RUS
ENG
RUS |
ENG |
| Автореферат | Бібліотека | Посилання | E-mail: Polyak_VO@mail.ru |
Середній бал у період навчання в університеті 4,8.
У достатньому обсязі, для користувача ПК, вмію роботати з пакетом Mіcrosoft Offіce. Володію такими мовами
програмування як Delphy і Vіsual Basіc For Applіcatіon. Маю навички роботи з програмами Mathcad 11,
Compas, Elcut 5.4 та ін.
Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі достатньому для читання та переписки володію англійською
мовою.
Мій батько, Поляк Олег Юрійович, народився 4 червня 1962 року в місті Сніжне. Після закінчення школи поступив у Приазовский інститут. Закінчив ВУЗ за фахом "ливарне виробництво".
Моя мати, Поляк Олена Вікторівна, народилася 6 лютого 1962 року в місті Волноваха. Після закінчення школи з медаллю поступила в Приазовский інститут. Закінчила ВУЗ за фахом "ливарне виробництво".
Батьки вклали в мене свої найкращі якості, виховали з мене ту людину, яким я зараз є, за що я їм дуже вдячний і буду робити усе від мене залежне, щоб вони пишалися мною, як я пишаюся ними.
Я, Поляк Віталій Олегович, народився 27 листопаду 1985 року в місті Волноваха. Довгий час моєму вихованню сприяли дідусь і бабуся, про що в принципі, я зовсім і не шкодую. Саме цей час - мої самі безтурботні роки. А також, саме в ці роки, завдяки строгому вихованню бабусі, у мене зародився мій працьовитий характер.
У 3 роки я пішов у дитячий сад, де і почалося моє становлення в суспільстві. У дитячому садку я зарекомендував себе як здатна, але неслухняна дитина. Дуже любив "подорожувати". Тому не один раз уходив на прогулянки далеко від будинку, за що часто влітало.
1 жовтня 1990 року в нашій родині з'явився мій молодший брат Сашко. От тепер і я відчув хвилювання за близьку людину і зміг виховувати одного з членів нашої родини, що з успіхом у мене виходило.
Нарешті наступив той момент, що я чекав з нетерпінням, я пішов у школу. Це була Донська ЗОШ. Трапилось це 1 вересня 1992 року, коли мені було 6 років. Цей день залишився в моїй пам'яті назавжди, - "Перший раз у перший клас". Із самих початкових класів для мене усе було просто, тому і потрапив у клас для "сильних" дітей.
В ці роки я відвідував безліч художніх і тому подібних кружків. Але так жоден з них і не став моїм життєвим хобі, і я вирішив шукати далі. У результаті я зайнявся спортом і знову почав ходити по кружкам, але тепер по спортивним. Далі. . .
Скажу чесно, вже після початкової школи учився не дуже, лінь учиться "іноді" було. Але, тим не менш, у 10 класі змусив себе піти у фізико-математичний клас. У 11 класі ще трошки поднатужився, і в підсумку досить непогано закінчив школу.
Особливо вдячний Стамбулжи Надії Георгіївні, учителеві математики і класному керівнику, що навчила учиться і прищепила мені любов до алгебри, геометрії і зовсім до всіх точних наук. Улітку 2003 року пролунав останній дзвоник, але вже тоді я знав, що поступив за результатами рейтингових іспитів до Донецького Національного Технічного Університету.
У ДонНТУ поступало багато друзів, та й батьки радили цей ВУЗ, тому вибирати довго не довелося. Я поступив на спеціальність "Металургія чорних металів" (МЧМ). Чому МЧМ? Та тому що Україна - металургійна держава і металургія в нашій країні досить перспективна галузь.
"Студентські роки - кращі роки життя!" Хоч і були труднощі, але це дійсно так. Я оселився у гуртожитку ДонНТУ №4. У кімнаті я прожив з моїми одногрупниками, що колись були моїми однокласниками в школі. Було весело і є що згадати!
Першим дійсним іспитом, за період навчання в університеті, став бакалаврський іспит. Спочатку було страшно, але виявилося досить не складно! Цей іспит був складений на відмінно із середнім балом за роки навчання 4,8.
Потім мене зарахували в магістратуру. Навчання в магістратурі почалося з вибору наукового керівника, їм став перший проректор ДонНТУ, завідувач кафедрою електрометалургії сталі, професор, к.т.н. Троянський О.А.. З темою магістерської роботи довго думати не довелося. Так як в її написанні мені почав допомагати керівник НДРС доц. кафедри електрометалургії сталі і феросплавів Тимошенко С.М., за що йому велика подяка, то вона стала бути зв'язаною з моєю темою науково дослідницької роботи: "Дослідження теплової роботи подового електрода ДСППТ з метою оптимізації його конструкції та умов роботи".
Головне в житті мати ціль. Поки людина стримиться до цієї цілі, вона живе. На цей момент моєю ціллю є закінчення магістратури і захист гідної магістерської роботи. А потім з'являться нові цілі. Які? У точності я їх ще сам не знаю.