Важлива роль у розвитку українських підприємств належить їх інноваційній діяльності. Економіка найбільш розвинених країн і країн, що здійснили могутній ривок до світового лідерства, сьогодні будується, у першу чергу, на реалізації наукових досягнень. Національні інтереси України вимагають негайних дій, спрямованих на збереження її науково-технологічного потенціалу, забезпечення його ефективного використання для подолання кризових явищ в економічному і соціальному розвитку.
Інноваційна діяльність українських підприємств стримується негативними процесами, що відбуваються сьогодні в економіці країни, правовими обмеженнями, стійкими організаційно-управлінськими стереотипами.В роботі будуть проаналізовані чинники, які або сприяють, або стримують розвиток інноваційних процесів на підприємствах.
Розвиток інноваційної діяльності потребує подальших досліджень її теоретичних аспектів. Проведений у магістерській роботі аналіз різних підходів зарубіжних і вітчизняних учених до визначення ризику свідчить про те, що ця категорії потребує подальшого вивчення та удосконалення.
Рис. 1 Характеристика ризику.
Анімація реалізована з використанням MS GIF-animator:
7 кадрів, 7 циклів повторення, 37 КВ.
Проведений аналіз надав підставу для доповнення поняття ризику. У роботі пропонується поняття ризику розглядати як імовірність певного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат під час реалізації інноваційного проекту.
Розділ 2. Дослідження особливостей управління інноваційними ризиками
У вітчизняній економічній науці недостатньо повно висвітлено прояви інноваційних ризиків. Хоча слід зазначити, що в останні роки з'явилися відповідні наукові праці, а створена в 1993 році українська Асоціація управління проектами, що входить до складу європейського й американського інститутів управління проектами, узяла на себе обов'язок по проведенню консультацій та методичному забезпеченню управління ризиком.
У магістерській роботі увагу акцентовано на необхідності подальшого вивчення теоретичних аспектів управління інноваційним ризиком. З цією метою розроблено класифікацію інноваційних ризиків по джерелах їхнього виникнення. Джерела виникнення ризику інноваційного проекту об'єднані у дві групи: зовнішні і внутрішні. Зовнішні джерела виникнення ризику повинні обов'язково враховуватися при прийнятті рішень по управлінню ризиком. Внутрішні джерела виникнення ризику підпадають під сферу впливу підприємства, що надає можливість керівникам постійно здійснювати процес управління ризиком.
Управління ризиком – специфічна галузь менеджменту, що охоплює різноманітні проблеми, пов'язані практично з усіма напрямками й аспектами управління. Ризик-менеджмент інноваційних проектів можна розглядати як найважливіший й ефективний спосіб передбачення і зниження ризику. Він являє собою процес підготовки і реалізації заходів щодо зниження негативних наслідків небажаного розвитку подій з метою попередження малоефективних рішень при розробці і реалізації інноваційних проектів.
Дослідження особливостей управління ризиком інноваційних проектів дозволять дійти висновку про необхідність формування системи управління інноваційними ризиками.
Розділ 3. Формування системи управління інноваційними ризиками
Під системою управління інноваційними ризиками у магістерській роботі розуміється сукупність методів аналізу та нейтралізації впливу чинників ризику, поєднаних в єдину систему виявлення, оцінки, планування, моніторингу та проведення коригуючи заходів.
В рамках дії системи управління інноваційними ризиками запропоновано провадити діагностику ризику інноваційних проектів і прогнозну оцінку їх дієздатності за допомогою розробленої методики діагностики. Ця методика являє собою симбіоз різноманітних методів та передбачає двох етапну експертизу інноваційного ризику.
У
висновках сформульовані основні результати і положення, що виносяться на захист.
Література
- Вітлінський В. В., Наконечний С. І. «Ризик у менеджменті». – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996 р. – 336 с.
- Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. «Ризикологія в економіці та підприємництві»: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004 р. – 480 с.
- Найт Ф.Х. «Ризик, невизначеність та прибуток»: переклад з англ. – М.: «Дело», 2003 р. – 358 с.
- Станиславчик Е. Н. «Ризик-менеджмент на підприємстві. Теорія та практика». – М.: «Ось-89», 2002 р. – 80 с.
- «Управління підприємницьким ризиком» / За заг. ред. д-ра екон. наук Д. А. Штефанича. – Тернопіль: «Економічна думка», 1999 р. – 224 с.
- Хохлов Н. В. «Управління ризиком». – М.: «Юніті», 2001 р. – 264 с.
- Чернова Г. В. «Практика управління ризиками на рівні підприємств»а. – СПб: «Пітер», 2000 р. – 176 с.
- Чернова Г. В., Кудрявцев А.А.«Управління ризиками». – М.: «Проспект», 2003 р. – 324 с.
- Черкасов В. В. «Проблеми ризику в управлінській діяльності». – К.: 2002 р. – 316 с.
- Державний комітет статистики України. http://ukrstat.gov.ua
Зауваження
При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Дата закінчення: грудень 2009 р. Повний текст і матеріали з теми можуть бути отримані у автора чи його керівника після вказаної дати.
© ДонНТУ 2009 Бєловолова О. М.
Про автора