Сучасний стан ринкової економіки потребує від підприємств, з одного боку, підвищення їх конкурентоспроможності, а з іншого – забезпечення стабільності та стійкості їх функціонування в умовах економічного середовища, що постійно змінюється. Розвиток промисловості базується на розширеному відтворенні, що забезпечує зростання національного доходу. Одним з основних засобів забезпечення цього зростання є інвестиційна діяльність, що включає стратегічні процеси інвестування, а також сукупність практичних дій з реалізації інвестиційної стратегії. І на перший план сьогодні виходять питання інвестиційного планування.

Здійснення планування традиційно включає постановку цілей і визначення ефективних шляхів їх досягнення на основі ухвалюваних рішень. В процесі вироблення рішень повинна бути забезпечена оптимізація планів інвестиційної діяльності. Процес оптимізації ускладнюється також наявністю великої кількості варіантів рішення певних проблем. Тому для оптимізації інвестиційних планів повинен використовуватися широкий набір інструментів обґрунтування раціональних рішень: методи моделювання, математичного планування, порівняльного аналізу, бюджету, сітьового планування і ін.

Відмітимо, що зазначені питання розглядалися у роботах зарубіжних і вітчизняних вчених: Бригхема Ю., Бланка І.А., Гончарова В., Єфремова В.С., Ковальова В., Книш М.І., Крушвіца Л., Мельникової О., Пересади А., Савчука В., Строкович А., Хобти В.М., Ястремської Є.Н. й ін.

Але, тим не менш, результати досліджень не вирішують всі завдання, пов'язані з плануванням інвестицій на підприємствах: все ще недостатня розробленість питань планування інвестиційної діяльності підприємств в теоретичному аспекті, висока значимість самого процесу інвестування для всіх учасників ринкових відносин, тривалий часовий інтервал і високий рівень невизначеності визначають актуальність подальших досліджень в даному напрямку.

Отже, надзвичайно важливим й актуальним є процес планування інвестицій. Під час планування інвестицій використовуються різноманітні економіко-математичні моделі. По типу використовуваного математичного апарату розрізняють моделі математичного програмування (лінійного, нелінійного, динамічного, квадратичного, цілочисельного), моделі, засновані на теорії графів (наприклад, сітьові) й ті, що базуються на теорії ймовірностей і математичній статистиці (кореляційні, регресійні, дисперсійні й ін.).

З огляду на існуючі проблеми в плануванні інвестиційних процесів запропоновано використання сітьового планування. Сітьові моделі можуть бути широко використані на всіх вітчизняних підприємствах при розробці як довгострокових, так і поточних планів. Сітьове планування дозволить не лише визначати потребу різних виробничих ресурсів в майбутньому, але і координувати їх раціональну витрату в сьогоденні; воно дозволить з'єднати в єдину систему всі матеріальні, трудові, фінансові і багато інших ресурсів і засоби виробництва і в ідеальних (планованих), і в реальних (існуючих) економічних умовах.

Таким чином, вживання системи сітьового планування сприятиме розробці оптимального варіанту стратегічного плану розвитку підприємства, який служитиме основою оперативного управління комплексом робіт під час його здійснення.

Сітьове планування дозволить зменшити терміни виконання складних проектів й оптимального використання ресурсів. Використання сітьових методів під час планування інвестиційних процесів дозволить в значній мірі оптимізувати проект, встановити мінімально можливі терміни реалізації, раціональніше використовувати капітал; вирішуватимуться такі проблеми, як ефективність, керованість, контроль і проблема мінімізації деяких інвестиційних ризиків.

Сітьові методи дозволять заздалегідь визначити розвиток проблемних ситуацій, що носять довгостроковий характер, скоротити строк реалізації інвестиційного проекту, автоматизувати процес визначення показників реалізації інвестиційного проекту, мати постійну інформацію про стан і етапи реалізації проекту, розраховувати параметри інвестиційного проекту з урахуванням вже виконаних робіт в ході реалізації проекту.

Поетапне виконання проекту з точними датами початку і закінчення робіт, наявними запасами часу дозволить точно контролювати процес інвестування з відображенням вже виконаних етапів (контрольні параметри: дати початку і закінчення робіт, термін їх виконання, запас часу). Оскільки ризик інвестиційного проекту прямо пропорційний терміну його виконання, то збільшення тривалості здійснення проекту збільшує ризик вкладень.

Таким чином, використання сітьових методів планування інвестицій дозволить в значній мірі оптимізувати інвестиційний проект, встановити мінімально можливі терміни його реалізації, найраціональніше використовувати інвестиційний капітал. Вживання сітьових методів дозволяє автоматизувати процес визначення значимих показників реалізації інвестиційного проекту, мати постійну інформацію про стан проекту і етапи його реалізації, розраховувати параметри інвестиційного проекту з врахуванням вже виконаних робіт в ході реалізації проекту.