КУЛІШЕНКО ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

Email: youkulish@mail.ru

Середній балл в період навчання в университеті складав 4.32. Вільно володію російською та українською мовами. В обсазі достатньому для читання і листування володію німецькою та англійською мовами. Маю досвід роботи із програмами АutoCad, Microsoft Office: Word, Excel, Power Point.

АВТОБІОГРАФІЯ

Дитинство

Народилася я 20 грудня 1982 року в м.Горлівка Донецької області. Мій батько - Кулішенко Микола Володимирович - народився 9 жовтня 1957року в м.Горлівка, в 1977 році закінчив Горловский політехнічний технікум за фахом «Гірничий майстер», працював на шахті «Кочегарка», м.Горлівка. Моя мати - Кулішенко Наталя Федорівна - народилася 25 березня 1957 року в м.Горлівка, працювала на швейній фабриці м.Горлівка. Мій Брат - Кулішенко Олександр Миколайович - народився 13 лютого 1981року в м.Горлівка. Працюючи на шахті «Кочегарка», моєму батькові запропонували перейти працювати гірничим майстром на нову шахту «Комсомолець Донбасу» розташовану в м.Кіровське, він погодився. Так наша молода родина, всі корінні горлівчане, виявилася в невеликому, але дуже компактному м.Кіровське, що став нам будинком. Я друга дитина в родині, але різниця між старшим братом і мною незначна, тому поки ми були дітьми, ми з ним однаково, що одне ціле. Де він, там і я. Брат, як хлопчик, був дуже рухливою й активною дитиною і я щоб не відставати від нього, завжди повторювала за ним усе. Він мене, як молодшу сестру, завжди оберігав і не давав ображати. І навіть зараз, коли ми вже дорослі люди, і в кожного своє життя, я відчуваю його опіку.

В березні місяці 1984 року я пішла до дитячого садка «Казка» м.Кіровське, куди мене батьки відводили кожний ранок, доки я не пішла до школи.

Школа

1 вересня 1990 року я пішла до школи №1 м.Кіровське. Наш рік надходження першоклашок був першим, тому що школа була нова, її тільки побудували для швидко розростаючогося молодого міста. Моєю першою вчителькою була Фурик Наталя Павлівна. Сказати, що це був класний керівник — це не сказати нічого. Наталя Павлівна була, є й буде вчителем, що може не просто вчити, вона дає своїм учням все й навіть трохи більше. Клас був у нас великий, дружний. В 5 класі я з початкової школи перейшла в середню. Змінився й класний керівник — Зубкова Людмила Володимирівна, вчитель математики, а надалі алгебри й геометрії. Людмила Володимирівна ще більше згуртувала наш і без цього дружний клас, пояснювала нам досить складні предмети так, що не виникало складності в розумінні й запам'ятовуванні. Часто класом ми їздили в походи, вели активне життя в самодіяльності школи.

Технікум

В 1998 році я закінчила 9 класів школи й продовжила своє навчання в Горлівському технікумі Донецького національного університету за фахом «Монтаж і експлуатація електроустаткування будинків і цивільних споруджень». Нова група, новий колектив, інша система викладання, але завдяки своїм викладачам, складностей не виникло і я влилася в нову колію не випробовуючи більших труднощів. Навчання проходило дуже цікаво, багато практичних занять, лабораторних робіт, написання курсових робіт. Захищала я диплом за темою «Електропривід і монтаж електроустаткування мостового крана в умовах електроремонтного цеху концерну «Стирол»», і одержала кваліфікацію техніка-електрика в 2002році.

Работа

Далі переді мною стало питання: «Куди далі? Продовжувати вчитися або йти працювати на виробництво?». В 2002 році, у липні місяці, я стаю співробітником шахти «Комсомолець» м.Горлівки ВО «Артемвугілля» обіймаючи посаду теплотехніка. Ось тут я зштовхнулася зі справжніми виробничими труднощами. Було дуже складно, треба було переходити з розряду студент у розряд фахівець, треба було вливатися в новий колектив, як серед інженерного складу шахти, так і серед робітників, де я була наймолодшою, освоювати нову для мене спеціалізацію. Робота була й цікавої, але в теж час дуже складною, особливо в опалювальний період, іноді мені здавалося, що я не впораюся, що роблю, щось не правильно. Але на допомогу мені прийшли мої старші колеги, які пояснювали, підказували, лаяли, хвалили. Було все. І поступово пройшов етап становлення мене, як керівника колективу, як фахівця. Особливу подяку хочеться сказати головному інженерові шахти Ведерникову Олегу Вікторовичу, який став для мене справжнім наставником у всіх питаннях, саме він вплинув на мене, як сильний керівник, дуже принципова людина, справжній фахівець своєї справи. І я вирішую вчитися далі, на моє рішення стати маркшейдером і повністю поміняти свою професію вплинуло кілька факторів: поверхню я знаю й бачу, мені завжди було цікаво, а що там, під землею; працювати з механізмами дуже складно, особливо, якщо врахувати, що устаткування на шахтах старе, нове не надається. Тому часто відбуваються поломки, а треба, щоб усе працювало неспинно; людина я досить активна і просто сидіти в кабінеті мені не цікаво, а маркшейдер - це те, що мені треба. Я й під землею буду, і на поверхні, і кабінеті посиджу. І за свою роботу відповідаю тільки я. До мого рішення вчитися далі на шахті віднеслися позитивно, тому що таких фахівців завжди не вистачало. Але як завжди буває, на виробництві, я була зайнята виробничими питаннями, і ледь встигла на вступні іспити до інституту. Документа здала 7 червня 2003року, а 10 червня вже здавала вступні іспити, та здала успішно.

Університет

1 вересня 2003року я стаю студенткою Донецького національного технічного університету, гірничо-геологічного факультету, кафедра «Маркшейдерська справа», спеціальності «Маркшейдерська справа». І знову я студентка. Це найкращий стан, не дивлячись на величезну кількість лабораторних робіт, практичних, курсових, рефератів. Знову студенти, знову викладачі. На нашій кафедрі дуже дружний і згуртований колектив справжніх фахівців, які пояснювали й учили нас не тільки технічним спеціальностям, але формували нас як особистості. Весь період навчання в університеті проходив в атмосфері взаємоповага й довіри до тебе як майбутньому фахівцеві. В 2007 році я одержала диплом бакалавра за фахом «Маркшейдерська справа». Але вирішила не зупинятися на досягнутому й продовжила навчання в магістратурі. Керівником моєї магістерської роботи є донец Стягун Анатолій Володимирович, що порадив мені писати роботу з теми «Прогноз розривної тектоніки в умовах шахт ВО «Донецьквугілля»», над якою я зараз працюю.

Свою подальшу діяльність я зв'язую із працюй в ВО «Артемвугілля», з якого я «пішла» вчитися в інститут.

Захоплення

Мене цікавить індійська філософія, культура, побут, релігія, тому хочу вивчати все це не тільки за книгами і Inernet, але й доторкнутися до цього всього безпосередньо.