Источник: Справочник кадровика. – 2006. – № 5. – С. 88-90.
Ознайомлення з організацією професійної освіти і навчання найманих працівників в Іспанії відбулося в рамках проекту Європейського фонду освіти «Національні системи кваліфікацій в Російській Федерації та Україні» з 12 по 16 грудня 2005 року.
Делегацію від України представляли фахівці Міністерства освіти і науки, Комітету науки і освіти Верховної Ради України, Академії педагогічних наук, Українського аналітичного центру професійної освіти «Національна обсерваторія», проекту ТАСІS «Розвиток системи професійного навчання на робочому місці».
Характеризуючи в цілому систему професійної освіти та навчання в Іспанії, слід зазначити, що вона є досить гнучкою, а її розвиток взаємопов'язаний з потребами національного ринку праці. Державна політика в цій сфері спрямована на сприяння підвищенню ефективності професійної освіти та навчання на регіональному рівні, узгодження її з потребами розвитку економіки в автономіях. З цією метою держава передала частину повноважень регіонам, де формування системи професійної освіти здійснюється з урахуванням місцевих особливостей та специфіки. Цей процес триває й досі, оскільки автономії намагаються отримати більше повноважень та впливу на розвиток системи професійної освіти і навчання.
Проте, враховуючи неоднакову економічну спроможність автономій, виникає ряд проблем, пов'язаних з необхідністю дотримання рівноваги між ними шляхом фінансового регулювання.
На державному рівні визначається лише загальна політика у сфері професійної освіти і навчання та її взаємовідносини з Європейським Союзом.
В Іспанії функціонує три субсистеми професійної освіти і навчання:
1) початкова професійна освіта в навчальних закладах (школах) – для молоді з 16 до 18 років;
2) професійне навчання в навчальних закладах – для працевлаштування безробітних;
3) професійне навчання на робочому місці – для працюючого населення.
Формування та розвиток цих субсистем регулюється законом «Про професійну освіту», прийнятим у 2002 році, в якому враховано рекомендації Європейського Союзу щодо забезпечення відповідних умов для визнання дійсними в інших країнах дипломів випускників системи професійної освіти і навчання.
Цим законом передбачено:
– видачу випускникам кожної з трьох субсистем документів єдиного державного зразка, які вносяться до державного реєстру і переглядаються кожних 5 років;
– введення сучасної системи інформування, профорієнтації, державного каталогу професій, вимог до якості та оцінки професійної освіти і навчання;
– удосконалення та оптимізацію мережі навчальних закладів тощо.
За умови дотримання чинного порядку університети можуть видавати своїм випускникам власні дипломи, які є легітимними.
На сьогодні на розгляд у парламент подано новий законопроект про розвиток сфери професійної освіти і навчання, яким передбачено об'єднання субсистем навчання безробітних і працівників в одну систему, створення інтегрованих навчальних закладів, що надаватимуть послуги одночасно кожній субсистемі, а також запровадження вимог щодо приведення національних кваліфікацій у відповідність до європейських.
Особлива увага акцентується на розвитку в країні інженерних і технологічних професій з метою опанування їх у системі вищої освіти, оскільки потреба в цих кадрах постійно зростає.
Значний вплив на розвиток сфери професійної освіти та навчання в Іспанії має Генеральна рада з професійної освіти, до повноважень якої належить вирішення питань, пов'язаних із підготовкою та наданням уряду пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавства про професійну освіту. Очолюють раду керівники Міністерства освіти і Міністерства праці, а до складу входять представники профспілок, об'єднань підприємців, інші зацікавлені структури.
Крім того, в країні створено Національний інститут кваліфікацій, який має подвійне підпорядкування – Міністерству освіти і Міністерству праці. Цей інститут аналізує стан ринку праці, а отримані дані використовує під час розроблення професійних кваліфікацій, забезпечує їх апробацію, здійснює методологічні дослідження чинних професійних кваліфікацій тощо. Слід зазначити, що розроблення професійної кваліфікації і відповідного модуля навчання відбуваються паралельно.
Поняття «професійна кваліфікація» в Іспанії трактується як рівень знань, умінь та навичок, отриманих у процесі формального і неформального навчання, який задовольняє вимоги роботодавців.
До розроблення професійних кваліфікацій залучаються фахівці відповідних галузей, представники профспілкових організацій, державних і наукових установ, роботодавці. Проекти професійних кваліфікацій на відповідність вимогам Королівського декрету розглядають на засіданнях Генеральної ради з професійної освіти, у зацікавлених міністерствах та відомствах, після чого їх затверджують урядовим рішенням.
Усі роботи, пов'язані з розробленням, погодженням і затвердженням професійних кваліфікацій, фінансуються за рахунок держбюджету та Європейського соціального фонду, який підтримує реформи у сфері професійної освіти і навчання в країні. Усі чинні кваліфікації внесено до державного Каталогу професійних кваліфікацій, якого обов'язково повинні дотримуватися всі сторони.
Управління субсистемами професійного навчання безробітних і працівників на робочому місці та забезпечення видачі випускникам відповідних документів про закінчення навчання здійснює Міністерство праці Іспанії. Реалізацію його та урядових рішень покладено на Національний інститут працевлаштування, підпорядкований Міністерству праці. Інститут також розробляє для цієї субсистеми необхідні навчально-програмні та методичні матеріали, веде реєстр професій і спеціальностей, які використовуються на ринку праці.
