| Биография | Реферат | Библиотека | Ссылки | Отчет о поиске | Индивидуальное задание | ДонНТУ | Портал магистров ДонНТУ |
Дмитрієва О.А., Зайцева О.С.
Донецький національний технічний університет
Практика проведення реальних прогнозних розрахунків інвестицій-ного проекту свідчить про необхідність всебічного обліку різних видів невизначеності при оцінці, плануванні і управлінні інвестиційними проектами. Вплив чинників невизначеності на проект приводить до виникнення непередбачених ситуацій, що приводять до несподіваних втрат, збитків, навіть в тих проектах, які спочатку визнані економічно доцільними для підприємства, оскільки не враховані в інвестиційному проекті негативні сценарії розвитку подій можуть відбутися і зірвати реалізацію. Облік невизначеності інформації і його ефективність безпосередньо залежать від вибору математичного апарату.
Проведений в роботі аналіз методів кількісної оцінки ефективності інвестиційного проекту в умовах невизначеності дозволяє зробити висновок, що існуючі методи, або елімінують невизначеність з моделі інвестиційного проекту [1], що неправомірно, оскільки невизначеність є невід'ємною характеристикою будь-якого прогнозу, або нездібні формально описати і врахувати всю можливу різноманітність видів невизначеності [2]. Переважна більшість методів формалізують невизначеності лише як розподіли вірогідності, побудованої на основі суб'єктивних експертних оціок. Таким чином, в даних методах невизначеність, незалежно від її природи, ототожнюється з випадковістю, що не дозволяє врахувати всю можливу різноманітність видів невизначеностей, які впливають на проект. Використання ймовірнісного підходу в інвестиційному аналізі обтяжується причинами, пов'язаними з відсутністю статистичної інформації або малим розміром вибірки по деяких з параметрів проекту, що обумовлене унікальністю кожного інвестиційного проекту. Крім того, точність оцінки вірогідності (об'єктивна і суб'єктивна) залежить від безлічі чинників, починаючи від якості статистичної інформації і закінчуючи якістю експертних оцінок, тому і якість результуючої оцінки ефективності проекту дуже сильно залежить від них, що сприяє зростанню недовіри до отримуваних на їх основі прогнозних оцінок і рішень.
Для того, щоб уникнути перелікованих недоліків, в роботі були використовані методи оцінки ефективності інвестиційних проектів на основі апарату теорії нечітких множин. Замість розподілу вірогідності застосовувався розподіл можливості, яка описувалась функцією приналежності нечіткого числа. Використання методів, що базуються на теорії нечітких множин, припускає формалізацію початкових параметрів і цільових показників ефективності інвестиційного проекту (в основному, NPV) у вигляді вектора інтервальних значень (нечіткого інтервалу), попадання в кожен інтервал якого характеризується деякою мірою невизначеності. Даний підхід відповідає ситуаціям, коли достатньо точно відомі лише межі значень аналізованого параметра, в яких він може змінюватися, але при цьому відсутня яка-небудь кількісна або якісна інформація про можливості або вірогідність реалізації різних його значень усередині заданого інтервалу. Вхідні змінні інвестиційного проекту задаються у вигляді інтервалів, функції приналежності яких є класичними характеристичними функціями множини, тому далі можливе пряме застосування правил нечіткої матема-тики для отримання результуючого показника ефективності інвестиційного проекту в інтервальному вигляді.
Даний підхід дозволяє формалізувати в єдиній формі і використовувати всю доступну неоднорідну інформацію (детерміновану, інтервальну, статистичну, лінгвістичну), що підвищує достовірність і якість прийнятих стратегічних рішень. Формується повний спектр можливих сценаріїв розвитку проекта, таким чином, інвестиційне рішення ухвалюється не на основі двох оцінок ефективності інвестиційного проекту, а по всій сукупності оцінок. Метод дозволяє отримати очікувану ефективність інвестиційного проекту як у вигляді точкового значення, так і у вигляді безлічі інте-рвальних значень зі своїм розподілом можливостей, що характеризується функцією приналежності відповідного нечіткого числа, це дозволяє оцінити інтегральну міру можливості отримання негативних результатів від інвестиційного проекту, тобто ступінь його ризику. Вимоги точного завдання функцій приналежності не є обов’язковими, оскільки на відміну від імовірнісних методів, результат, що отримується на основі нечітко-інтервального методу, характеризується низькою чутливістю до зміни виду функцій приналежності початкових нечітких значень, що в реальних умовах низької якості початкової інформації робить застосування даного методу привабливішим.
1. Идрисов А. Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: Информационно-издательский дом Фи-лин'”, 1997. - 272 с.
2. Ковалев В. У. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.:Финансы и ста-тистика, 1998. - 144 с.