Коротка біографія: 
Написати автобіографію, здавалося б, що може бути простіше? Але виявляється вирішити, що ж я хочу розповісти про себе людям, які про мене нічого не знають, а про що змовчати, досить складно. Отже...
Дитинство
Я народилася 1 вересня 1986 року в місті Алчевську Луганської області. Мій тато – шахтар звичайно ж чекав сина – продовжувача династії, який, повинен був народитися 31 серпня 1986 року в професійне свято всіх шахтарів – у День шахтаря. Так що його очікування я обдурила, народившись на день пізніше і що «найжахливіше» – народилася дівчинкою, зате порадувала маму народившись в День знань.
Тепер серйозно про батьків. Моя мама Тетяна Валентинівна працює старшою медсестрою в санаторії-профілакторії Донбаского Державного Технічного Університету в м. Алчевську, тато Ігор Васильович працює заступником директора з охорони праці шахти «Рассвет» в м. Кировське Донецької області.
Особливі слова хочу сказати про свою бабусю Ніну Дмитрівну, яка витратила величезна кількість часу на моє виховання в дошкільні роки і разом з мамою допомагала робити перші кроки в цьому величезному світі. Саме завдяки їх старанням я вивчила безліч казок, віршів, пісень і навіть стала учасницею ансамблю народних танців.
Шкільні роки
1 вересня 1993 року я стала ученицею 1-А класу середньої загальноосвітньої школи №6 м. Алчевська. Я, напевно, не забуду ніколи своє перше враження, коли після урочистої лінійки разом з новими однокласниками познайомилася з своєю першою вчителькою Мельникової Іриною Валеріївною, яка з того самого дня стала для нас другою мамою. Завдяки цій людині я полюбила вчитися і стала відмінницею з першого класу. Звичайно ж, після закінчення молодшої школи і переходу в старшу школу з'явилося багато нових вчителів, які допомогли продовжити шлях по дорозі знань, але спогади про першу вчительку залишаться зі мною назавжди.
Як співається в пісні: «Шкільні роки чудові, з книгами, танцями, піснями…». За 11 років навчання в школі я одержала диплом про закінчення музичної школи за класом арфи і фортепіано, свідоцтво про закінчення вокально-естрадної студії, безліч грамот і подяк за участь в шкільному житті, а так само встигла спробувати свої сили в заняттях волейболом, народними танцями і в ролі актриси шкільного театру. Головним девізом цих років можна назвати: «Встигнути все!», оскільки окрім всіх цих позашкільних занять я брала участь в олімпіадах по фізиці, математиці, історії і праву, хімії (у Міському етапі олімпіади зайняла ІІІ місце).
В кінці оповідання про шкільні роки хочу виразити подяку своїм вчителям, а саме вчителю російської мови і літератури Богун Ользі Василівні, вчителю української мови і літератури Фесько Любов Дмитрівні, вчителю фізики Зайцевій Юлії Володимирівні, вчителю алгебри і геометрії Куропятник Ірині Ерастовні, вчителю англійської мови Пецанову Володимиру Олександровичу, а так само всім вчителям які вчили мене в ці роки. Особливі слова подяки хочу сказати чудовій жінці, талановитому педагогу - вчителю хімії Бершадській Наталії Іванівні, оскільки завдяки їй я полюбила хімію, що багато в чому вплинуло на вибір моєї майбутньої професії. Вибір вузу для мене став не випадковим, оскільки вже декілька випускників нашої школи стали студентами ДонНТУ, проте я дуже пізно дізналася про рейтингові випробування, що проводяться, і підготовка до них стала досить складною справою і зайняла весь вільний час. Але не дивлячись на це в березні 2004 року я була рекомендована до зарахування на перший курс. Шкільне життя добігало кінець, вона закінчилася отриманням атестата і загальноміським випускним балом, де мені урочисто вручили заслужену золоту медаль.
Університет
І ось знову 1 вересня, і знову перший раз, але тепер уже на перший курс. Цього дня мені исольнилось18 років і для мене почався новий етап в житті. Навчання в університеті принесло безліч нових вражень і знайомств. Вже з перших днів навчання стало зрозуміло, що вчитися буде не просто, проте не здійсненних задач за всі 5 років не було. Як мовиться, прості задачі ми виконуємо відразу, складні - трохи згодом, так що можу з упевненістю сказати, що всі учбові дисципліни були освоєні мною на відмінно.
З 2006 року почала займатися питаннями дослідження якості води природних водоймищ промислових міст Донбасу, моїм науковим керівником стала доцент кафедри прикладної екології і охорони навколишнього середовища Трошина Олена Анатоліївна. Саме під її чуйним та вмілим керівництвом я написала і захистила кваліфікаційну роботу бакалавра по темі: «Дослідження якості води водоймищ м. Алчевська» в 2008 році.
За роки навчання в університеті я брала участь в II турі Всеукраїнської студентської олімпіади за фахом «Екологія і охорона навколишнього середовища», в II турі олімпіади по дисципліні «Основи екології і охорона навколишнього природного середовища» в 2007 р., в II турі олімпіади по дисципліні «Основи екології і охорона навколишнього природного середовища» в 2008 р., в II турі Всеукраїнської студентської олімпіади за фахом «Екологія і охорона навколишнього середовища» в 2009 р., також я брала участь в дебюті першокурсника, в святкуванні 80-річчя факультету екології і хімічної технології.
П'ять років навчання пролетіли як один день, і ось все частіше з’являються сумні думки про те, що до отримання диплома залишилося так мало часу, а потім почнеться ще один етап життя, але безтурботне життя студента вже ніколи не повториться…
Плани на майбутнє
Хотілося б скласти план на все життя, проте нестабільна ситуація в країні цього не дозволяє зробити. Отже можу поділитися лише найближчими планами, а саме одержати диплом магістра. Ну а що там далі буде покаже час, оскільки за наявності можливостей будь-яке бажання можна перетворити на план, а потім його реалізувати! |