Коротко про себе
Середній бал в період навчання в університеті - 4,8. Вільно володію російською і українською мовами. За період навчання проходила виробничі практики, де одержала досвід роботи за фахом.
Автобіографія
Я, Зубкова Ганна Вікторівна, народилася холодною весняною ніччю 11 березня 1986г. у шахтарському містечку Жданівка.
.
Мій тато - Зубков Віктор Якович, народився 25 червня 1958г. працює на шахті "Комсомолець-Донбассу" гірничим майстром ділянки ШТ.
Моя мама - Зубкова Тамара Вікентіївна, народилася 3 листопада 1958г. працює майстром вантаження на шахті "Свято-Андріївська".
Мій брат - Зубков Антон Вікторович, народився 10 вересня 1981г. Працює гірничим майстром ділянки РГВ на шахті "Свято-Андріївська" також є студентом заочного відділення ДонНТУ(до речі, влітку захищатиме диплом за фахом РКК).
Дитинство
Дитинство моє проходило тихо і мирно. Якихось особливих спогадів не пригадаю. Знаю, що була спокійною, слухняною, допитливою, але і розпещеною дитиною, а ще я була страшною модницею (дуже любила перевдягатися кілька разів на день).
Як і всі діти я ходила в дитячий садочок і, напевно, як і більшість із них не любила його.
Група в садку була хороша. У мене було багато друзів, з якими я спілкуюся й дотепер.
Але роки пролетіли, і я вступила на нову сходинку свого життя.
Школа
І ось 1993 рік. Я в шкільній формі, білому фартучку з бантами і квітами переступила поріг школи №2 м. Жданівки. Все було нове й цікаве, але в той же час дуже страшно.
Всі роки я була відмінницею, одержувала похвальні листи, грамоти, брала участь у всіляких олімпіадах. Але, не дивлячись на все це, я не забувала відпочивати і розважатися. Жодне свято не обходилося без моєї участі: КВК, спортивні змагання, концерти. У 10 і 11 класах на новорічних ранках я грала Снігуроньку. Так, школа це звичайно гарно і весело, але підходив час задуматися про майбутнє.
Про те, який ВНЗ обрати я думала недовго (хоча тато пропонував багато інших варіантів), відразу зупинила свій вибір на ДонНТУ. Напевно, зіграла роль те, що і тато, і мама, і брат - все вчилися в цьому ВНЗі. А ось з вибором професії все було взагалі весело: прийшли з братом, показали пальцем і ось я тут - на факультеті геотехнологій і управління виробництвом на спеціальності Охорона праці в гірництві. Хоча все і вийшло так неочікувано, але я не жалкую (і тато схвалив вибір) - це професія майбутнього. Ось так, ще не закінчивши школу, не одержавши свою медаль, я за рейтингами вступила до університету.
Університетські роки
І тут пішло-поїхало. Не встигла прийти - дебют першокурсника. Перший (і може не останній) виступ на інститутській сцені - страшно, весело, цікаво і запам'ятається на все життя.
Студентські роки - гуртожиток і голод, нічні клуби і безсоні ночі, стреси і переживання на сесії - все це проходить, але я цього ніколи не забуду. ЦЕ були кращі роки мого життя!
В 2007р. я одержала диплом бакалавра і вирішила на цьому не зупинятися і поступити до магістратури. Зараз займаюся своєю магістерською роботою. В її підготовці мені допомагає мій науковий керівник В.А.Стукало, професор кафедри "Охорона праці і аерологія", к.т.н. Завдяки йому я беру участь у різних конференціях, які пов'язані з моєю спеціальністю.
У жовтні 2007р. пішла на другу вищу освіту в Міжнародний Університет Фінансів на спеціальність "Фінанси» (чого не зробиш, щоб якомога довше залишатися студентом).
Хочеться додати, що роки університету не пройшли для мене дарма - я стала фахівцем в своїй справі, познайомилася з багатьма цікавими, розумними людми, з'явилося багато добрих друзів і знайомих.
Ах, як хочеться продовжити студентське життя.
Плани на майбутнє
В першу чергу - вдало захистити диплом.
Найближчі п'ять років хочу присвятити своїй кар'єрі: знайти хорошу високооплачувану роботу за фахом і взагалі знайти своє місце в житті.
