В Донецькій області з 1600 діючих підприємств десь 80% є екологічно небезпечними.
Крім того, з понад 1000 відвалів, териконів і накопичувачів відходів підприємств вугільної промисловості
спостерігаються постійні аеральні емісії комплексу небезпечних для агросфери сполук. Інтегральне техногенне навантаження
на агроландшафти регіону обумовлюють біля 1,8 млн. т/рік викидів в атмосферу (SO2, NOx, F-, H2S, неорганічні кислоти і
пил з сполуками важких металів та ін.), 1,7 млрд. м3/рік хімічно-забруднених і засолених стічних вод, а також понад
25 млн. т/рік промислових токсичних відходів. Над сільгоспугіддями Донецької області щорічно розсіюється 80 тонн на кожний
квадратний кілометр екотоксичних речовин.
Екотоксиканти надходять до організму людини здебільшого з харчовими продуктами
(80-98% загальної добової дози). Для промислово розвинених регіонів, в тому числі Донбасу, найбільш характерними
забруднювачами агросфери є сполуки міді, цинку, кадмію, свинцю, ртуті, селену, марганцю, фтору, ряду токсичних і
канцерогенних органічних речовин (діоксини, бенз(а)перен та інші).
При визначенні особливостей техногенного навантаження на агроландшафти виділені
п’ять промислових агломерацій (ПА): Центральна (Донецько-Макіївський промвузол), Північна (м.м. Єнакієве – Слов’янськ),
Південна (м. Маріуполь), в яких переважають сумісні викиди в атмосферу підприємств важкої промисловості; Західна
(м.м. Красноармійськ – Добропілля) і Східна (м.м. Шахтарськ – Сніжне), для яких характерні аеральні емісії з відвалів
і териконів шахт, а також накопичувачів вуглезбагачувальних фабрик. Концентрація промислових агломерацій, недосконалість
виробничих технологій і недостатня екологічна безпека підприємств зумовлюють погіршення стану природних агроресурсів
прилеглих агроландшафтів.
Досліджувався вплив викидів Авдієвського коксохімзаводу (АКХЗ) та Донецько-Макіївської
промислової агломерації: визначався вміст важких металів в ґрунтових рослинних зразках, опадах і водних джерелах. Джерела
викидів – 9 труб коксових батарей, а також труба ТЕЦ. Встановлено, що суттєвий вплив на вміст важких металів обумовлюють
викиди АКХЗ (характеристика викидів табл. 1). За роки роботи вміст важких металів в ґрунті збільшився в 1,5-4,5 рази і
продовжує збільшуватись. Дослідницька ділянка закладена на відстані 2 км від промплощі АКХЗ на сільгоспугіддях Донецького
інституту агропромислового виробництва (ДІАПВ). Відбір зразків проводився в субаквальній зоні (СА), зонах акумуляції (АК)
і транзиту (ТР) та на плато (П) і прилеглих до ділянки сільгоспугіддях товарного виробництва (СХ), а також в присадибному (Д) землекористуванні.
Таблиця 1 – Вміст важких металів та їх сполук в пилу АКХЗ
| Найменування показників |
Одиниця виміру |
Вміст важких металів і їх сполук в пилу |
| Cu |
Cd |
Ni |
Zn |
Co |
As |
Cr |
Pb |
Mg |
| Вміст в пилу |
г/т |
2,0 |
0,4 |
2,3 |
9,7 |
1,6 |
0,4 |
21,05 |
0,6 |
6,0 |
| Викиди в складі пилу |
кг/рік |
22,4 |
4,5 |
22,7 |
108,5 |
17,9 |
4,5 |
235,4 |
96,2 |
67,1 |
Результати визначення важких металів на заданій ділянці, прилеглих сільгоспугіддях, присадибному землекористуванні наведені в табл. 2-4.
Вміст важких металів та їх сполук у воді ставка: Cd – 0,046 мг/дм 3, Zn – 0,39 мг/дм 3, Cu – 0,37 мг/дм 3, Pb – 0,37 мг/дм 3.
З результатів видно, що суттєвий вплив на перевищення фонових концентрацій досліджених елементів мають валові викиди важких металів
з промплощі АКХЗ і відстань сільгоспугідь від джерел викидів
Таблиця 2 – Вміст важких металів та їх сполук в ґрунтах (шар 0-20 см)
| Місце відбору зразків, зона |
Величина показників, мг/кг |
| Cd |
Zn |
Cu |
Pb |
| СА |
0,175 |
39,0 |
8,75 |
5,56 |
| АК |
0,200 |
43,0 |
8,25 |
10,34 |
| ТР |
0,200 |
41,3 |
8,75 |
8,21 |
| П1 |
0,275 |
46,0 |
9,70 |
7,00 |
| П2 |
0,380 |
46,0 |
9,00 |
13,75 |
| СХ |
0,250 |
42,8 |
13,10 |
13,80 |
| Д1 |
0,225 |
38,5 |
16,75 |
7,75 |
| Д2 |
0,225 |
40,0 |
9,75 |
9,75 |
| Д3 |
0,250 |
41,2 |
9,00 |
11,25 |
Таблиця 3 – Вміст важких металів та їх сполук в сільгосппродукції (в розрахунку на суху речовину)
| Найменування сільсько-господарської продукції |
Величина показників, мг/кг |
| Cd |
Zn |
Cu |
Pb |
| Перець |
0,48 |
29 |
13,4 |
0,51 |
| Картопля |
0,27 |
11 |
6,5 |
0,25 |
| Томати |
0,57 |
45 |
13,8 |
0,82 |
| Овес солома |
0,08 |
43,8 |
11,6 |
0,67 |
| Зерно |
0,05 |
30,0 |
4,4 |
0,70 |
Таблиця 4 – Вміст важких металів та їх сполук в опадах
| Тип опадів |
Величина показників, мг/кг |
| Cd |
Zn |
Cu |
Pb |
| Сніг, середній зразок за зиму |
0,0029 |
0,019 |
0,009 |
0,0138 |
Дощ:
з вітром західного напрямку;
з вітром північного напрямку
|
0,001 |
0,019 |
0,007 |
0,0150 |
| 0,002 |
0,073 |
0,010 |
0,0230 |
Вміст важких металів та їх сполук в дощовій воді в умовах північного напрямку вітру з промплощі АКХЗ вище, ніж в умовах західного вітру.
Розсіювання важких металів та їх сполук у складі пилу АКХЗ і в якійсь мірі пилу
Донецько-Макіївської промислової агломерації обумовлює їх накопичення в сільгосппродукції В зоні розсіювання викидів
промисловості та аеральних емісій рН ґрунту на відстані 5-15 км зменшується до 6,2-6,5. Розсіювання екотоксикантів в
приземному прошарку атмосфери в поєднанні з кислими атмосферними опадами від виробництв різних типів обумовлює транспорт
рухомих форм важких металів в ґрунт і рослини. Важкі метали кумулюються в органах людини і створюють безпосередній ризик
для здоров’я людини, виявляючи мутагенний, канцерогенний і алергенний ефекти.
|