Рисунок 1 – Елементи умов праці
Мікроклімат виробничих приміщень металургійного заводу характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. Їхня працездатність в таких умовах знижується на 50%.
Заходами, які забезпечують створення оптимальних мікрокліматичних умов на металургійному виробництві, є: механізація важких робіт у гарячих цехах; застосування дистанційного управління тепловипромінювальними процесами і апаратами; теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання; застосування теплових повітряних завіс на вході до виробничих приміщень; вентиляція і кондиціювання повітря, регулювання вологості повітря.
Оздоровлення повітряного середовища досягається завдяки вдосконаленню технологічних процесів, герметизації обладнання і апаратури, ізоляції дільниць і процесів з інтенсивним утворенням пилу і виділенням отруйних речовин, застосування агрегатів, що вловлюють і виводять шкідливі речовини, використанню дистанційного управління виробничими процесами, забезпеченню працівників засобами індивідуального захисту [17].
Отже, створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров'я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці.
Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб виявити напрямки і шляхи їх покращення і щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі. Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:
- технічний (створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров’я і мінімізацію витрат праці);
- технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із робочих зон);
- організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;
- естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).
Розрізняють класифікацію робіт, які залежать від домінування окремих факторів [11] (рис. 2).
Рисунок 2 – Класифікація робіт за характером впливу окремих факторів
Важкі роботи пов'язані з великими навантаженнями на м'язову систему і вимагають значних енергетичних затрат. Напружені роботи вимагають інтенсивного нервового напруження для переробки інформації. Шкідливі роботи виконуються в контакті з токсичними, іонізуючими, інфекційними агентами і негативно впливають на організм людини. Непривабливі роботи викликають негативні емоції у людини через простоту виконуваних операцій, низьку соціальну престижність, відсутність можливості для творчого зростання. Небезпечні роботи виконуються в умовах потенційної загрози здоров'ю або життю працівника. Гарячі роботи виконуються в приміщеннях, де висока температура повітря.
Витрати на охорону праці Законом про прибуток віднесені до витрат подвійного призначення і тому вони можуть включатися до складу валових витрат. Ґрунтуючись на положеннях законодавчих (Закон про прибутки, Закон про охорону праці і КЗпП) і нормативно-правових актів, можна скласти перелік витрат подвійного призначення, що відносяться до охорони праці [25] (рис. 3).
Рисунок 3 – Перелік витрат подвійного призначення
Витрати на охорону праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, що використовують найману працю, складають не менш 0,5% від суми реалізованої продукції і 0,2% від фонду оплати праці для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету [1].
Стан і перспективи розвитку в Україні людського потенціалу в структурі виробничих сил є основними умовами добробуту країни і найважливішими чинниками національної безпеки. Проблема створення безпечних і здорових умов праці робітників є не тільки соціальною і економічною, але і політичною, тому її вирішення потребує комплексного підходу.
За останні роки в Україні спостерігається динаміка зниження травматизму на виробництві зі смертельним виходом, але його рівень не може враховуватись як нормальний. Несприятливі умови праці є причиною високого рівня виробничого травматизму і професійних захворювань. Кожний рік отримують травми на виробництві 200 тис. людей, вмирають від впливу шкідливих небезпечних виробничих факторів близько 100 тис. людей.
Небезпечні умови праці, виробничий травматизм і професійні захворювання погіршують демографічну ситуацію. Охорона праці як система забезпечення життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності зв’язана з сучасним станом економіки, навколишнього середовища, основних фондів, рівнем лікувально-профілактичного обслуговування, забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту працівників, з якістю навчання і освіти, науковим й інформаційним потенціалом.
Для економіки України характерна висока питома вага видобувних видів економічної діяльності і переробки природних ресурсів, які є найбільш травмонебезпечними, тому проблема формування механізмів соціального захисту працівників і охорони праці у країні від складних професійних і екологічних ризиків стає більш актуальною.
Пріоритетними напрямами державної демографічної політики України повинні бути зниження смертності, особливо у працездатному віці, від зовнішніх причин, створення умов для формування здорового образу життя.
У середньостроковій перспективі треба передбачити:
1) прийняття додаткових заходів зниження смертності населення від серцево-судинних і онкологічних захворювань, враховуючи профілактику і своєчасне виявлення захворювань на ранкових стадіях;
2) проведення заходів профілактики нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, своєчасне їх виявлення, розробка і реалізація з роботодавцем і профспілками заходів, які направлені на покращення умов і охорони праці, включаючи заходи зниження професійного ризику застрахованого з обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань і оптимізація страхових тарифів, а також посилення відповідальності суб’єктів трудових відносин – працівників і роботодавців за порушення трудового законодавства.
