Середній бал на кінець четвертого курсу 5,0. В 2007 році отримав диплом бакалавра з відзнакою за напрямком <<Гірництво>>. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й листування, володію німецькою. Захоплююсь музикою, спортом. Маю навички роботи на ПК (MS Office, Internet). Закінчив курсы ЕШКО занапрямком <<Основи бухгалтерського обліку>>, а також курси ХФЕІ <<Менеджмент та маркетинг>>.


Вранці 24 вересня 1985 року на білий світ з'явилася ще одна людина. Яким буде її життя, який шлях вона обере й чого досягне - відповіді на ці питання тоді були невідомі. Усе залежало від неї самої, бо шлях подужає той, що йде! Цією людиною був я. Мої батьки дуже дбайливі і чуйні, поряд із ними завжди почуваєш себе захищеним – що ще потрібно малому? Рік за роком я набував нового досвіду, знаходив друзів, з якими товаришую дотепер, пізнавав цей цікавий світ. Земний уклін моїм батькам за те, що допомогли мені стати тією людиною, якою я є. В 1993 році я пішов у перший клас на той час середньої школи №124. По закінченні третього класу нашу школу перейменували в Загальноосвітню, ще через чотири роки – в ЗРК <<Східний>>, зараз же вона вже зветься Багатопрофільний ліцей № 124.

Спочатку навчання подобалося не дуже, адже воно забирало багато часу, мало залишаючи його на ігри, які такі звичні в ранньому віці! Треба віддати належне моїй першій учительці – Родіній Неллі Борисівні, вона як могла прагнула прищепити учням любов до знань і науки, що їй в основному вдавалося і, дай Боже, ще довгі роки буде так!Саме в цей час проводився набір у секцію з баскетболу, якому я присвятив п'ять років. У п'ятому класі ми одержали нового класного керівника - Віноградову Тетяну Борисівну, учительку російської мови й літератури. Саме на її уроках ми знайомилися із творчістю Пушкіна, Гоголя, Єсеніна й багатьох інших, не менш цікавих, авторів. Починаючи з п'ятого класу наша команда незмінно ставала переможцем спортивних змагань школи. З ряду причин вона не продовжила керівництва нами в десятому класі, але їй на зміну прийшла Кравченко Людмила Борисівна. Закінчив школу без четвірок, тобто не маючи в атестаті оцінок нижче 10 балів, однак же й без медалі! У моїй душі школа залишила багато незабутніх вражень, яких я не забуду ніколи! Думаючи над тим що робити після школи, я вивчив багато літератури про різні вузи нашого міста, але зупинився саме на Донецькому Національному Технічному Університеті. А спеціальність <<Збагачення корисних копалин>> спокусила мене тим, що в її основі лежать фундаментальні знання різних наук. Так у лютому 2003 почалася захоплююча епопея проходження рейтингових випробувань. Одержавши 44 бала за результатами першого рейтингу, необхідно було після кожного наступного стежити за непорушністю мого першого місця. По закінченні третього рейтингу я все-таки втратив першість, ставши в підсумку другим, що анітрохи не вплинуло на результат.

Чотири роки студентського життя пролетіли дуже швидко, проте я встиг знайти нових друзів і зустріти дівчину, яку кохаю усим серцем! Вона є моєю музою, моїм сонцем, яке зігріває і завжди дарує світло надії! Навіть не уявляю, що б я робив без неї! Велике спасибі їй за те, що вона присутня у моєму житті!
Одержавши диплом бакалавра я вирішив піти у магістратуру, що з успіхом і виконав. Керівником моєї магістрскої роботи став доктор технічних наук, професор Білецкий Володимир Стефанович. Разом з ним ми визначилися з темою, над якою зараз активно працюємо. Бо немає нічого більш цікавого, ніж самому займатися емпірико – теоретичними научними дослідженнями, прогнозувати результати та доводити їх на практиці. Як писав Островський: <<Самое дорогое у человека - это жизнь. Она дается ему один раз, и прожить ее надо так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы... И надо спешить жить. Ведь нелепая болезнь или какая-либо трагическая случайность могут прервать ее.>> Що тут можна додати? Людина повинна вдосконалювати себе кожного дня, духовно і фізично, ставити перед собою шляхетні цілі і невпинно до них йти. Саме за цих умов вона може стати особистістю. У мене є мета, ідеал до якого я прагну і вірю, що досягну його! Спитаєте – <<Яка ж то мета?>> – нехай це залишиться моєю маленькою таємницею!

---

ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ> Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індивідуальне завдання


© ДонНТУ 2008 Красілов О.О.