ВИЗНАЧЕННЯ ПРИДАТНОСТІ ТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОРІЙ ДОНБАСУ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ЯКІСНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Н.Ю. Прокопенко, Ю.В. Мнускіна
Донецький національний технічний університет

Источник: Екологічні проблеми регіонів України / Збірка доповідей ХІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрантів і аспірантів, 23-24 квітня 2009 р. – Одеса, ОДЕКУ, 2009. – 230 с.

      На сьогодні існує необхідність забезпечення населення Донецького регіону якісною і екологічно-безпечною сільськогосподарською продукцією. Сприятливим напрямом в цьому відношенні є визначення перспективних територій, на яких будуть мінімально застосовані в рослинництві агротехнології і агрохімікати, що дозволить виробляти таку сільськогосподарську продукцію. Виснаження ґрунту за останні роки зумовлено інтенсивним землеробством. До того ж ця обставина підсилюється техногенним втручанням в перебіг природних процесів в біогеоценозах. Техногенно навантажені території разом з санітарно-захисними зонами підприємств займають площу ~ 18 % від території області. Для вирощування якісної сільськогосподарської продукції необхідно, щоб була відповідність вимогам по вмісту поживних речовин агрохімічного складу грунту. Сільгоспугіддя, які перспективні для створення сировинних зон по виробництву екологічно-безпечної продукції та задовольняють вимогам по агрохімічним показникам, складають ~ 29 %.
      Дослідження показали, що найбільш придатними по вмісту гумусу, фосфору, калію є: Олександрівський, Костянтинівський, Добропільський і Червоноармійський райони. Вміст гумусу в цих районах складає від 4,3% до 4,6%, вміст фосфору – 9,3-12,1%, вміст калію – 16,0-16,9%, вміст азоту – 11,9-14,3%.
      Вміст гумусу на промислових територіях складає 1,8-3,9%, рН змінюється в межах 7,3-7,6; навколо ТЕС, териконів і відвалів рН ґрунтів дорівнює 4,5-5,5, також кислу реакцію мають атмосферні опади (рН = 4,0). Це свідчить про неможливість використання цих земель для вирощування сільськогосподарської продукції, навіть застосуванні засобів детоксикації не зарадять цьому.
      На територіях помірного техногенного навантаження необхідно застосовувати агротехнічні засоби, гумінові препарати, органо-мінеральні добрива. Гумінові сполуки беруть участь в структуроутворенні ґрунтів, накопиченні поживних елементів і мікроелементів в доступній для рослин формі, регулюванні геохімічних потоків металів в водних і ґрунтових екосистемах. Вони можуть бути природними детоксикантами по відношенню до важких металів, радіонуклідів. Застосування органо-мінеральних добрив природного походження сприяє підвищенню вмісту поживних речовин, а також зменшують вміст рухомих форм екотоксикантів, дозволяють знизити кількість і обсяг використання агрохімікатів, що зменшує навантаження ґрунтів.