У довгостроковій перспективі треба передбачити:
1) реалізацію програми сприяння розширенню моделей здорового образу життя, спеціальні заходи сприяння зайнятості жінок, які мають дітей, програми ліквідації робочих місць з шкідливими або небезпечними для здоров’я населення умовами праці, заходи з профілактики і своєчасному виявленню професійних захворювань у працівників, створення умов для комфортної життєдіяльності сімей, які виховують дітей;
2) проведення заходів з реагування на можливі ризики у демографічному розвитку країни і прийняття превентивних заходів зі збереження населення.
Стратегічною метою державної політики в області розвитку ринку праці у довгостроковій перспективі повинно бути створення умов для забезпечення економіки високопрофесійними кадрами і підвищення ефективності їх використання.
Через негативні умови праці, виробничий травматизм і професійні захворювання країна несе великі соціальні витрати. Тому роботодавці повинні виділяти кошти на охорону праці у повному обсязі, згідно законодавству. У промислово розвинених країнах усвідомили, що травматизм на виробництві, професійні захворювання й загальне захворювання працівників не можуть сприяти успішному бізнесу, економічному і соціальному розвитку держави.
Аналіз причин захворюваності в Україні показує, що до 40% професійних захворювань зв’язані з неприємними умовами праці. Умови праці – не єдиний чинник, який впливає на здоров’є людини, але вплив його на тривалість життя треба враховувати. У зв’язку з шкідливими і особливо шкідливими умовами праці кожний рік виходять на пенсію 37% громадян. Для роботодавця найкращим засобом захисту працівників від шкідливих і небезпечних виробничих чинників повинно стати своєчасне їх забезпечення якісною спеціальною одежею, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. У країнах Євросоюзу на забезпечення працівника засобами індивідуального захисту витрачується від 500 до 800 євро, враховуючи те, що роботодавці витрачують великі кошти на покращення умов праці й охорону здоров’я працівників.
Для того, щоб забезпечити безпечну працю на робочих місцях, необхідні кваліфіковані кадри і відповідальне, зацікавлене відношення до реалізації конституційних прав працівників як з боку роботодавців, так і керівників на всіх рівнях управління.
Низька якість робочих місць оказує негативний вплив на функціонування ринку праці й приводить до високої плинності робочої сили на роботах, які зв’язані з важкою фізичною працею, шкідливими і небезпечними умовами праці, до втрати кадрових ресурсів у зв’язку з виробничим травматизмом і професійними захворюваннями. У зв’язку зі значними соціальними і економічними втратами, які викликані виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, збільшується значимість поглибленого дослідження, оцінки і розробки нових механізмів управління і методів впливу на умови праці і професійні ризики.
На сьогодні треба робітникам організовувати роботу так, щоб вона була спрямована на:
- реалізацію основних напрямків державної політики у сфері покращення умов і охорони праці;
- профілактику і зменшення професійного травматизму і професійних захворювань на підприємствах і організаціях;
- координацію і методичне забезпечення діяльності регіональних центрів охорони праці, які навчають організації;
- поширення вітчизняної та зарубіжної інформації про заходи для удосконалення системи охорони праці.
Серед важливих проблем економіки праці – покращення соціально-економічних і виробничих умов праці, посилення її творчого характеру, зменшення ручної, малокваліфікованої і тяжкої фізичної праці; більш повне сполучення матеріальних і моральних стимулів, посилення їх впливу на ефективність виробництва.
Треба поставити метою використання досягнення інших галузей науки, які вивчають фізіологію і психологію праці, соціологію, гігієну і охорону праці. Також треба використовувати досвід країн Європейського Союзу, де сформована модель якості робочого місця, яка передбачає створення таких умов праці, які є основою успіху економічних процесів. Європейська комісія на її основі запропонувала програму економічних і соціальних реформ, яка передбачає до 2010 року підняти темпи росту ВВП до 3% за рік і створити більш 6 млн. робочих місць.
Починаючи підготовку конкретних заходів по забезпеченню безпечних і здорових умов праці важливо визначити: для чого вони будуть проводитися, на кого розраховані, які результати очікувати. У залежності від мети обираються заходи її досягнення, видаються доручення працівникам, створюються комісії. Доцільність розробки і впровадження заходів з охорони праці обґрунтовується економічною ефективністю за такими показниками, як приріст продуктивності праці, зменшення собівартості продукції, умовний річний економічний ефект, приріст прибутку і рентабельності.
