Електротехнічний факультет
Спеціальність: Електромеханічні системи автоматизації і електропривод
Актуальність теми.
В останній час, у зв’язку з розвитком елементної бази та появою програмних засобів, які полегшують аналіз і синтез складних систем, значно поширився інтерес до систем автоматичного керування (САК) зі спостерігачами стану (СС). Необхідність використання пристроїв спостереження зумовлена їх здібністю оцінювати значення координат, які не можливо або дуже важко виміряти безпосередньо (за допомогою відповідних датчиків). Наявність додаткової інформації про систему дозволяє поліпшити якість регулювання і поширює можливості автоматизації технологічних процесів. В електромеханічних системах спостерігачі стану доцільно застосовувати для оцінки таких сигналів як статичний, динамічний, електромагнітний та пружний моменти, електромагнітні потоки та потокозчеплення, швидкість двигуна та виконавчого органа механізму, натяг матеріалу, що прокатується і т. і. Але в процесі роботи деякі параметри об’єкта керування можуть змінюватися, і це призводить до того, що спостерігачі стану в цьому випадку працюватимуть з великою помилкою. Через це, дуже актуальними є розробки спостерігачів стану з адаптацією до зміни параметрів в об’єкті, або, як їх ще називають, адаптивних систем.
Структура роботи:
1.1.Вибір об’єкта регулювання та його математичний опис у просторі стану
Взагалі лінійна система в просторі стану виглядає наступним чином :
1.2. Перевірка спостережуваності об’єкта
Для точного керування необхідно мати інформацію про поточний стан системи, тобто про значення змінних стану в кожний момент часу. Однак деякі змінні можуть бути абстрактними, тобто не мати фізичного аналога в реальній системі, а тому їх неможливо виміряти. Вимірюваними та спостережувані в системі є фізичні вихідні змінні yi(t) , якщо i менше або равно n , через які можливо однозначно виразити усі складові вектора X(t). Систему
1.3. Розрахунок коригувальних коефіцієнтів
Розрахунок коригувальних коефіцієнтів може бути здійснений методом «балансу коефіцієнтів». Суть цього методу полягає в тому, щоб спочатку скласти опис системи за допомогою рівнянь простору стану. Потім, визначивши матриці A, B, C та D, і перевіривши систему на спостережуваність, знаходимо характеристичний поліном спостерігача стану за формулою : φc(p)=det(pl-A+LC) ,де L – матриця коефіцієнтів зворотних зв’язків спостерігача стану, які й треба знайти. Після цього вибираємо бажаний характеристичний поліном. Бажаний поліном може бути заданий у вигляді полінома Баттерворта, Бесселя, Чебишева або іншими. А характеристичний поліном спостерігача стану має наступний вигляд: φc(p)= p+l
Спостерігаючі пристрої, які відновлюють змінні стану об’єкта, можуть також ідентифікувати параметри об’єкта, які неможливо виміряти. В цьому випадку спостерігаючі пристрої виконуються з самонастройкою за параметрами, що ідентифікуються, за рахунок введення інтеграторів, вхідні сигнали яких є різницею між виміряними та оціночними значеннями змінних стану об’єкта.
2.1 Адаптація до зміни моменту інерції валу двигуна
Розглянемо застосування адаптивного спостерігаючого пристрою ідентифікації в системі підпорядкованого регулювання швидкості двигуна постійного струму. В електроприводі виникають незаплановані зміни моменту інерції. Побудуємо адаптивний спостерігаючий пристрій, ідентифікуючий зміну моменту інерції. Для спрощення будемо вважати, що в замкнутій системі зворотнім зв’язком за ЕРС можна знехтувати, а момент опору залишається незмінним. В якості керуючої дії на нестаціонарну частину об’єкту розглянемо струм двигуна, а в якості вихідної координати – швидкість. Схема адаптивної системи зі спостерігаючим пристроєм виконана в середовищі Simulink пакету Matlab зображена на рис.2.1.
2.2 Адаптація до зміни активного опору двигуна
В процесі роботи систем електропривода (ЕП) відбувається зміна параметрів об’єкта регулювання під впливом зміни теплового стану двигуна та зміни режимів його роботи. Це може призводити до порушення характеристик системи і навіть до втрати системою працездатності. Тому актуальним у теперішній час є розробка і реалізація засобів, які дозволяють адаптувати систему регулювання до зміни параметрів об’єкта регулювання. Структурна схема моделі СС, який відновлює значення активного опору, наведена на рис.1, де використані такі позначення: