Я, Кисельов Олександр Володимирович, народився 5 липня 1987 року в місті Амвросіївка донецької області. Батько Кисельов Володимир Олександрович, працює старшим інспектором відділу митної варти Амвросіївсбкої митниці. Мати,
Кисельова Єлена Ігнат’ївна, працює старшим лаборантом хімічного аналізу
ТОВ «Промцемент».
З самого дитинства батьки виховували в мені працьовитість, порядність, пошану до людей і відповідальність.
У мене дві молодші сестри, Кисельова Галина Володимирівна та Кисельова Світлана Володимирівна, обидві студентки Донецького Національного Університету.
У 1994 році я пішов у перший клас амвросіївської загальноосвітньої школи №2.
Вчився добре, швидко освоював як технічні так і гуманітарні предмети, однак більшу тягу відчував до математики,фізики,біології. Любов до техніческих предметів стала причиною мого вибору фізико-математичного класу в якості третьої ступені навчання в школі та технічного університету в якості ВУЗа. Приймав участь в суспільному житті школи. Особливу вдячність хотілося б виразити своєму класному керівникові Галкиной Галині Михайлівні. Ця людина щепила нам відчуття дружби, турботи про ближнього і уміння цінувати свого товариша.
Паралельно з навчанням займався в Дитячій юнацькій спортивній школі. Почав займатися плаванням, але в 8м класі захворів «хворобою» мільйонов і подальше своє вчення в ДЮСШ продовжив в секції футболу. Грав за такі місцеві команди як «Моноліт», «Прогрес» на районному і обласному рівнях.
У 2004 році закінчив школу з відзнакою і влітку 2004 року за результатами співбесіди був зарахований на перший курс Донецького Національного Технічного Університету, Електротехнічний факультет, спеціальність «Електромеханічні системи автоматизації і електропривод». Спеціальність була вибрана як одна з найбільш перспективних і таких, що зажадалися.
Спочатку було непросто звикнути до нового ритму життя. Напевно, важче було звикнути до життя в незнайомому мені місті, чим до графіка університетських занять. Але в перебігу першого місяця все утрусилося.
В цілому моє вчення в університеті проходило досить успішно, про що свідчить мій середній бал за період вчення 4,7. Любов до технічних і спеціальних предметів і нелюбов до гуманітарних передалася мені ще з шкільної лави, тому для мене було нецікаво і в деякому розумінні важко відвідувати такі пари як філософії, соціологія.Окрім придбаних знань за час вчення я придбав виробив в собі відчуття самостійності, зміг познайомитися з новими розумними і цікавими людьми, придбав багато нових друзів.
За час навчання в університеті мною були отримані навики володіння такими програмами як Matlab, MATHCAD, C++, КОМПАС 3d, Microsoft Office, Visio, Internet Explorer. Завдяки курсу інтернет технологій набув навичок програмування в html коді.
В рамках першої ознайомлювальної практики в кінці першого курсу нашою університетською групою була здійснена екскурсія на Донецький металургійний завод. На першу виробничу практику на третьому курсі я попав в майже знайомий мені прокатний цех ДМЗ. На четвертому курсі побував на другій виробничій практиці в ліфтовому управлінні «ОТІС». Зміг наочно порівняти різні відіа ліфтових механізмів, побачив роботу ліфтового майстра і ознайомився з новинками в області побудови систем управління ліфтами. Всі три практики допомогли мені ретельніше розібратися в суті моєї майбутньої професії і сформувати думку про непомилковість мого вибору.
В кінці четвертого курсу я приймав участь в другому турі всеукраїнської олімпіади з електроприводу у місті Кременчук. Ця олімпіада стала як першим серйозним випробуванням для моїх знань так і першим хорошим досвідом участі в подібних заходах. Був нагороджений дипломом учасника олімпіади. Після закінчення четвертого курсу отримав диплом бакалавра і в 2008 році поступив в магістрат. Будучи студентом магістрату, взяв участь у всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт в місті Дніпродзержинську, де отримав теж чималий досвід. Був нагороджений дипломом за активну участь.
Маю намір успішно захистити магістерську роботу за темою «Частотно-керована електромеханічна система відцентрованого лиття в умовах трубного виробництва» під керівництвом мого наукового керівника Чепака Анатолія Олексійовича, доцента кафедри «Електропривод і автоматизація промислових установок». Після диплома збираюсь неодмінно працювати за фахом. На яке саме підприємство я потраплю після університету відповісти важко, всі мої думки на даний період часу зайняті написанням дипломної роботи, але думаю наш багатий промисловий край не залишить молодого інженера без діла.