При Міністерстві праці створена і функціонує «Обсерваторія», яка досліджує зміни, що відбуваються в професіях, і на основі отриманих результатів вносить відповідні корективи. Нові професії вводяться лише після проведення досліджень та обговорення їх результатів із соціальними партнерами. «Обсерваторія» також вивчає, на працівників яких професій і спеціальностей зростає чи знижується попит, готує відповідні пропозиції, відслідковує за станом адаптації, закріплення і стабільності зайнятості осіб, котрі проходили навчання.
Слід зазначити, що, відповідно до вимог та завдань Королівського декрету, субсистема професійного навчання кадрів на виробництві почала активно розвиватися в Іспанії лише починаючи з 1993 року. Зумовлено це було тим, що навчальні заклади не могли задовольнити потреби в кадрах необхідного професійно-кваліфікаційного рівня, а підприємства не завжди були готові навчати своїх працівників з відривом від виробництва.
Сьогодні система професійного навчання працівників базується на принципах посилення ролі регіонів та розвитку соціального партнерства. Нею опікується тристороння Комісія з працевлаштування при Міністерстві праці, до складу якої входять представники Міністерства праці, об'єднань профспілок та роботодавців. Крім того, згідно з чинним законодавством і тристоронньою угодою, до спеціального Фонду професійного навчання працівники виплачують зі своєї заробітної плати внесок у розмірі 0,1%, а роботодавці – 0,6%. А ще соціальні партнери усвідомили, що за рахунок великих підприємств мають підтримуватися малі.
Навчальні плани і програми для навчальних закладів розробляє Міністерство освіти. При цьому від 55 до 65% їх змісту визначається на державному рівні, а від 35 до 45% – на регіональному.
Організація та розроблення навчальних планів і програм для навчання безробітних і працівників на виробництві належить до компетенції Міністерства праці, яке акцентує увагу на професійному змісті (з урахуванням вимог сучасного виробництва та специфіки навчання дорослих). До цієї роботи широко залучаються роботодавці, яким теж надається право самостійно розробляти відповідну документацію для навчання найманих працівників на конкретне робоче місце без відриву від виробництва.
Важливим для забезпечення професійного розвитку працівників в Іспанії є й те, що держава не зобов'язує підприємства отримувати в Міністерстві освіти ліцензію на право навчати свій персонал на виробництві. Такі ліцензії отримують лише навчальні заклади, причому безкоштовно, спочатку на один рік, а згодом – на необмежений термін.
За умови організації та проведення професійного навчання працівників безпосередньо на виробництві підприємствам надано право видавати їм після закінчення навчання власний сертифікат, який визнається на ринку праці. У випадках, коли підприємства виявляють бажання видавати особам, що навчалися, документ державного зразка, вони повинні пройти атестацію в Незалежній кваліфікаційній комісії.
Необхідно зазначити, що в контексті боротьби з безробіттям на державному рівні та в автономіях постійно розробляються і реалізуються заходи щодо модернізації й удосконалення субсистеми професійного навчання працівників. Цікавим, зокрема, є рішення щодо створення державного резервного фонду, який через Національний інститут працевлаштування фінансує навчання зайнятих працівників з особливо важливих професій, яких потребують певні галузі економіки (наприклад, вугільна, медична, енергетична).
Окрім того, держава дбає і про навчання осіб, позбавлених волі. З цією метою створюються спеціалізовані навчальні центри, управління якими покладено на регіональні установи. Опікуються цими питаннями Мінпраці, Міносвіти та Міністерство внутрішніх справ через створену відповідну комісію для прийняття спільних рішень.
У свою чергу, підприємства, відповідно до спеціальних угод, безкоштовно і в повному обсязі забезпечують проходження на своїй базі виробничого навчання та практики осіб, які навчаються.
Розроблення навчально-програмної документації для навчання дорослих здійснюється за модульним принципом відповідно до потреб замовника, з уникненням зайвих загальних обов'язкових дисциплін. І це перебуває в компетенції лише Міністерства праці.
Для підприємств, що навчають свій персонал, діє система пільг і бонусів. Якщо підприємства навчали свій персонал за власний рахунок, то вони мають право на одержання щорічної субсидії на розвиток персоналу, що є також ефективним стимулом.
У країні проводяться заходи щодо підвищення відповідальності всіх сторін за якість робочої сили. З метою з'ясування проблемних питань у сфері професійного навчання кадрів на виробництві та підготовки пропозицій щодо їх вирішення в Іспанії не рідше ніж раз на три роки проводяться ґрунтовні дослідження, результати яких доводяться до відома всіх соціальних партнерів.
Завдяки цілеспрямованій політиці у сфері професійної освіти і навчання, об'єднанню зусиль усіх соціальних партнерів, фінансовій підтримці держави та Європейського Союзу в Іспанії щорічно на виробництві навчається понад 20% працівників. Чисельність зайнятого населення становить 19,1 млн., рівень безробіття – 8,4%.
Якість робочої сили – важливий чинник зростання національної економіки. Сьогодні на душу населення припадає внутрішнього валового продукту майже 28 тис. євро, що є вищим, аніж середній європейський рівень. Вступ до Європейського Союзу забезпечує Іспанії збільшення внутрішнього валового продукту на душу населення щороку на 5%.