Дихно Максим Володимирович

Дослідження методів пошуку грубих помилок вимірювань при обчисленні мереж геодезичної опори топографічних зйомок.

Керівник:

Зав. кафедрою, професор, д.т.н.,

Могильний Сергій Георгійович

Резюме

Середній бал за період навчання в університеті по програмі бакалавра склав 4,74 (по національній п'ятибальній шкалі). Можу спілкуватися англійською мовою, у досконалості володію російською й українською мовами. Маю навички роботи на ПК, а саме: програми Mіcrosoft Offіce, Mіcrosoft Offіce Vіsіo, Dіgіtals , AutoCAD, MathCAD, Компас, програми пакета ArcGіS, програмування у середовищі Delphі (у тому числі для роботи з базами даних). Інтереси багатобічні: книги, театр, кіно, музика, фотографії. Граю у футбол, настільний теніс, волейбол. Основні риси: оптимізм, амбіційність.

Автобіографія

Дитинство

Я, Дихно Максим Володимирович, народився 22 жовтня 1985 року в шахтарському місті Донецьку в шахтарській родині. Батько, Дихно Володимир Григорович, майже 30 років проробив на шахті. Зараз - пенсіонер, допомагає сестрі виховувати онуків. Мама, Дыхно Ольга Антонівна, працює на шахті. Батьки виховували мене в дусі працьовитості, доброти і цілеспрямованості. Сестра, Дмитрова Марина Володимирівна, заміжня, виховує двох синів. Саме сестрі я зобов'язаний появою на світ - вона постійно наспівувала пісеньку "У меня сестрёнки нет, у меня братишки нет..." групи "Верасы". Незабаром батькам набридло слухати цю пісню і, як результат, народився я. Як і всі діти робочої родини, я змушений був ходити в садок, що служить підготовчим етапом перед школою. Але не тільки заняття в дитячому садку сприяли формуванню мого початкового представлення про Світ. У цій нелегкій справі особисту участь приймала моя сестра, що вже ходила в школу. Вона саджала мене за маленький столик, давала ручку і зошит і в такий спосіб учила мене писати і читати. Усе було, як у справжній школі: і дошка, і крейда, і оцінки, і контрольні роботи. Марині дуже подобалося зі мною займатися (на відміну від глухонімих і безжиттєвих ляльок я хоч якось піддавався дресируванню). Тому, на той час, коли продзвенів мій перший шкільний дзвоник, я був як ніхто інший готовий переступити в наступний одинадцятирічний період мого життя.

Школа

У 1992 році я став учнем найближчої до мого будинку школи ОШ №91. Я потрапив у клас з поглибленим вивчанням англійської мови, у такий спосіб англійську я почав вивчати вже з першого класу. Я був здатним учнем, тому неодноразово брав участь у районних і міських олімпіадах з математики, фізики, української, російської, англійської мовах. Закінчив школу із золотою медаллю. Як дуже товариська і весела людина, я брав участь у різних шкільних конкурсах і концертах. Також не забував про фізичний розвиток: активно займався легкою атлетикою, футболом, волейболом, баскетболом, плаванням, карате.

Після шкільних занять дуже часто ходив у шкільний клуб "Бирюзовец", де я і мої друзі під спостереженням досвідченого педагога грали в різні розвиваючі ігри. Була можливість грати в настільний теніс. Тут також довелось захищати честь клуба в різного роду змаганнях: шашки, шахи, футбол, настільній теніс.

Я вчився в дуже дружньому класі. Ми дуже часто ходили в турпоходи, їздили в театр, у цирк, у музеї, збиралися разом, щоб відсвяткувати яке-небудь чи свято просто поспілкуватися. Звичайно, скрізь з нами була Надія Олександрівна Дроздова - наш самий класний керівник.

Універсітет

Наступним етапом мого життя став абсолютно новий і невідомий для мене світ - студентське життя. З волі долі і моєї прихильності до точних наук і інформатики я у вересні 2003 року став студентом ДОННТУ, Гірничо-геологічний факультет, спеціальність - "Географічні інформаційні системи і технології".

Моя спеціальність - одна із самих перспективних інформаційних технологій, сучасна комп'ютерна техніка, новітні програмні розробки, нетрадиційні підходи. Докладніше можна почитати тут:
http://gіs.dgtu.donetsk.ua/newsіteversіon/ru/gіs.html

Роки навчання це: різноманіття цікавих лекцій (і не дуже цікавих), самостійне навчання і вивчення підручників, книг, методичек, здача лабораторних, курсових, заліків, модулів, іспитів.

Навчання в університеті - це не тільки студентські обов'язки. Як і всі нормальні студенти я зі своїми однокурсниками не раз збиралися разом на День Факультету, "День ГИС", ходили на КВВ, у кіно і користалися пільгами члена студентської профспілкової організації - їздили по путівках на відпочинок: узимку в табір "Червону гвоздику" (м. Святогорск), влітку в пансіонат "Березень" (м. Алупка, Крим). Наприкінці 4-курсу по старожитньому звичаї кафедри геодезії і геоинформатики відбувся капусник, на якому викладачі і студенти збираються, щоб згадати ті 4 роки які вони провели разом.

Тепер, коли я вже майже 5 років студент ДонНТУ, я можу точно сказати, що студентські роки самі яскраві, багаті на враження, переживання.

Плани на майбутнє

Вище утворення - формування професіонала у визначеній області знань. А наша країна як ніяка інша має потребу в таких людях. Я хочу успішно закінчити магістратуру і стать дійсним професіоналом в області геодезії і геоинформационных технологій, щоб для України було справедливе дуже мудре виречення Питтака: "Та держава краще, де дурним людям не можна правити, а гарним не можна не правити".

P . S . А також знайти роботу з гідною зарплатнею.

Початок