Захаренко Микола Олександрович

Факультет: Гірничо-геологічний

Спеціальність: Землеустрій та кадастр

Тема випускної роботи: Реєстрація обмежень прав на земельні ділянки

Керівник: Андоленко Світлана Степанівна

      Середній бал у період навчання в університеті 4,89. Вільно володію руським, українським. В обсязі, достатньому для читання та переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи з програмами AutoCad, Digitals, Mathcad, офісними програмами. Вивчав програмування для вирішення інженерних задач на мові Pascal, працював в об’єктній середі програмування Delphi. Працюю з БД Database Desktop, SQL. Захоплююся йогою.

     Саме цікаве у моєму житті це пізнання Світу, пізнання себе. Цей шлях я вибрав собі ще до народження. Як інструмент пізнання я вибрав йогу та займатися нею став ще до народження – мати – Тетяна Миколаївна – виконувала легкі асани до самого появлення мене на цей світ. А на світ я торопився з’явитися та народився трохи раніше необхідного терміну – 29 грудня 1985 року. Щоб не було сумно мені пізнавати цей світ, приблизно через 1,5 року народився мій брат – Сергій. Зараз він студент Горлівського Автомобільного Державного інституту – обожнює автомобілі і все, що пов’язано з ними (я вже давно знаю до кого буду приганяти свій авто на ремонт та тюнінг).
     В дитинстві хотів стати винахідником – весь час щось придумував. Хотів побудувати комп’ютер, двигун внутрішнього згорання… Тато – Олександр Михайлович, щоб не засмучувати дитину, давав мені свободу творчості та всі інструменти в його гаражі. Взагалі, самі розумієте що з цього вийшло, а татові велике спасибі за терпець! :) Самі яскраві спогади дитинства – морозиво в стаканчику, «Ситро», Катя з дитячого будинку, безтурботність!!! :)

     У школі був старанним учнем. Намагався багато знати, вчити. Але як я не намагався любов до навчання у мене так і не з’явилася, хоча і вчився на відмінно та закінчив школу з золотою медаллю. Можна сказати так – школа у мене пройшла на автопілоті. Хочу виказати подяку своїм вчителям, зокрема Малкіну Едуарду Борисовичу - класному керівнику (прикметник «класний» розцінювати у широкому розумінні) і Сисоєву Леоніду Григоровичу – шкільному вчителю по фізкультурі. Саме Леонід Григорович примусив мене таки піти займатися у 8 класі легкою атлетикою, за що йому велике СПАСИБІ! Як результат – перші місця на районних, міських, обласних змаганнях з легкої атлетики, зміну особистих рис характеру. Як кажуть і вашим і нашим.

      При визначенні своєї подальшої долі в 11 класі вибрав спеціальність технологію харчування Торгового Університету – ця спеціальність була дійсно мені цікава. Однак до моменту здачі екзаменів вибрав ще другий напрям – «Землеустрій та кадастр» нашого університету. Така назва звучала якось по-новому, незвичайно, захоплююче, інтригуюче у порівнянні зі стандартним переліком спеціальностей. Тому, після вступу на 2 спеціальності вибрав останню.
     Ха-ха. Але я навіть не підозрював на що «нарвався»! :) Єдиним питанням після лекції Лідії Іванівни Ахоніной був – Що я тут загубив? І тільки зараз, к кінцю 5 курсу, мені стало ясно, що я б не получив такої підковки в освіті, не познайомився би з цікавими людьми, які круто вплинули на моє життя. У період навчання в університеті зрозумів головну істину – скільки б ти не вчився, скільки б не заучував, а наші викладачі дають головне – здібність самонавчання! Якщо це є – то в житті виграєш! З першого курсу займатися легкою атлетикою перестав, так як усвідомив, що цей період у житті вже пройшов. Займався другими видами спорту і прийшов до любимого заняття – йоги, яка дала нове усвідомлення себе, нове розуміння Світу, примушує бути гнучким як тіло, так і розум, відкриває Душу.
     Головну ціль на ближнє майбутнє поставив розвиток себе, свого «Я». Більше нічого не скажу! А також насолоджуватися життям! :)
     В доповненні хочу сказати спасибі усім своїм усвідомленим та неусвідомленим Вчителям!
     Любима цитата, якою завжди керуюся в житті: «Немає нічого неможливого! Тільки наша впевненість в неможливості чогось віддаляє реалізацію нашої мрії!»

© ДонНТУ 2008 Захаренко