Ефективність заходів залежить від встановлення строків його проведення, визначення порядку урахування виконаної роботи, попереджувальних дій. Треба детально обґрунтувати технічне оснащення робочого місця, фінансове і кадрове забезпечення. В охороні праці для вирішення завдань забезпечення захисту працівника у процесі трудової діяльності треба застосовувати різні заходи, які дозволять створити необхідний рівень безпеки. Впровадження дистанційного управління, автоматизації, роботизації та інші заходи дозволять визволити персонал від праці в небезпечних зонах [9,15]. Нормалізація робочої зони досягається шляхом виключення небезпек і приведення шкідливих чинників середовища до нормативних значень.
Комплекс заходів по зниженню виробничого травматизму і професійних захворювань на виробництві передбачає [5]:
1) удосконалення управління охороною і безпекою праці в організаціях;
2) забезпечення на постійній основі комплексної оцінки робочих місць з позиції потреб ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з охорони праці;
3) атестацію робочих місць за умовами праці й впровадження системи сертифікації організації робот з охорони праці [27];
4) створення сучасних засобів індивідуального і колективного захисту, приладів контролю шкідливих і небезпечних речовин у робочій зоні.
Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
Треба створити Правила фінансування у 2008 році та у плановому періоді 2009-2010 років попереджувальних заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або небезпечними виробничими чинниками [26].
Мету проведення атестації робочих місць на підприємствах умовно можна розподілити на 2 групи – корпоративні й державно-значимі.
Треба забезпечити своєчасну видачу працівникам спецхарчування, спецодягу, спецвзуття, миючих засобів, інших заходів індивідуального захисту згідно з санітарно-гігієнічними вимогами і нормами. Щороку до 20 серпня виконувати заплановані заходи щодо забезпечення готовності навчальних аудиторій і лабораторних приміщень до проведення занять в осінньо-зимовому періоді. Акт про готовність приміщень оформляти до 25.08.2006 - 2008 років.
Забезпечити встановлений нормами тепловий режим в приміщеннях підприємств, які повинні бути підготовленими для експлуатації в зимовий період. Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та спеціалістами вимог закону України "Про охорону праці", нормативних актів, технологічних процесів, графіків ремонту устаткування та вентиляції [12,13,14].
Направляти на лікування за рахунок коштів соціального страхування першочергово осіб, які перебувають на диспансерному обліку. Видавати лікувальні путівки працівникам відповідно до висновку лікарської комісії та оформленої чергової відпустки (передусім інвалідам війни, ветеранам війни, репресованим, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, ветеранам праці, донорам).
Забезпечити періодичний (один раз на місяць) контроль радіоактивного випромінювання у всіх навчальних корпусах і виробничих приміщеннях підприємства. Результати вимірювань доводити до відома працівників.
У випадку травм, пов'язаних з виробництвом з вини роботодавця, потерпілому (сім'ї) виплачувати одноразову допомогу згідно зі ст. 11 Закону "Про охорону праці" України:
- у розмірі одного середньомісячного заробітку за кожен відсоток стійкої втрати працездатності;
- у розмірі 10, 20, 30 середньомісячних заробітків у випадку інвалідності третьої, другої та першої груп відповідно;
- у розмірі восьми річних заробітків працівника на його сім'ю, а також три річних заробітки на кожного утриманця померлого і на його дитину, яка народилася після смерті працівника.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений за спільним рішенням роботодавця та профспілкового комітету, але не більше, як на п'ятдесят відсотків [8].
Відшкодовувати витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань відповідно до рецептів лікаря та чеків на придбання ліків (Закон України "Про охорону праці", ст. 30, ч. 3).
В договорах оренди державного майна підприємств окремим пунктом надати відділам охорони праці та пожежної безпеки право контролю умов безпеки навколишнього середовища і стану об'єкта оренди та передбачати право розірвати договір оренди за їх поданням в разі порушення таких умов.
Розподіл лікувально-профілактичного харчування, миючих засобів, медикаментів, засобів індивідуального захисту та спецодягу здійснювати за погодженням з відділом охорони праці [23].
Забезпечити проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, задіяних на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Сприяти першочерговому оздоровленню хронічно хворих працівників [24].
Передбачити в кошторисі підприємств не менше 2% витрат з позабюджетних коштів на заходи з умов і охорони праці [18].
