Гострою проблемою нашого часу є неконтрольоване забруднення довкілля, пов'язане з діяльністю людини.
Особливо небезпечним є забруднення водних ресурсів, зокрема питних в селітебних районах, оскільки їх запаси обмежені.
Українці одержують питну воду не тільки із систем централізованого водопостачання. Приблизно третина населення країни користується водою з підземних джерел.
Це, як правило, сільські колодязі. Ґрунтові і підземні води часто використовуються населенням для питних цілей, між тим саме вони мають тенденцію до акумуляції токсичних забруднень.
У зв'язку із цим доцільними є дослідження й контроль підземних вод, що використовують для питних цілей.
Однією з актуальніших проблем якості природних водах селітебних районів є визначення вмісту нітратів. Тому існує необхідність у контролі цього показника у в криничній воді.
Ця проблема є актуальною внаслідок того, що нітрати в організмі людини і сільськогосподарських тварин утворюють нітрити і нітрозосполуки, які мають канцерогенні,
мутагенні і ембріотоксичні властивості. При потраплянні до організму нітрати самі по собі не є небезпечними. Більша частина нітратів (65-90% у добу) у вигляді різних сполук виводиться із сечею.
Однак частина нітратів (5-7%) при надлишковому вмісті в продуктах, у шлунково-кишковому тракті перетворюється в нітрити (солі азотистої кислоти), саме вони й отруюють наш організм.
Нітрати і нітрити належать до антиспазматичних отрут, що діють на нервову систему, судини, кров, нирки, плід.
Підземні води збагачуються нітратами внаслідок проникнення надлишку різних азотистих добрив (нітратні, амонійні) із сільськогосподарських територій і угідь.
Немаловажним фактором є низька якість цих добрив, а також нерівномірний розподіл добрив по поверхні поля через застосування застарілої сільськогосподарської техніки.
Також нітрати можуть надходити з кислотними дощами. Використання зростаючої кількості мінеральних добрив зумовлює накопичення зайвого азоту.
Стічні води тваринницьких ферм також обумовлюють забруднення водоймищ нітратами.
Дослідження води проводилися за допомогою іонометричного методу із застосуванням іонселективного електроду.
Встановлено, що перевищення ГДК (вода питна) по нітратам в питній воді селетибних територій Донецької області спостерігається в Тельманівському,
Артемівському Ясинуватському, Красноармійському районах. Проаналізовані дані свідчать про те, що 77% проаналізованих зразків води з питних колодязів мають вміст нітратів
вище ГДК (яке для нітратів складає 45,0 мг/л ). Цей показник у аналізованій воді в 2,00-11,0 разів перевищує ГДК.
Найбільший вміст нітрат-іонів встановлено у воді колодязів с. Желане (Ясинуватський р-н) – в 11 разів перевищення ГДК – та в с. Красне (Красноармійський р-н) – в 7 разів перевищення ГДК.
Також встановлено, що в колодязній воді спостерігається коливання вмісту нітратів – від 3,1 до 460,0 мг/л, в воді зі свердловин – від 2,6 до 525,0 мг/л.
Зменшення надходження азоту в геологічний кругообіг можливо при вживанні наступних заходів: підсилення біологічного кругообігу шляхом нормованого застосування добрив,
рівномірного їх розподілу по поверхні полів, дрібного внесення під зернові культури і багаторічні трави; оброблення схилів таким чином, щоб максимально знизити поверхневий стік;
застосування амонійних форм азотних добрив, які у більшій мірі фіксуються ґрунтом, а також використовуються ґрунтовою мікрофлорою.