ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБОРОТНОГО ЗВ'ЯЗУВАННЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО КИСНЮ КОМПЛЕКСАМИ КОБАЛЬТУ(ІІ)

Ганнова Ю.М., Гревцова А.І.
Донецький національный технічний університет


Джерело Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів/ Збірка доповідей VII Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів. Т.2 – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2008.


         Координаційні сполуки перехідних металів в низьких ступенях окислення здатні оборотньо приєднувати молекулу кисню, а також можуть бути моделями активних центрів в складних біологічних сполуках (гемоглобіні, міоглобіні, гемеритрині гемоцианині, хлорокруорині, гемованадині). Активні центри зв'язування кисню вказаних природних сполук містять іони заліза, міді, ванадію. Найближче оточення центрального іона металу природних переносників О2 є гем, як в міоглобіні або гемоглобіні, або амінокислотні залишки, як в гемеритрині.
         Окислення молекулярним киснем, який транспортують природні переносники кисню, різних субстратів в живих організмах служить основним джерелом енергії в процесах життєдіяльності. Майже 90% кисню, який надходить до організму, використовується в дихальному ланцюзі як акцептор електронів. Енергія, що виділяється в результаті окислювальних процесів, ефективно витрачається на синтез аденозинтрифосфату. Інші 10% кисню використовуються в окисно-відновних реакціях, які каталізують оксидази. Потреба організму в кисні визначається рівнем (інтенсивністю) обміну речовин, який залежить від маси і поверхні тіла, віку, характеру живлення, зовнішніх умов. В екології як важливу енергетичну характеристику визначають відношення сумарного дихання (тобто сумарних окислювальних процесів) угруповання організмів до його сумарної біомаси.
         Близькими до природних переносників О2 є комплекси металів першого перехідного ряду в низьких ступенях окислення (Мn(ІІ), Fе(ІІ), Со(П), Ni(ІІ), Сu(І)). Особливо сполуки Со(ІІ), які здатні оборотньо оксигенуватися у водних розчинах і мають склад внутрішньої координаційної сфери, аналогічний природним активним центрам. Так, змішані амінокислотноїмідазольні та гистидинатні комплекси Со(ІІ) моделюють функції і склад активного центру гемеритрина. Оксигеновані комплекси можна розглядати як моделі не тільки природних носіїв О2. але і металоферментів, що каталізують реакції окислення. Інтерес до активації координованого молекулярного кисню викликаний також можливістю утворення короткоживучих інтермедіатів в гомогенно-каталітичних реакціях автоокислення. Особливе значення для з'ясування механізмів реакцій представляють дослідження реакційної здатності О2 в оксигенованому комплексі. Вивчення реакцій інтермедіату дозволяє представити складний механізм гомогенно-каталітичної реакції у вигляді окремих стадій. Отже, сполуки перехідних металів з О2 виконують важливу роль для моделювання біологічних процесів, а також для з'ясування механізму і пошуку каталізаторів окисно-відновних процесів.
         Проте роль комплексів кобальту(II) з киснем не обмежена тільки хімічними, біологічними та медичними аспектами. Вони можуть служити джерелами чистого кисню для різних технологічних цілей У розробленому способі отримання запасів кисню на основі біссаліциліденімінкобальта(II) є недолік – необоротне окислення частини переносника кисню в кожному циклі поглинання кисню. Координаційні сполуки, що здатні зв'язувати О2, можуть служити індикаторами кисню. Можливе визначення концентрації розчиненого у воді кисню з використанням такого типу комплексів Со(ІІ). Сполуки, здатні приєднувати і активувати О2, можуть служити каталізаторами реакцій для отримання промислово важливих продуктів, каталізаторами електровідновлення кисню, біологічно активними препаратами, а також використовуватися в системах очищення газів від домішок кисню.
         Потрібно відзначити що, реакції оксигенованих комплексів перехідних металів дозволяють знайти аналогії з процесами перетворення О2 в живих організмах. Так наприклад, в медичній практиці широко використовується методика лікування – киснетерапія, заснована на диханні чистим киснем або газовою сумішшю з підвищеною (по відношенню до вмісту кисню в повітрі) концентрацією кисню. У даній роботі рН-метрично і манометричне вивчений процес комплексоутворення та оксигенації в змішанолігандній системі кобальт(ІІ) – дипіридил – гліцилаланін – кисень в атмосфері повітря при 25°С та іонній силі О,1М (КNО3). Складена схема рівноваги, що включає як утворення змішанолігандних, так і однорідних комплексів, розроблена математична модель процесу. Із загального числа однорідних комплексів, що утворюються в змішанолігандній системі кобальт(ІІ) – дипіридил – гліцилаланін, що здатні оборотньо приєднувати молекулярний кисень володіють дипептидний, гліцилаланіновий комплекси кобальту(ІІ). При цьому встановлене утворення біядерного бімостикового оксигенованого комплексу