Актуальність даної роботи полягає в необхідності встановлення причинно-наслідкових зв'язків між здоров'ям населення та факторами навколишнього природного середовища. Одним з аспектів соціально- гігієнічного моніторингу (СГМ) є спостереження за станом здоров'я населення та факторами довкілля. Багато авторів вказують на той факт, що в наш час поширюються захворювання екологічної етіології.
Відомо, що на стан здоров'я людини впливає якість атмосферного повітря, питної води, продуктів харчування. При аналізі впливу стану довкілля на стан здоров'я людини ми спробували виділити один найбільш впливовий, з нашої точки зору, показник якості довкілля. Зараз все більше людей споживають очищену в побутових умовах воду, вживають продукти харчування, які потрапляють із усіх куточків країни. Атмосферним повітрям людина дихає постійно. І хоча через дихальні шляхи поступає менше забруднюючих речовин ніж з водою та продуктами харчування, проте цей показник є більш стабільним. Виходячи з цього, в роботі зроблений кореляційний аналіз між захворюваністю населення та якістю атмосферного повітря.
З метою отримання комплексного показника якості атмосферного повітря були використані дані аналізу проб атмосферного повітря по містах та районах Донецької області. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) був розрахований по 7 (в декількох районах – по 5), забруднюючих речовинах На основі цих даних було виділено 4 типи регіонів за рівнем забруднення і ступеня небезпеки: 1 регіон – слабко небезпечний, 2 регіон – помірно небезпечний, 3 регіон – небезпечний і 4 регіон – дуже небезпечний.
В роботі було отримано регресійне рівняння залежності між ІЗА та загальною захворюваністю (33):
33= 1,25*ІЗА
де ЗЗ – кількість випадків захворювання на 1000 чоловік населення (г =0,68).
Отриманий коефіцієнт кореляції показує на суттєвий зв'язок між загальною захворюваністю та станом атмосферного повітря.
Крім цього було зроблено спробу оцінити вплив стану атмосферного повітря на темпи старіння людини. Для цього було проведено анкетування та визначення біологічного віку, а також темпів старіння в різних містах та районах Донецької області, які характеризувались різними значеннями ІЗА. Всі результати по біологічному віку та темпах старіння були поділені на чотири групи згідно ІЗА.
Була встановлена залежність між темпами старіння організму та регіоном проживання. У слабо небезпечному регіоні більш вищий відсоток людей із різко уповільненими темпами старіння (23 %), а в дуже небезпечному регіоні така група людей взагалі відсутня. Також у слабо небезпечному регіоні населення із прискореними та різко прискореними темпами старіння складає лише 33 %, в той час, як у дуже небезпечному регіоні ці групи складають 80 % всіх опитаних.
Отримані дані дозволяють зробити висновок про зв'язок між біологічним віком людини та станом атмосферного повітря. Таким чином, біологічний вік може бути показником впливу стану атмосферного повітря на стан здоров'я людини.