Гукова Ю. А., Блакберн А.А.
Донецкий национальный технический университет

Источник:Сучасні проблеми екології та геотехнологій/ Збірка доповідей VI Міжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів, Житомир: ЖДТУ, 2009

     Ухваливши закони «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та «Про національну екомережу України» (від 24 липня 2004 р. №1864-IV), Україна заявила про проведення нової державної природоохоронної політики, адекватної політиці Європейської спільноти.
     Однак, для повного охвачення всіх природних ділянок, що збереглися, до єдиної просторової мережі національної екологічної мережі (далі - екомережа) і доведення загальної площі територій ПЗФ до 10 % площі держави необхідне створення регіональних екомереж (РЕМ), головне призначення яких - заповнити фізичний простір между каркасними ядрами і магістральними лініями (широтними та довготними коридорами) національної екомережі шляхом охвачення природних, напівприродних та окультурених ландшафтів в загальну просторову екологічну мережу кожного регіону.
     Для оцінки можливості створення регіональної екологічної мережі Донецької області необхідно вивчення потенційної можливості формування локальних екологічних мереж у кожному адміністративному районі області.
     Для вирішення цієї задачі було проведено комплексну оцінку біоцентрично-мережної структури локальної екомережі на прикладі ріки Самара Олександрівського району Донецької області.
     В даній роботі було використано систему показників, яка виходить з того, що з формальної точки зору ця мережа є графом. Його вершинами є природні ядра (13 біоцентрів), а ребрами - екологічні коридори.
     В якості екологічних коридорів даної локальної екомережі було розглянуто водозбір р. Самара з всіма її притоками, де біоцентрами було прийнято дві категорії природних об'єктів: лісові ділянки і об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ, 4 заказника місцевого значення та 2 заповідних урочища).
     Було проведено картографічний метод осереднення площ (га) і статистичний аналіз отриманих даних, а також визничено площу водозбору ріки Самара в межах Донецької області (Sвод.=69,152 га).
     З метою визначення міри фрагментованості водозбору були підраховані показники, що характеризують екомережу з точки зору ії площадних і лінійних характеристик. Для цього були вибрані найбільш інформативні показники: доля площі басейна, зайнята біоцентрами (складає 4%, що вказує на бідність даного водозбору на ліси) і показник міри фрагментованості (99,9%, з чого можна зробити висновок про те, що рослинний покрив даного водозбору є сильно фрагментованим). За такої міри фрагментованості в регіоні збереглися ділянки з природною рослинністю, їх достатньо багато, але вони є територіально ізольованими.
     Для отримання повної чисельної характеристики ролей біоцентрів в екомережі було використано показники центральності або доступності вершин графа. Ці показники розраховувались за матрицею доступності вершин графа у програмі MatLab. Елементи цієї матриці рівні числу екокоридорів між біоцентрами.
     Так, в матриці центральності були визначені наступні показники: абсолютний індекс доступності біоцентру (центральним є біоцентр з найменшим значенням індексу, тобто від нього найкоротший шлях до всіх інших біоцентрів екомережі); число Кеніга біоцентру (центральним є біоцентр з найменшим значенням числа); індекс Бавелаша біоцентру (центральним є біоцентр з найбільшим значенням індексу); індекс Бічема біоцентру (центральним є біоцентр з найбільшим значенням даного індексу).
     Таким чином, за отриманими значеннями індексів кожного біцентру, всі вони можуть бути розділені на 4 групи:
     1) біоцентри №4 і №9 - центральні для даної екомережі. Варто відмітити, що ведучу роль серед цих двох біоцентрів грає біоцентр №4, бо у нього мінімальне значення числа Кеніга;
     2) біоцентри №7 і №8 - субцентральні;
     3) мало зв'язані біоцентри №№ 3, 5, 11, 12, 13;
     4) біоцентри №№1, 2, 6, 10 - не зв'язані у мережу.
     Очевидно, що на розглянутій території ріки Самара рослинний покрив сильно фрагментований, але це не змінює насущності створення тут локальної екомережі.

© ДонНТУ 2009 Гукова Ю. А.