| |
Середній бал за перріод навчання в універсітеті склав 4,76.
Вільно володію россійскою та українською мовами. В обсязі, достатньом для читання и переписки, володію англійскою мовою.
Маю навики програмування на С/С++, Visual С# .NET Framework 2.0, стандарт MPI, Assembler, Delphi (Pascal), VBA, HTML, JavaScript; бази даних (SQl, FoxPro). Розробляв пристрій на базі мікроконтролера i8051 у рамках навчального курсу. Також маю теоритичні знання (у рамках навчального курсу): по захисту програм, CPLD и FPGA технологіям, IA-32 Intel Architecture, протоколів TCP/IP, файловой системи FAT32, цифрової и аналогової електроніки та ін.
Народився 24 червня 1986 року у місті Донецку. Мати – Чіхіро Олена Іванівна, 1967 р.н., перукар; батько – Чіхіро Михайло Михайлович, 1962 р.н., інженер-електрик, брат – Чіхіро Андрій Михайлович, 1993 р.н, учень. Найраніші спогади пов'язані у мене з містом Ленінськ (космодром Байконур, Казахстан), де мій батько проходив військову службу. У ранньому дитинстві я багато їздив на потягах, але це мене не обтяжувало, а навпаки – мені це подобалося. Це напевно зумовило моє захоплення подорожами. У 1989 р. наша сім'я повернулася до Донецька. У дитинстві я був мовчазним і спокійним.
1 вересня 1993 року я пішов в середню №37 школу м. Донецька. З першого класу я вчився в класі з математичним напрямком. У початковій школі вчився писати, читати. Зі всіх предметом легше і краще всього мені давалася математика. І із самого початку якось не склалося з мовами, з диктантами особливо.
Десь з класу 6-го почав захоплюватися футболом. Я ходив на тренування, багато грав. У цей період мій графік був досить напруженим, оскільки тренування займали багато часу. Але від цього моє навчання не страждало, я прагнув робити всі домашні завдання. Оскільки у мене була умова: якщо успішність знизиться, то про футбол можна забути. Відмінником в школі ніколи не був, вчився десь середньо. У 9-му класі зайняв 2-е місце на районній олімпіаді по математиці, також показав добрий результат на олімпіаді «Кенгуру». Був відмічений грамотами. У 10-му класі у мене з'явився комп'ютер, який я почав активно вивчати методом проб і помилок. У 11 класі, коли став вибір подальшого продовження навчання, я вибирав для себе з 2-ух напрямів: або поступати на математичний факультет ДонНУ на спеціальність «Прикладна математика», або поступати в ДонНТУ на факультет ВТ. Я обрав ВТ - спеціальність «Комп'ютерні системи і мережі», оскільки я вважав її перспективною і цікавою. Поступав я по рейтингах, до яких інтенсивно готувався.
Навчання в університеті почалося дуже весело і з великим натхненням. Було все незвичайно, цікаво, нові друзі, нові знайомства. У нас підібрався хороший і веселий колектив. Учбовий процес поглинув мене повністю своїми лабораторними і розрахунковими роботами, лекціями і опрацьовуваннями. Що мені з першого разу сподобалося (і до цих пір подобається) в студентському житті, в порівнянні зі школою - це свобода (відносна звичайно). Звичайно більша свобода супроводжується і більшою відповідальністю: але мене це не бентежить, я звик нести відповідальність за свої дії (або навпаки за бездіяльність))).
Перший курс пролетів непомітно у великій кількості всіляких непрофілюючих предметів (за виключенням, звичайно вищої математики і програмування). З першого курсу почав займатися плаванням.
Найважчим для мене видався другий курс. У той час всі предмети давалися досить важко. Це були в основному базові спецпредмети, на яких базується все подальше навчання.
За час навчання я прагнув глибше вивчати і розуміти предмети, які нам викладали. Це відображалося на оцінках. За період навчання сформувалися професійні переваги: проектування цифрових пристроїв на базі мікроконтролерів, а також паралельне обчислення. На мою думку, враховуючи останні тенденцій розвитку обчислювальної техніки, цей напрям є досить перспективним.
На даний момент я навчаюся в магістратурі, тема магістерської роботи: «MIMD симулятор СДО РП для заданого рівня розпаралелювання». Науковим керівником є В.А. Святний, зав. Кафедрою ЕОМ ДонНТУ.
У найближчому майбутньому планую захистити магістерську роботу. Надалі планую рости у своїй професії.
|
