Email: polina0002@mail.ru
Це Я!
Мене звуть Поліна. Вчуся, як не дивно для дівчини, на програміста і мені це подобається. А ще мені подобається природа, чисте повітря, вогнище, гітара, музика, велосипед... У людях більш всього ціную відвертість, чесність і гарне відношення до тварин. Про плани на майбутнє поки не замислююся, хоча до кінця написання біографії, напевно, доведеться.
У професійному плані вважаю себе не дуже хорошим програмістом, тому що мені важко писати програми з самого початку. Напевно, тому я обрала тему магістерської роботи більше пов'язану з апаратурою.
Освоєні мови програмування: Assembler, Pascal, C, C++, Visual С++; невеликий досвід роботи в HTML, UML, Delphi, Java.
Досконало володію російською і українською мовами, англійський із словником (практично вільно читаю технічну літературу).
Середній бал за бакалаврат: 4.97
Середній бал у магістратурі на даний момент: 5.0
Колись давно, майже 23 роки назад зустрілися мої батьки. Звичайно, все починалося набагато раніше, але для мене... У мене чудові батьки, і я можу з упевненістю сказати, що вони для мене як друзі. Але я відволіклася. У дивний літній день 7 серпня 1986 року я народилася. Сталося це в місті Донецьку, де я живу і зараз.
Я була неспокійним дитям. Все що належить робити дітям я починала робити раніше однолітків. Раніше почала тримати голову, раніше навчилася перевертатися, ходити з опорою взагалі вийшло в 7 місяців, а без опори в 9. Проблеми були хіба що з умінням читати... але і цьому я звичайно ж навчилася. Особливий талант в дитинстві у мене був до запам'ятовування віршів. Але до школи були освоєні також і основи математики, та і всі необхідні для школи навики теж.
Моя мама працює в центрі медичної статистики вже майже 20 років, працює за комп'ютером... Я вперше побачила цю техніку, коли мені було 2 роки. Я часто бувала у мами на роботі і помалу освоювала комп'ютер, напевно, це і зіграло основну роль у виборі професії через багато років.
Мій тато за професією електронщик і його знання по цьому напряму науки набагато перевершують мої, не дивлячись на те, що вони застаріли більш ніж на 15 років. Ці роки тато займається творчою діяльністю, він різьбяр по кісті і каменю.
У школі я завжди вчилася на відмінно, закінчила її із золотою медаллю. Так трапилося, що я вчилася в двох школах: перші п'ять років в школі 13, а далі у фізико-математичній школі 17. Власне в цій школі у мене і почалося серйозніше знайомство з комп'ютером. Залучати мене до програмування в 7-му класі почала моя вчителька математики Киріченко О.В., яка викладала в старших класах інформатику. Мені добре давалися точні науки, на відміну від гуманітарних. Я, звичайно, учила і здавала біологію й географію, мови і літературу, історію і економіку, але без задоволення.
З сьомого класу я брала участь в олімпіадах різних рівнів і з різних предметів. По математиці, інформатиці і хімії займала призові місця на районних олімпіадах, отримувала дипломи на обласних. Одного разу майже потрапила на Всеукраїнську олімпіаду з інформатики, але не склалося...
У восьмому класі вчитель фізики Поступаєв А.А. захопив мене ідеєю туристичних походів і на літніх канікулах я вперше брала участь в такій подорожі. Це подія настільки мене вразила, що з тих пір я кожне літо відправляюся в гори. У мене за спиною 12 походів, з них три походи до Карпат, останні до Криму, причому два з них восени і один навесні. Крім того, у мене третій дорослий розряд з гірського туризму і я член громадської організації "Асгард", яка об'єднує туристів, що ходили і продовжують ходити в походи з нашим беззмінним керівником Андрієм Андрійовичем.
Ну що сказати про університет? Як я вже говорила, мені завжди більше подобалися точні науки. В кінці десятого класу необхідно було точно визначитися з майбутнім напрямом навчання, щоб наступний рік активно готуватися до вступу. Два предмети я виділяла особливо: інформатику і хімію. Важко сказати чому вибір був зроблений саме на користь інформатики... Але він був зроблений, попереду чекала підготовка до рейтингів з математики й інформатики, які навесні проводив Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). Вибір ВУЗу взагалі не обмовлявся, адже кращих фахівців в області інформатики (у м. Донецьку) готують саме в ДонНТУ.
Вступ пройшов для мене достатньо легко. За підсумками рейтингів мене зарахували на бюджетну форму навчання на спеціальність "Системне програмування". В період навчання ніяких особливих складнощів з освоєнням предметів не було, тільки те, через що пройшов кожен, хто був студентом. Якісь предмети подобалися більше, якісь менше. Але в цілому було цікаво. З першого дня в університеті я була старостою групи. На третьому курсі я потрапила в організацію "Студентське самоврядування". Робота із студентами, допомога в екстремальних ситуаціях, проведення наукових і розважальних заходів - все це подарувала мені участь в студентській організації.
У своїй випускній магістерській роботі я вирішила займатися керуючими автоматами Милі (Тема: "Автоматизація синтезу керуючих автоматів Милі на FPGA."). Я поки не планую продовжувати наукову діяльність, тому тему роботи я обирала так, щоб мені це було цікаво і при цьому достатньо актуально. Докладніше з вже проведеними і запланованими дослідженнями і розробками можна познайомитися в матеріалах по випускній роботі, приведених на цьому сайті.
Я могла б сказати, що в найближчому майбутньому планую здати сесію, написати і захистити магістерську роботу, і хоча це само собою зрозуміло, але не це головне. Найближчим часом я вчитимуся на курсах держслужбовця в Облдержадміністрації (до моменту здачі сайту я вже закінчу ці курси і отримаю сертифікат). Після захисту магістерської я займуся пошуком роботи. Вірніше пошуком я займуся раніше, але працевлаштуюся після отримання диплома. Роботу я хочу шукати за фахом, але з тією поправкою, що я хотіла б спілкуватися з людьми. Зараз я бачу декілька перспектив, з яких і почну пошуки:
1. Робота в колективі розробників програмного забезпечення в ролі постановника завдань, тобто спілкування із замовниками, складання оглядового проекту, подальша розробка за участю замовника докладного технічного завдання.
2. Робота на держслужбі в інформаційному відділі при певному відомстві.
3. Робота викладачем в університеті, школі або приватному ВУЗі.
Подальший розвиток кар'єри може бути дещо перервано створенням сім'ї, але це відноситься скоріше до далеких планів і не передбачається в найближчому майбутньому, хоча все може бути. Розвиток в рамках першої перспективи може бути таким: стати висококласним фахівцем в постановці завдань, можливо, очолити групу або об'єднання груп розробників, або, скажімо, організувати курси по підготовці фахівців в даній області. На мій погляд, в погоні за якісними фахівцями в області створення програмного забезпечення, практично ігноруються постановники завдань, але ці люди працюють як би на стику наук і зобов'язані уміти думати і як програмісти і як замовники, і вони не обов'язково повинні уміти якісно програмувати. Друга перспектива сама по собі має на увазі розвиток і цілком зрозуміло який. Останнє може стати основним родом діяльності на все життя, а може підготовчим етапом до однієї з перших двох перспектив.
Ось так мені бачиться моє майбутнє, але життя вносить свої корективи...