Реферат з теми випускної роботи

Вступ

Успішність фунціонування будь-якої організації залежить, у кінцевому підсумку, від рівня її конкурентоспроможності. Тим самим доводиться визнати необхідність удосконалення існуючих методик оцінки і управління конкурентоспроможністю підприємства, яка заснована на тісному взаємозв`язку загальновизнаних законів економіки і менеджменту, психології і соціології, статистики і теорії імовірностей,інших наук.

Актуальність теми

Успіх організації, що працює на ринку, багато в чому обумовлений її здатністю відповідати вимогам, висунутим її діловим середовищем. Процес прийняття організацією управлінських рішень є процес перетворення інформації про ділове середовище в дію. Організація сама створює основу власного успіху або невдачі, ухвалюючи рішення щодо того, які джерела інформації і методи її обробки вона буде використовувати, а які ігнорувати.[4,18]

У магістрській роботі показано, що, як закордонні, так і вітчизняні дослідники розглядають ділове середовище як сукупність соціально-економічних факторів, що роблять вплив на ефективність функціонування організації. Конкуренція як один з факторів ділового середовища починає грати все більшу і більшу роль. У цих умовах особлива увага повинна приділятися конкурентоспроможності, як організації, так і її товарів.

Поняття “конкурентоспроможність” має різні інтерпретації залежно від об'єкта, до якого воно застосовується. При систематичному вивченні даного поняття виділяють структуру, що послідовно включає оцінку рівня конкурентоспроможності товару, організації, галузі, економіки. Таким чином, діагностика і оцінка рівня конкурентоспроможності товару є найважливішим індикатором, як для цілей державного регулювання ринків, так і для вироблення конкурентних стратегій окремих організацій на цих ринках.

Так, при оцінці конкурентоспроможності товару рекомендується порівнювати його властивості із властивостями товару-конкурента або ідеального товару. Очевидним недоліком такого підходу є відсутність споживчої оцінки конкурентних властивостей товару. Іншим менш очевидним недоліком є те, що поліпшення яких-небудь властивостей товару зовсім не приводить до автоматичного посилення його конкурентних позицій. При цьому і методика комплексної оцінки викликає серйозні дорікання, оскільки в ній робиться спроба обліку всіх властивостей товару, які виміряються в різних шкалах і мають різну споживчу цінність. Ряд авторів оцінюють конкурентоспроможність товару шляхом співвідношення якісних, технічних, економічних, естетичних та інших характеристик або з нормативними показниками, або з характеристиками товарів-конкурентів, що перебувають на ринку. Однак характеристики, що відбивають його ефект для виробника, можуть не становити інтерес для споживача, тому що не враховують його переваги.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності товару сучасна теорія рекомендує використовувати методи портфельного аналізу, методи, в основі яких лежать інтегральні показники, методи, спрямовані на пошук конкурентних переваг. Як показав їхній аналіз, кожний з них, маючи певні переваги перед іншими методами, має й власні недоліки. Їхньою головною перевагою є простота обчислення й інтерпретації. Але, на жаль, цим методам властивий істотний недолік, а саме — значення показників, що розраховуються за допомогою зазначених методів дуже слабко корелює з рівнем конкурентоспроможності товару на ринку, особливостями динаміки ділового середовища організації. Для того щоб правильно оцінити конкурентні властивості товару, необхідно одержати комплексну оцінку не стільки технічних, економічних і споживчих властивостей товару, скільки його позиції на ринку, оцінюваних учасниками ринкових відносин.

Категорія “конкурентоспроможність” є однією з основних категорій теорії конкуренції. Незважаючи на це, більшість методів її оцінки не базується на положеннях теорії конкуренції. Більше того, у самій теорії конкуренції, існує деяке нечітке розуміння взаємозв'язку між поняттями “конкурентоспроможність”, “конкурентна позиція”, “конкурентна перевага”.

Таким чином, тема магістрського дослідження, присвячена діагностиці і динамічній оцінці рівня конкурентоспроможності товару з урахуванням впливу інноваційних чинників, на основі системного підходу, представляється актуальною як з наукової, так і із практичної сторони.

Тим самим доводиться визнати необхідність удосконалення існуючих методик оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємства, заснованої на тісному взаємозв'язку загальновизнаних законів економіки й менеджменту, психології й соціології, статистики і теорії ймовірностей, інших наук.

У сучасних умовах конкурентні позиції підприємства на ринку визначаються як рівнем і ступенем використання всього внутрішнього потенціалу підприємства, так і вмінням ураховувати умови, що змінюються, конкретного ринку, а також тією підтримкою, що робить держава в особі державних національних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їхнього страхування, звільнення від податків, зборів, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон'юнктуру.