Членам комісій профкому та громадським інспекторам з питань умов і охорони праці за погодженням із керівниками підрозділів підприємств надавати протягом року додаткові оплачувані вихідні дні (не більше п`яти). За бажанням працівників, ці дні можуть бути приєднані до щорічної відпустки (Ст. 29, Закону України "Про охорону праці") [2].
З метою забезпечення прав працівників, які тривало працюють у шкідливих умовах [29,30]:
- атестаційній комісії проводити обстеження умов і охорони праці на робочих місцях в підрозділах підприємств;
- встановити доплати і надбавки за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 12%, а в особливо важких і особливо шкіливих умовах – 24% ставки чи посадового окладу;
- за поданням керівників підрозділів встановити додаткову відпустку тривалістю до 4-х календарних днів за особливий характер праці працівникам, які постійно працюють на комп`ютерах не менше 80% робочого часу. (Закон України "Про відпустки", ст. 8, ч. 2.) [4].
Політика в галузі якості, охорони праці та навколишнього середовища спрямована на реалізацію мети діяльності товариства – виробництво та реалізацію конкурентоспроможної високоякісної продукції: аміаку, мінеральних добрив, капролактаму, іонообмінних смол, продуктів розділення повітря та супутніх продуктів їх виробництва та переробки для задоволення потреб замовників, акціонерів та партнерів підприємств, організацію цілеспрямованої роботи з покращення умов праці працівників, зниження впливу від діяльності товариства на навколишнє середовище, вдосконалення соціальної політики підприємства та на благо суспільства.
Успішна реалізація цієї Політики можлива за умови системного підходу при вирішенні питань якості, охорони навколишнього середовища, створення безпечних умов праці, залучення до вирішення цих питань кожного працівника підприємства.
Кожен працівник підприємства розуміє необхідність, сприяє впровадженню і прагне до безпечної і ефективної роботи відповідно до прийнятої політики, роблячи свій внесок у справу колективу, об’єднаного загальною метою; забезпечує виконання вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці та посадових у рамках покладених на нього обов’язків, здійснює самоконтроль з безпеки праці на своєму робочому місці.
Практичне застосування методики оцінки важкості праці за інтегральним критерієм функціонального стану організму працівника становить значні труднощі. Тому на основі встановлених причинно-наслідкових залежностей між факторами трудового процесу і умов праці та функціональним станом організму працівника було розроблено методику інтегральної бальної оцінки важкості праці.
Основні результати
Встановлено, що з кожним роком травматизм працівників на підприємстві "Донецький металургійний завод" зменшувався. Встановлено, що кількість людино-днів непрацездатності у потерпілих з утратою працездатності на 100 працівників підприємства за три роки дорівнює 12,72%; 3,46%; 0,84%. Визначено, що таку ситуацію обумовлено покращенням умов праці на виробництві, але ще існують певні проблеми у сфері охорони праці. Так, частота травматизму на 100 працівників підприємства дорівнює 0,2%; 0,18%; 0,17% відповідно у 2006 р., 2007 р., 2008 р. Для того, щоб виявити вплив комплексу виробничих чинників на організм працюючих з урахуванням питомої ваги кожного з них, розроблено показник інтегральної гігієнічної оцінки умов праці IWЕ, який враховує вплив фізичних, хімічних і психофізіологічних виробничих чинників. Але практичне застосування цього показника становить значні труднощі. Тому на основі встановлених причинно-наслідкових залежностей між факторами трудового процесу і умов праці та функціональним станом організму працівника було розроблено методику інтегральної бальної оцінки важкості праці, яку можливо застосувати в умовах виробництва.
Висновки
Сучасний стан ринку праці України характеризується проблемами: недостатній рівень організації умов праці; втрата трудових навичок кваліфікованих кадрів внаслідок впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; неадекватність структури і форм професійної підготовки і перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці; складна ситуація щодо організації умов праці для окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму і охорони праці окремих груп працюючих. Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона потребує доповнення рядом важливих Законів України. Для оптимізації умов праці держава має забезпечити таку систему пріоритетів: наближення державних стандартів умов праці до стандартів ЄС; обмеження рівня пропозиції праці в нерентабельних, неперспективних сферах господарювання, з важкими умовами праці; мобілізація організаційних, технологічних, соціально-економічних резервів на зниження трудомісткості виробничих процесів, передусім на основі їх технологічного оновлення. За допомогою приведених даних можна систематизувати заходи щодо вирішення проблем умов праці нашої країни по регулюванню напрямами, зокрема: формування нормативно-правової бази в сфері охорони праці; створення нових робочих місць. Задоволеність працівників умовами праці залежить від удосконалення охорони праці, комфортної робочої атмосфера, а також буде більше можливостей для навчання і росту. Про стан умов праці свідчить рівень зайнятості у галузі господарства. Таким чином, вдосконалення вивчення ринку праці потребує негайного розв’язання низки важливих завдань. Це дозволить постійно та системно відстежувати ситуацію умов праці в країні.
