Кононов Дмитро Олександрович

Факультет економіки

Кафедра: Управління інноваційною діяльністю

Тема випускної роботи:

Фінансове забезпечення інноваційних процесів

Керівник: к.е.н., доцент. каф. ЕПР Кравченко Сергій Іванович

Про себе (головне):

Середній бал в період навчання в університеті склав 4.58. Вільно володію російською, українською і англійською мовами. Вивчаю німецьку. Люблю своїх друзів, а також пізнавати світ і його суть. Більшу частину свого дитинства і юності присвятив професійному спорту — заняттям футболом, міні-футболом.

Коротка біографія:

Мої батьки

Народився я в сім'ї музикантів. Все дитинство мене оточувала музика, освічені люди, культура і мистецтво. Це дуже допомогло у формуванні поглядів на світ і його розуміння. Мати, Тетяна Іванівна, музикант, викладач музичної школи по класу фортепіано, висококваліфікований фахівець, який успішно вчить діточок грати на фортепіано так прекрасно, як і вона. Батько, Олександр Якович, був старшим викладачем музичного училища по класу віолончелі. Також працював в оркестрі оперного театру, з яким об'їздив півсвіту на гастролях. Шалено вдячний своїм батькам за те, що виховали мене саме таким.

Дитинство...

Моє дитинство складалося дуже цікаво і весело, і перш за все, для моїх батьків. Був балуваним дитям, але проте досить тямущим. У 2 роки знав повністю алфавіт і робив якісь спроби читання. Не знаю, чи вважати це успіхом, але цього мені допомогла досягти бабуся, яка все життя пропрацювала філологом і надалі допомогла мені опанувати грамотну російську мову і правопис.

Знаходження в дитячому садку було дуже веселим і пізнавальним. Оскільки у ньому я знаходився разом зі своїм двоюрідним племінником, усе ми робили удвох і веселили усю групу і себе, в першу чергу. Але навчання не залишалося осторонь, воно давалося мені дуже легко. За своє дитинство змінив декілька дитячих садків, але останнім з них був садок при ЗШ №2, який і дав старт мого шкільного життя, навчання в якому мені було зараховано за перший клас.

Шкільні роки

Шкільні роки почалися з моменту закінчення дитячого садку, при ЗШ №2. По незрозумілим мені до цих пір причинам це називалося «нульовий клас», але після цього я попав відразу в другій. Перейшов в нього до ЗШ №33. Точніше числився там. А займався з викладачем індивідуально за державною програмою вчення обдарованих дітей. Відповідно до цього, моє навчання в дитячому садку принесло мені не лише купу позитивних емоцій, але і базові знання, які я без зусиль засвоїв.

Після закінчення цієї програми я перейшов до ЗШ № 17, але за два тижні я вже виявився у ЗШ №22. Наступні два класи я закінчив з похвальними листами, але надалі цей хід закінчився. З тих пір, як я почав займатися футболом, пріоритети трохи змінилися, і навчанню я став приділяти менше часу, що, природно, відбилося на показниках результатів мого навчання. Але в більшості випадків я вивчав все необхідне, лише не прагнув показати свої знання викладачам.

Після закінчення восьми класів, я перейшов в Донецький колеж. Це є учбовий заклад з поглибленим вивченням усіх дисциплін, у відмінності від загальноосвітньої школи. Батьки наполягли на моєму вступі туди, і я без зусиль здолав бар'єр вступних іспитів. Там я знайшов багато плюсів від мого переходу. Це і викладачі і методика навчання. І звичайно ж я знайшов там безліч друзів і знайомих, з ким спілкуюся і зараз. Час ми там проводили шалено весело і цікаво. У нас склався свій кістяк, який постійно привертав до себе увагу не лише батьківськими зборами і викликами до директора, але і успішними результатами навчання. Закінчував я колеж з сльозами на очах, адже це були самі безтурботні і веселі роки мого життя.

Університет

Моє навчання в університеті почалося із спеціальності АУП — автоматизоване управління технологічними процесами в ДонНТУ. Навчання на даній спеціальності проходило досить-таки цікаво і продуктивно на початковій стадії. Було безліч заходів, в яких я приймав участь: різноманітні конференції регіонального і національного рівнів. Також певних успіхів добув у змаганнях з міні-футболу серед університету, а також між університетами. На першому курсі брав участь в олімпіаді серед всіх студентів університету. У ній зайняв 10е місце. Воно могло б бути і вище, якби була хоч якась підтримка з боку мого викладача, а не навпаки.

Потім, з часом, я почав розуміти, що дана спеціальність не те, чим я б хотів в житті займатися, і я вирішив змінити своє життя шляхом працевлаштування в банк. У ньому я пропрацював біля півроку, навчаючись при цьому на стаціонарі. Але робота дала мені лише позитивний результат і не вплинула на відставання в навчанні, про що свідчить оцінка «відмінно» по державному іспиту. Це мені дозволило поступити на економічний факультет ДонНТУ на спеціальність ДІ(Управління інноваційною діяльністю), чим я дуже задоволений. Навчання тут дуже цікаве і ефективне. Керівником диплома обрав декана, щоб як найцікавіше і з користю для себе написати магістерську роботу. Паралельно з нею я пишу диплом на спеціальності АУП і також вчуюся в ДонНУ на спеціальності «економіка підприємства».

Плани на майбутнє!

В майбутньому я збираюся закінчити всі свої розпочаті справи і паралельно з цим звільнити голову для створення власних ідей щодо створення бізнесу, або ж успішної кар'єри, беручи до уваги фразу: «Дорогу здолає той, що йде». У мене є певна мета у житті і мрії, яким я слідую і слідуватиму надалі. Головне, щоб у людини була мета у житті. А якщо її немає, тоді і немає сенсу жити. Хочу залишити після себе слід, про який говорили б не лише мої діти і онуки, а і ті, кому ще я зміг принести користь.