Комплексна оцінка конкурентоспроможності організації на даному етапі розвитку економіки потребує особливої уваги до оцінки саме інноваційних чинників розвитку підприємства. Це пов`язано з розробкою і випуском інноваційної продукціі, введенням нових видів техніки і технології, а також інноваційними змінами в організаційній структурі підприємства. Слід відзначити, що розробка, виробництво й введення на ринок нових товарів — це тривалий і дорогий процес. Як свідчить світова практика, тільки незначна частина нових товарів має комерційний успіх.[2,46]

Таким чином, саме удосконалення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства за рахунок підсилення інноваційних чинників є важливим питанням для здійснення практичної діяльності підприємств, що обумовлено активізацією інноваційної діяльності в умовах конкуренції на ринку.

Теоретичні основи розробки проблем конкуренції і ринкових відносин, форм і методів конкурентної боротьби були закладені в роботах А. Сміта, А. Маршалла, К. Маркса, Дж. Робінсона, Й. Шумпетера, Дж. К. Гэлбрайта, А. Чемберлена, П. Самуельсона, К. Макконела, С. Брю, Р. Фатхутдинов, Л. Балабанова й інших.

Обгрунтована оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку допоможе в прийнятті управлінських рішень менеджменту підприємства про можливий обсяг випуску, ціну інноваційного товару, а також дасть можливі напрямки його вдосконалення з метою поліпшення споживчих якостей.

Дане дослідження дозволить удосконалити методи інноваційного менеджменту, що безсумнівно дозволить конкретизувати оцінку результатів здійснення інноваційних процесів на підприємстві.

Наукова значимість роботи

Запропоновані нові інстументи оцінки конкурентоспроможності підприємства, позначені закономірності впливу інноваційних чинників на показники конкурентоспроможності підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в розвитку основ дослідження ділового середовища організації з урахуванням впливу інноваційних чинників на конкурентну позицію організації на ринку, у тому числі:

1) розроблений і застосований на практиці метод динамічної оцінки конкурентоспроможності товару в діловому середовищі, що змінюється, організації;

2) обґрунтований підхід до комплексної оцінки конкурентоспроможності товару у динаміці у наступних моделях зовнішньої частини ділового середовища організації: “виробник — оптовий покупець”, “оптовий покупець — роздрібний покупець”, “виробник — оптовий покупець — роздрібний покупець”;

3) розроблені і застосовані на практиці коефіцієнти, за допомогою яких можна одержати інформацію про оцінку конкурентних позицій у статиці і динаміці у наступних моделях зовнішньої частини ділового середовища “виробник — оптовий покупець”, “оптовий покупець — роздрібний покупець”, “виробник — оптовий покупець — роздрібний покупець”;

4) розвинені положення теорії сегментної конкуренції в частині оцінки конкурентоспроможності товару з урахуванням динаміки ділового середовища організації і динаміки конкурентних позицій товару;

5) запропонований метод виділення груп споживачів сегмента й методика оцінки споживчих переваг з метою розрахунку розміру “ядра” сегмента;

6) уточнене визначення конкурентоспроможності підприємства.

Практична цінність роботи

Результатом дослідження з практичної точки зору є розроблена система індикаторів оцінки конкурентоспроможності підприємства, яку можна використовувати в умовах конкретного підприємства.

Методи дослідження

Методи аналізу (методи порівняння, індексний, балансовий, графічний, економіко-математичний та інші) і методи економічного обгрунтування.

Об'єкт дослідження

Конкурентоспроможність підприємства.

Предмет дослідження

Логіка и наукова обгрунтованність впливу інноваційних чинників на результати методів оцінки конкурентоспроможності підприємства у харчовій промисловості.

Зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі досліджені науково-теоретичні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства і виявлені особливості впливу інноваційних чинників на підвищення показників конкурентоспроможності.

Також розглянуті підходи до управління конкурентоспроможністю і методи оцінки конкурентоспроможності підприємства, у тому числі розрахунково-аналітичний метод, модель Розенберга і модель з ідеальною точкою, а також графічний і матричний методи.

Посилення у сучасній економіці ролі інновацій як чинника стратегічного розвитку господарюючих суб'єків обумовлює необхідність безперервного залучення інновацій у їхню діяльність. Важливого значення набуває стратегічне планування діяльності підприємства, яке має вестися з урахуванням можливості здобуття конкурентних переваг на основі створення чи залучення та реалізації інновацій.

Практичне використання наукового, науково-технічного, інтелектуального результату є сутністю інноваційної діяльності, компонентами якої є новації, інвестиції та час, що потрібні для перетворення новацій у нововведення, та інновації. Більш широким за змістом є інноваційний процес, який охоплює інноваційну діяльність, етапи життєвого циклу інновацій, фінансування нових розробок. Отже, інноваційний процес полягає в одержанні та комерціалізації прогресивних техніко-технологічних та соціально-економічних розробок, які забезпечують довгострокову конкурентоспроможність підприємства у ринкових умовах його функціонування.