Література
- Кодекс законів про працю України
- Закон України "Про охорону праці" від 21.11 2002 р. №229-І\/
- Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 р. №1788-ХІІ
- Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 р.
- Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 р.
- Дорошенко К. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці: Думка науковця [Текст] // Людина і праця. К. - №8. – 2005. – с. 20-30
- Щур-Труханович Л. В. О ежегодном дополнительном оплачиваемом отпуске работникам за работу с вредными условиями труда [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 1. – 2006. – с.69-70
- Щур-Труханович Л. В. Кадровое обеспечение услуг и организации работы в сфере охраны труда [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 4. – 2006. – с.3-14
- Лисюк М. Обов’язки посадських осіб підприємства з охорони праці [Текст] // Справочник кадровика. К. - №2. – 2007. – с. 102-105
- Костюк В. Умови праці по законодавству Європейського Союзу [Текст] // Справочник кадровика. К. - №4. – 2007. – с. 10-15
- Лисюк М. Умови праці на робочих місцях і їй атестація [Текст] // Справочник кадровика. К. - №8. – 2007. – с. 94-100
- Лисюк М. Охорона праці під час роботи на ПЕОМ [Текст] // Справочник кадровика. К. - №4. – 2006. – с. 89-92
- Лисюк М. Забезпечення працівників спецодягом [Текст] // Справочник кадровика. К. - №8. – 2006. – с. 81-87
- Лисюк М. Забезпечення транспортної безпеки на підприємстві [Текст] // Справочник кадровика. К. - №9. – 2006. – с. 74-78
- Лисюк М. Управління охороною праці на виробництві [Текст] // Справочник кадровика. К. - №1. – 2006. – с. 70-73
- Лисюк М. Навчання з питань охорони праці: кого, чого і як навчити [Текст] // Справочник кадровика. К. - №8. – 2005. – с. 79-81
- Тімошина Д., Вищипан В., Лубянова І. Нові вимоги до порядку складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці [Текст] // Справочник кадровика. К. - №12. – 2005. – с. 67-76
- Лисюк М. Навчання з питань охорони праці на підприємстві [Текст] // Справочник кадровика. К. - №12. – 2005. – с. 61-66
- Андросова Л. Аналіз умов праці на підприємствах України як необхідна умова реалізації державної соціальної політики [Текст] //Схід. К. - №6. – 2006. – с. 25-31
- Щур-Труханович Л. В. Об основаниях назначения пенсий работникам, проработавшим во вредных условиях труда [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 7. – 2007. – с. 75-77
- Соболева О. В. Формування безпечних умов праці на підприємстві / О. В. Соболева, О. В. Захарова [Текст] // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери /Донец. нац. техн. ун-т, Фак. економіки і менеджменту. – Т.2. – 2005. – с. 153-158
- Журавская И. Средства индивидуальной защиты: учет и использование [Текст] // Бухгалтерия. М. – № 46. – 2006. – с. 40-45
- Самарченко Е. Спецпитание: порядок предоставления, налогообложение, бухгалтерский учет [Текст] // Бухгалтерия. М. –№ 46.–2006.– с. 46-50
- Батищев В. Профилактика – лучший способ предупреждения расходов [Текст] // Бухгалтерия. – № 7. М. – 2007. – с. 45-50
- Витрати на охорону праці [Текст] // Збірник систематизованого законодавства. К. – № 3. – 2008. – с. 17-32
- Фролов О. П. Забота об охране труда работающих – основа повышения эффективности производства [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 4. – 2008. – с. 81-90
- Щур Д. Л. Аттестация робочих мест по новым правилам [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 9. – 2008. – с. 55-67
- Лесенко Г. Методика контролю стану умов та безпеки праці [Текст] // Охорона праці. – №9. – 2003. – с. 37-38
- Гигиеническая классификация условий труда [Электронный ресурс] / http://www.niiot.ru/doc/doc113/doc.htm
- Оценка условий труда и предоставление льгот за работу с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений [Электронный ресурс] / http://sunhe.jinr.ru/~akva/text/rb/111/ocen-usl.htm
При написанні цього автореферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: після грудня 2009 р. Повний текст роботи та матеріали за темою можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.
Про автора