ДонНТУ | Портал магістрів ДонНТУ

        Я народилася 10 листопада 1986 р. у місті Донецьку. Це був прекрасний осінній ранок, коли я своїм гучним голоском порушила тишу пологового залу. Я стала подарунком, що небагато запізнився, до дня народження своєї улюбленої мами. Тато все нервував, оскільки чекали мене 9 листопада. Народилася я якраз на День міліції. Тато жартував: «Буде слідчим або адвокатом», але я, всупереч їх очікуванням, не стала ні тим, ні іншим. Мого татка звуть – Анатолій Миколайович, а маму – Антоніна Петрівна. Є у мене старша сестра Ірина, яка назвала мене «Катериною» на честь пісні «Катюша» (дуже вона їй подобалася). Росла і розвивалася як усі нормальні діти.

        У 1,5 роки мене віддали до ясел. Потім були старша і підготовча групи. Найяскравішим спогадом з дитячого саду стала листівка на 8 Березня, зроблена своїми руками; у ній свідчило: «Матуся, я тебе люблю!» (а всі букви «я» були написані в інший бік). Була найжвавіша, рухоміша і жахливо вимоглива до всіх. Любила свята, всілякі наряди і костюми. Страшно чиплялася до сестри з різними питаннями «а навіщо?», «чому?» - все хотілося знати, а вона зі мною носилась, як курка з курчатами.

        Час пролетів швидко і ось у 1994 році я вже першоклашка. За спиною ранець, два хвостики з величезними бантами і колюча синя шкільна спідниця (терпіти її не могла). Хлопчисько, сусід по парті, що носив мені щодня шоколадки. Улюблений барвистий буквар, зачитаний «до дірок».

       З п'ятого класу була в команді ЮЇД (юні інспектори дорожнього руху). Наша команда займала перші місця в змаганнях по району і місту. Брала участь у всіляких конкурсах і КВК.

        Улюбленими вчителями були: вчитель етики – Толкачева Лідія Іванівна і вчитель української мови і літератури – Ковальова Ліна Михайлівна. Ці дорогі серцю люди дали мені найцінніші знання.

        Це була моя перша школа - № 147, в якій я навчалась 7 років.

       У 2001 році я перейшла вчитися до школи № 120. Швидко порозумілася з колективом. Тут я провчилася 3 роки. Брала участь у всіх шкільних святах і відкритих уроках.

       У 2004 році стала випускницею, закінчивши школу із золотою медаллю.

        От і все – за моїми плечима школа, а попереду дорога в доросле життя. Переді мною стояв вибір ВНЗу. Я навіть не знаю, чому вибрала саме Донецький національний технічний універсітет (ДонНТУ) серед величезної кількості інших. Я спробувала поступити і, о, щастя! – Я поступила по співбесіді на бюджетне відділення.

       От так в 2004 році я стала студенткою першого курсу на факультеті екології і хімічної технології (ЕХТ) за фахом «Технологія тугоплавких неметалевих силікатних матеріалів». Моя група ТТМ-04 виявилася дружною. Ми весело проводили дні студента і допомагали один одному в навчанні.

       На початку четвертого курсу я ще думала про вступ до магістратури. На це рішення вплинув мій науковий керівник і просто хороша і чуйна людина – Беломеря Микола Йосипович. Саме він порадив мені вибрати науковий напрям діяльності.

       Так само хотілося б подякувати за свій внесок у мій розвиток таких викладачів як: Шевченко Аллу Юріївну, Приліпко Юрія Степановича і нашого завідувача кафедрою – Шаповалова Валерія Васильовича.

       Тема моєї магістерської роботи – «Керамічні щільні матеріали з використанням вторинних сировинних матеріалів». У наш час ця тема є актуальною, оскільки розглядає питання про можливість використання відходів виробництва і вироблення кар'єрів як основних, що здешевлює технологію і сприяє раціональному використанню природних сировинних матеріалів.

       Отримавши ступінь магістра, я планую влаштуватися на престижну і високооплачувану роботу. Створити дружну і міцну сім'ю, народити і виховати дітей.

       Через 20 років я бачу себе володаркою власного бізнесу, що живе в особняку на березі Тихого океану у колі близьких і рідних мені людей.

       Я рухатимуся тільки вперед, тому що завзятість принесе мені перемогу!

© ДонНТУ 2009 Дударева K. А.

ДонНТУ | Портал магістрів ДонНТУ | Автореферат