Природне середовище є еволюційним джерелом здоров'я людини. Здорове природне середовище виступає головною умовою збереження здоров'я населення, яке проживає на даній території. На сучасному етапі розвитку цивілізації екологічне середовище втратило свої вихідні природні якості за причиною активної соціально-економічної діяльності.
  Складові частини екологічного середовища (повітря, вода, грунт, рослини) в Донецькій області містять токсичні речовини, які негативно впливають на стан здоров'я її мешканців. Дослідження показують, що основними причинами погіршення здоров'я населення є негативний вплив факторів навколишнього середовища та неправильне відношення до свого здоров'я. Із цими факторами пов'язано близько 70 % усіх випадків захворювань, близько 60 % випадків неправильного фізичного розвитку і більше половини випадків смерті.
  Останні десятиліття відмічені різким погіршенням стану здоров'я всіх вікових категорій населення, зокрема передчасне "зношування", старіння організму. Провідний показник, який інтегрально характеризує стан здоров'я та відбиває найбільш повно рівень розвитку та добробуту держави, – тривалість життя. Оцінити індивідуальний стан здоров'я можна з використанням динаміки інтегральних показників, головними з яких є біологічний вік та темпи старіння організму.
  Біологічний вік – це показник рівня зношеності структури та функції певного структурного елементу організму, групи елементів та організму вцілому, виражений в одиницях часу шляхом співвіднесення значень виміряних індивідуальних біомаркерів з еталонними середньопопуляційними кривими залежностей змін цих біомаркерів від календарного віку.
  Сьогодні навіть "неспеціалісту" зрозуміло, що "блиснути" здоров'ям мешканці Донбасу не можуть, навіть якщо будуть мати відмінні гени від нащадків: рівень медицини та умови життя залишають бажати кращого.
 В даній роботі було проведено дослідження впливу стану навколишнього середовища на здоров'я мешканців Донецької області. Було обрано вікову категорію 16–22 років. У зв'язку з цим було проведено анкетування студентів Донецького національного технічного університету (віком 17–22 роки) та учнів старшої школи Краснолиманського району (віком 16–17 років). В опитуванні брало участь близько 80 осіб, у яких фіксували вагу (МТ), артеріальний тиск (Адс – систолічний тиск; Адп – пульсовий тиск), час затримки дихання (Здв), час статичного балансування (СБ), визначали самооцінку здоров'я за допомогою спеціальної анкети (СОЗ), на підставі яких розрахували біологічний вік та темпи старіння. Розрахунок біологічного віку (БВ) проводили по формулах 1 (для чоловіків) та 2 (для жінок).
БВ = 27,0 + 0,22*Адс – 0,15*Здв + 0,72*СОЗ – 0,15*СБ, (1)
БВ = 1,46 + 0,42*АДп + 0,25*МТ + 0,70*СОЗ – 0,14*СБ. (2)
Для визначення відповідності (БВ) календарному віку (КВ) було розраховано належний біологічний вік (НБВ) згідно формули 3 для чоловіків та 4 – для жінок.
НБВ = 0,629*КВ + 18,6, (3)
НБВ = 0,581*КВ + 17,3. (4)
Темпи старіння визначали, як різницю між біологічним віком людини та його належним біологічним віком. В залежності від отриманої різниці всіх опитуваних можна розділити на такі групи:
– 1 група – від (–15) до (–9) років (різко уповільнений темп старіння);
– 2 група – від (–8,9) до (–3) років (уповільнений темп старіння);
– 3 група – від (–2,9) до (+2,9) років (біологічний вік відповідає календарному);
– 4 група – від (+3) до (+8,9) років (прискорений темп старіння);
– 5 група – від (+9) до (+15) років (різко прискорений темп старіння).
Ті, хто піддавався дослідженню, були розділені на дві групи за статевою ознакою. Було встановлено, що організм юнаків піддається більш швидким темпам старіння, ніж організм дівчат. Дані по темпах старіння молоді Донецької області наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 – Розподіл молоді Донецької області по групах, що відображають старіння організму
Група |
% дівчат |
% юнаків |
1 |
12,76 |
9,01 |
2 |
19,15 |
0 |
3 |
25,53 |
10,18 |
4 |
29,79 |
18,18 |
5 |
12,77 |
62,63 |
Так, 62,63 % юнаків мають різко прискорене старіння організму, тоді, як лише 12,77 % дівчат входять до цієї групи. Для оцінки достовірності відмінностей між групами юнаків та дівчат використовували коефіцієнт Стьюдента. Відмінності для груп юнаків та дівчат були достовірні.
В ході проведеної роботи була зроблена спроба виявити залежність між темпами старіння населення та забрудненням навколишнього середовища. З цією метою було проведено анкетування серед молоді Донецька та Краснолиманського району. Краснолиманський район було обрано, як "чистий район", де атмосферне повітря має допустимий рівень забруднення та стан довкілля для здоров'я населення досить безпечний, в той час як у м. Донецьку рівень забруднення атмосферного повітря визначається як недопустимий, а стан довкілля для здоров'я населення досить небезпечний.
Результати дослідження наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 – Розподіл молоді Донецька та Краснолиманського району по групах, що відображають темпи старіння організму
Група |
м. Донецьк |
Краснолиманський район |
||
% дівчат |
% юнаків |
% дівчат |
% юнаків |
|
1 |
3,45 |
0 |
27,78 |
7,69 |
2 |
10,34 |
0 |
33,23 |
15,18 |
3 |
20,69 |
0 |
33,43 |
15,58 |
4 |
44,83 |
16,67 |
5,56 |
23,08 |
5 |
20,69 |
83,33 |
0 |
38,46 |
Було виявлено, що темпи старіння організму як у юнаків, так і у дівчат Краснолиманського району більш уповільнені, на відміну від молоді м. Донецька.
Таким чином, виходячи із результатів проведеної роботи, можна зробити висновок, що показник біологічного віку людини та темпи старіння можуть бути показниками, по яких можна визначити ступінь впливу стану довкілля на здоров'я людини. Однак для остаточних висновків треба провести анкетування значно більшої кількості людей.