Email:neptun@meganet.net.ua
Email:neptun@meganet.net.ua
Я народився 8 січня 1986 року у місті Макіївка. З перших років життя я був дуже не спокійною дитиною. Ні у день, ні вночі від мене спокою не було. У день укласти мене спати було неймовірно, у ночі мій сон чергувавсь з криками із-за яких не було спокою моїм батькам. Через деякій час мене відправили у дітячий садок «Дружба». З цього часу я пам’ятаю себе добре. У дітячому садку я був спокійним хлопчиком, тому вихователям дуже пощастило. Ще я у дітячому садку навчився писати, читати та рахувати, тому у школу я пішов вже підготовленим.
До школи я пійшов у 1993 році. Тому що у мене зразу були деякі знання, мене узяли у прискорений клас. Але там я навчався не довго. Приблизно рік. Вчивсь я не дуже старанно, багато разів не виконував домашні завдання, хоча повидінка завжди була добра. Набравшись двійок, після року навчання у прискореному класі мене перевели до звичайного. Там мої справи були не кращі. До п’ятого класу у моїх табелях було половина трійок. Но потім, сам не знаю чому, усе змінилось. Я став вчитися добре, а потім майже наздогнав відмінників. З шкільних предметів більш за все любив історію, геометрію, працю. Більш за все не любив хімію. Не дуже любив алгебру, але знав її добре. У школі, приблизно у 9 класі, я узнав, що у моєму місті є судомодельний клуб «Нептун». І я вирішив записатися. Від побаченного у клубі у мене загорілись очі і мені теж захотілось створювати цю красу. Цією справою я займаюся і досі. І гадаю, що це назавжди.
У 11 класі стало питання, куди йти далі вчитися. Вибір зупинив на двох вузах: ДонНТУ та ДонНАБА. По підсумкам рейтингових іспитів я пройшов і у перший, і у другий. Але навчатися вирішив у ДонНТУ. Над спеціальністю дуже не замислювався, якось усе само вийшло. Вибрав: «Підйомно – транспортні, дорожні, будівельні, міліоративні машини та обладнання». Головним плюсом данної спеціальності було її не вузькоспрямованість. Це звичайно допоможить при пошуку роботи. В університеті я зустрів нових друзів та цікавих викладачів. Зразу вчитися було складно. Пам’ятаю на першому курсі, я приходив до дому та лягав спати, тому що сил вже не було. Але з часом звик, і усе пійшло як треба. На четвертому курсі треба було вибирати керівника НДРС, а потім і діпломної роботи. Моїм керівником став дуже хороший викладач, який чудово знав свою справу, доктор технічних наук, професор Дворніков Володимир Іванович. Він запрапонував узяти тему: « Розробка підвісного пристрія що демфує для однокінцевого шахтного підйому », я погодився. Непомітно пройшли чотири роки навчання, і я склавши державні іспити отримав діплом бакалавра. Потім треба було вирішити: як вчитися далі? За програмою магістр обо спеціаліст. Вибрав магістра.
У майбутьньому хочу зробити діпломну роботу та добре ії захистити