Джерело: Дні теорії та практики інвестування 2008/ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку» - Донецьк, ДонНТУ - 2008, с. 58-60.
Активна економічна діяльність підприємств певною мірою залежить від обсягу та форм інвестицій, тому що останні формують виробничий потенціал, а також визначають конкурентні позиції країни на світових ринках. Від обсягів, якості інвестицій та ефективності управління інвестиційним процесом значною мірою залежить доля вітчизняної економіки.
Проблема формування ефективної політики є однією з найактуальніших у процесі побудови соціально орієнтованої ринкової економіки, становлення ринкових відносин і закладання підвалин для економічного зростання країни. Розробка політики, спрямованої на раціональне формування і використання інвестиційного потенціалу та застосування комплексного підходу до розв’язання соціально-економічних проблем, відіграє важливу роль в активізації інвестиційної діяльності. Така політика реалізується шляхом взаємодії державного бюджету і ринкових регуляторів, а її складовими є цінова, фінансово-бюджетна, зовнішньоекономічна, інвестиційна політики, які спрямовані на реалізацію визначених цілей в окремих сегментах економіки.
Із загальнодержавної економічної політики та її складової – інвестиційної політики випливають цілі і принципи регулювання інвестиційної діяльності. Головною метою політики країни у сфері інвестування є ресурсне забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці та процесів економічного зростання які передбачають: інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки; стимулювання процесів розвитку виробничої сфери; створення сприятливого інвестиційного клімату; мобілізацію всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання; створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів; забезпечення зростання валового внутрішнього продукту.
Проблема формування ефективної системи управління інвестиційною діяльністю – одна з найактуальніших у період становлення в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки на міжнародний ринок.
Я вважаю, що формування ефективного державного управління інвестиційного процесу через податкову, грошово-кредитну політику, а також регулювання обсягу іноземних інвестицій є найбільш ефективним інструментом у розвитку інвестиційної сфери.
Загалом державне регулювання у сфері інвестування здійснюється з урахуванням економічних чинників, що вміщують елементи формування джерел інвестицій; методичне забезпечення державного регулювання інвестицій; формування джерел інвестицій; стимулювання залучення інвестиційних ресурсів і формування умов здійснення інвестування.
Водночас реалізація процесу державного регулювання у сфері інвестування ґрунтується на правовому, організаційному та інформаційному забезпеченні і моніторингу.
Інформаційне забезпечення і моніторинг відбивають стан капіталу галузей економіки, залучення інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності, стан інвестиційного потенціалу, а також діяльність суб’єктів та об’єктів інвестування. Організаційне забезпечення полягає у формуванні державних органів регулювання в інвестиційній сфері.
Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до збільшення іноземних інвестицій, що засвідчує інтерес до України іноземних інвесторів, тому є дуже важливим забезпечити сприятливі умови залучення і впровадження в економіку країни інвестиційних ресурсів через удосконалення правової бази, створення ефективних механізмів стимулювання інвесторів та усунення адміністративних перешкод у їхній діяльності завдяки підвищенню інвестиційного іміджу.
На мій погляд, на середньо- та довготермінову перспективу необхідно забезпечити: захист прав власності; дисципліну виконання контрактів; підвищення дієвості інститутів державної влади; розвиток банківської системи і фондового ринку.
Заходи на короткотермінову перспективу повинні передбачати: стабільність податків; низький рівень інфляції; свободу входження на ринок.
Отже, сучасна ефективна система управління інвестиційною діяльністю держави повинна передбачати стратегічне прогнозування і планування інвестиційного процесу в різних секторах економіки, сприяти вирішенню завдань соціально-економічної стратегії країни і спрямовуватися на реконструкцію тих підприємств, які здатні за короткий час стати конкурентоспроможними на світовому ринку, отримувати високий прибуток і скорочувати необхідність імпорту товарів, створювати вигідні умови діяльності для іноземних інвесторів.