Я і моя Сім'я
Я, Онопченко Аліна Сергіївна, народилася 16 грудня 1985 р. в с.м.т. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, якому пізніше був привласнений статус міста.
Мої батьки – Онопченко Ольга Володимирівна і Онопченко Сергій Миколайович.
Моє дитинство
В дитинстві я не ходила до дитячого садку,на щастя, охочих брати безпосередню участь у моєму вихованні, було хоч відбавляй. У мене було чудове дитинство: кожне літо проходило в селі у бабусі з дідусем, де прекрасне здорове повітря, багато друзів і домашніх тварин, а в 10 хвилинах ходьби – достатньо великий і глибокий ставок. Удома також час проходив не дарма: з мене вже тоді виховували особу.
Школа
Першого вересня 1992 р. я пішла до школи. Причому відразу в дві – ЗОШ №1 і музичну за фахом скрипка, в якій з величезним задоволенням відучилася 7 років і отримала атестат про закінчення. Я обожнюю музику, і в кожному напрямі знаходжу своє. Це був чудовий час в моєму житті. Мій клас в звичайній школі був дуже веселою сім'єю зі своїми радощами, прагненнями і конфліктами. Ми прагнули досягти успіху в усьому: і в навчанні, і в розвагах! Після 9-го класа з трьох паралельних сформували один, випускний клас. Один, але який! Чого тільки коштували наші виступи у свята! Були і цигани, і шикарні смішні зайці, і бразильський серіал! У мене до цих пір зберігаються похвальні грамоти і червоний атестат після закінчення 9 класів, і я до цих пір сумую по моїх улюблених уроках біології і її вчителю І. В. Подольскій. А як жахливо було брати участь в районних олімпіадах по біології і англійській мові!
Університет
В березні 2003 р. я вирішила перевірити свої сили і взяла участь в рейтингах Донецького національного технічного університету, про які мені розповів знайомий… і пройшла на бюджет! Я стала студентом першого курсу за фахом "Технологія і техніка розвідки родовищ корисних копалин". Не можу сказати, що вибрала професію задовго до вирішального моменту, але дізнавшись про неї я твердо ухвалила рішення, і не пошкодувала! От так найважливіші вірні рішення можуть прийматися за дуже короткий термін.
Мої студентські роки – незабутній етап в моєму житті! З найперших днів я зрозуміла, що гуртожиток – справжня школа життя, і якщо ви в ньому не жили, то втратили половину смішних моментів свого життя! Перша сесія: я так боялася провалитися, що отримала всі іспити автоматом! У нас було стільки цікавих і складних предметів. Я завжди вважала себе гуманітарієм, але коли довелося вивчати накреслювальну геометрію, теоретичну механіку, електротехніку і бурові машини, я зрозуміла, що і це мені під силу! А як дивувалися мої знайомі, взнавши, що я вивчала бурові вибухові роботи. Так, я знаю, що таке електродетонатор! Немало нервів було витрачено і на державному іспиті після 4-го курсу, але зате і радості не було меж, коли прийшло усвідомлення, що я тепер бакалавр і майбутній магістр.
Керівником моєї магістерської роботи є завідувач кафедри “Технологія і техніка геологорозвідувальних робіт” Каракозов А. А., а тема “Удосконалення пристрою для ліквідації прихватів бурового снаряду”
Плани на майбутнє
Найближчим часом головна моя ціль – відмінний захист магістерської роботи, потім знайти роботу, причому таку, щоб була перспективною і цікавою, а також дозволила б реалізувати мої прагнення. Я хотіла б змінити відношення людей до світу, в якому ми живемо.