У другому розділі проведений детальний аналіз фінансового стану ЗАТ “Сармат” на ринку України, зроблена оцінка конкурентоспроможності існуючих видів продукції і розроблені напрямки підсилення інноваційних чинників на підприємстві з метою підвищення показників конкурентоспроможності. Такими інноваційними чинниками є розробка і впровадження інноваційних видів продукції, можливі варіанти введення нових технологій і організаційних змін у структурі управління підприємством, які розглянуто і проаналізовано з метою оцінки доцільності їх реалізації.

У третьому розділі обгрунтовано основні напрямки вдосконалення оцінки конкурентоспроможності підприємства за рахунок впливу інноваційних чинників в умовах ринкової економіки. Також внесені пропозиції щодо впровадження механізмів контролю впливу інноваційних процесів на показники конкурентоспроможності підприємства

На даному етапі розвитку економіки оцінка конкурентоспроможності підприємства потребує комплексних заходів, саме тому у роботі врахована інноваційна політика України, що включає нормативно-правові акти, інноваційні програми розвитку регіонів.

Розроблена методика формування інноваційної політики підприємства у контексті формування його конкурентних переваг, здійснено розроблена система індикаторів оцінки конкурентоспроможності підприємства враховуючи інноваційні чинники.

Висновки

У теоретичному розділі магістрської роботи розглянуто сутність понять “інноваційні чинники” і “конкурентоспроможність”, встановлений взаємозв`язок між ними, а також досліджені науково-теоретичні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Також розглянуті підходи до управління конкурентоспроможністю і методи оцінки конкурентоспроможності підприємства за рахунок інноваційних чинників, у тому числі розрахунково-аналітичний метод, модель Розенберга і модель з ідеальною точкою, а також графічний і матричний методи. У цьому розділі відзначено посилення у сучасній економіці ролі інновацій як чинника стратегічного розвитку господарюючих суб'єків, що обумовлює необхідність безперервного залучення інновацій у їхню діяльність.

У практичному розділі курсової роботи досліджено і проаналізовано стан ЗАТ “Сармат” на ринку пива України, виявлені шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку. А саме, введення до виробництва інноваційних товарів. Для оцінки доцільності їх введення були запропоновані і проведені наступні методи оцінки конкурентоспрпоможності товарів: розрахунково-аналітичний і графічний на основі будування багатокутників конкурентоспроможності. Такий вибір пояснюється тим, що розрахунково-аналітичний метод включає широкий перелік параметрів, які впливають на конкурентоспроможність товару, а графічний метод на основі будування багатокутників дозволяє врахувати ті показники, що не враховані у попередньому методі, у тому числі нематеріальні активи підприємства (імідж організації, упізнавання марки на ринку), долю витрат на заробітну плату, маркетинг. Модель Розенберга і модель з ідеальною точкою, а також матричний метод не були обрані для розрахунку конкурентоспроможності інноваційних товарів через визначення оцінки суб'єктивними поглядами експертів і відсутність порівняння з ідеальними характеристиками. Крім того, при використанні матричного методу виникає складність градації рівня комерційного успіху.

Література

1. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент — М.: Маркетинг, 2002. - 886 с.

2. Гурков И.Б., Титова Н.Л. Тенденции изменения конкурентоспособности отечественной продукции // Маркетинг. — 1997.— № 1. — С. 20-31.

3. Иванов Н. Конкурентоспособность предприятия: системный подход // Экономика Украины. — 2000. — №4

4. Чепурной И. П. Конкурентоспособность продовольственных товаров: Учебное пособие. — М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. — 120с.

5. Гольдштейн Г.Я, Катаева А.В. Маркетинг: Учебное пособие для магистрантов. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. — 107 с.

6. Лобанов М.М., Быков С.Н., Осипов Ю.М. Пороговая модель оценки конкурентоспособности продукции // Международная научно-практическая конференция «Организационные и экономические проблемы становления конкурентоспособного производства»: Сборник трудов в 4 т. — Воронеж: Изд-во ВГТУ. — Т. 4. — С. 61-62.

7. Маркетинг і стратегія конкуренції: Навч. посіб./Є. В. Савельєв, В. П. Дяченко, В. Є. Куриляк. — К.: НМК ВО, 1993

8. Скударь Г. М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. К., “Наукова думка”, 1999, 496с.

9. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации — М.:Эксмо, 2005. — 240 c.

10. Рубин Е. Стратегии конкурентного поведения субъектов предпринимательства: поиск рационального выбора// Общество и экономика. — 2005. — С. 65

11. http://masters.donntu.ru/2004/fem/clipa/diss/index.htm
    Клипа Т.В. Оценка и управление конкурентоспособностью промышленного предприятия

---

Про автора