.

Коротка біографія:

Дитинство:

Мої батьки: батько – Брижицький Олександр Степанович, мати – Брижицька Алла Іванівна. Крім батьків з дитинства про мене піклувався улюблений старший брат Максим. Це людина, якою я пишаюсь і дуже поважаю.

Я росла допитливою дитиною. До трьох років батькам мене допомагала виховувати бабуся Галя, яка розвивала мою пам'ять. Завдяки бабусі в чотири роки я вже вивчила абетку і навчилась читати. До школи ходила в дитячий садок, за межами якого для мене розташувався величезний, незнайомий і дуже цікавий світ. В шість років почала відвідувати кружок естетичного виховання у Палаці піонерів, де виявили мої здібності до танців. Так я стала танцювати у хореографічному ансамблі «Пролісок».

Школа:

У 1993 році поступила до загальноосвітньої школи. Після закінчення третього класу перейшла до Макіївського міського ліцею у зв’язку зі зміною місця проживання. Вважаю, що саме тут почалось становлення мене як особистості. Активно приймала участь у багатьох заходах: олімпіадах з української, англійської мов, правознавства та ін. Була гравцем ліцейської команди «Що? Де? Коли?», приймала участь у культурному житті ліцею. Саме тут я познайомилась зі спортом: з десяти років почала займатися в молодіжному фехтувальному клубі «Ліцей». Три роки займалася танцями і спортом, а потім надала перевагу фехтуванню. Я дуже вдячна моєму тренерові Саприкіну Едуарду Володимировичу, який зумів прищепити мені любов до спорту. Мої захоплення допомогли пізнати географію практично: я побувала в різних куточках України, а також двічі їздила до Словакії (місто Сніна).

Університет:

Після отримання середньої освіти у 2003 році поступила за співбесідою до Донецького національного технічного університету на спеціальність «Автоматизоване управління технологічними процесами». На той момент вибір спеціальності був до кінця не усвідомлений. Але зараз я вважаю, що зробила правильний вибір. В університеті було багато цікавого: нові знайомства, друзі, практика на шахті, екскурсія на пивоварний завод, життя у профілакторії, відпочинок влітку у Студентському оздоровчому таборі «Сонячний» на Азовському морі, взимку – у Святогір'ї, і, звичайно ж, навчання з цікавими і не дуже дисциплінами і викладачами. За період навчання приймала участь у наукових конференціях, конкурсах студентських наукових робіт, маю публікації, дипломи. Всіма своїми науковими досягненнями я повинна науковому керівникові Оголобченко Олександру Семеновичу. На третьому курсі поступила на другу спеціальність «Фінанси», де продовжую навчання. У цей же час я поселилась в гуртожиток №9, яке додало мені самостійності, а також нових друзів.

Моїм захопленням досі є спорт. Зараз це фітнес. Я пробую себе в якості тренера, також займаюсь танцями (латано). Тренуюсь активно: 3-5 тренувань на тиждень. Крім цього, люблю читати, музику, театр, за настроєм пишу вірші.

Плани і мета на найближче майбутнє:

Після закінчення університету я планую влаштуватися на гідну роботу, отримати другу вищу освіту (економічну), продовжувати тренуватися й тренувати, розширяти кругозір, самовдосконалюватись, звичайно ж, улаштувати особисте життя. Мрію поїздити по світу, може бути, вивчу ще одну іноземну мову. Планів багато, але я марновірна і не хочу про все розказувати.