Сорока Артем Михайлович

Коротка біографія:

Тривала середина 1985 року. 13 серпня. 19.30. Сонце вже майже сховалося за обрієм і неохоче дарувало світу свої проміні. Воно немов втомилося після важкого робочого дня і поспішало поповнити подароване за день тепло. В цей самий час у пологовому будинку №6 міста Донецька пролунали крики, які ознаменували мою появу. Так само як і я (тільки в різний час) 13 серпня народилися Фідель Кастро і Альфред Хічкок. Багатьох з моєї родини досі бентежить дата „13”, але я вважаю доволі оригінальним раз на сім років святкувати свій день народження в п’ятницю 13-го. Хоч би там як, а це було друга за значущістю подія в житті моїх батьків Сороки Михайла Миколайовича і Сороки Галини Іванівни (а також дідусів, бабусь, дядьків і тіток). Перша відбулася за дев’ять років до вище вказаної події коли народився мій старший брат Денис.

Моє безтурботне дитинство перервали одинадцять років навчання у школі №142 міста Донецька, де я навчався з 1991 по 2002 роки. Як я зараз розумію, той час теж був щасливим, але тоді все здавалося не таким райдужним. Улюбленими предметами для мене були Англійська мова і Історія. Одного разу я навіть брав участь у шкільній олімпіаді з фізики, де зайняв не останнє місце. Додатково відвідував курси з ділової англійської мови, де розважав однокласників своїми імпровізаціями. В кінцевому результаті закінчив на „добре” школу і постав перед вибором „КУДИ ДАЛІ???”.

Вирішив вступати до двох ВНЗ (щоб напевно): до ДонДАБА на архітектора і до ДонНТУ на енергетика. В кінцевому результаті поступив ДонДАБА, але їздити туди було далеко і я вирішив зачекати рік і знайти що-небудь поближче.

Цей рік – ще один казковий час в моєму житті. З серпня 2002 по серпень 2003 року працював слюсарем-інструментальщиком на підприємстві „Електроапарат” . Як і раніше нічого гарного в цьому я не бачив. Одні трудові будні змінювали інші, але за три місяці я отримав 3-й розряд слюсаря-інструментальщика.

Коротше кажучи, в цей рік мого вступу до ДонНТУ на спеціальність „Металорізальні верстати і системи” в мене вже був досвід роботи, трудова книжка і почуття ейфорії від довгоочікуваного вступу. Тут, в цьому ВНЗ, я і провів наступні 5 років: холодні зими, дощові осені, задушливі літа й квітучі весни. По закінчені бакалаврату вступив до магістратури, де і навчаюсь до цього моменту.

У майбутньому планую полетіти на Mарс!!!