Факультет економики
Спеціальність: Економіка підприємства
У магістерській роботі розглядається тема ефективність функціонування банківської системи України в умовах євроінтеграції. Євроінтеграційні наміри України внесли зміни до розвитку її економіки і зокрема до фінансової сфери. Суттєво ці зміни торкнулись розвитку банківської системи, яка є системоутворювальною ланкою фінансово-кредитного ринку. Суть цих змін проявляється у збільшенні присутності іноземних банків, необхідності імплементації норм банківського законодавства, чинних в ЄС, та європейських методів ведення банківського бізнесу у вітчизняну практику. Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування банківської системи України в умовах посилення євроінтеграційних процесів, необхідно дослідити особливості сучасного етапу її розвитку, дослідити вплив на її роботу іноземного капіталу. Усе це зумовлює актуальність розроблення проблематики ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.
Проблематика європейської інтеграції знайшла широке висвітлення в економічній літературі. Наукове обґрунтування інтеграційних процесів України наведено у працях таких відомих учених як: О. Білорус, А. Гальчинський, В. Геєць, М. Долішній, Р. Кашпір, С. Кульпінський, Д. Лук’яненко, Н. Мікула, В. Мусієць, Ю. Полунєєв, А. Ревенко, В. Сіденко, В. Сікора, О. Шаров та ін. Вагомий внесок у дослідження євроінтеграційних процесів зробили такі зарубіжні автори як: Е. П. М. Гарденер, К. Дойч, Н. Злоказова, Р. Маккінон, Р. Манделл, А. Мілвард, П. Калліер, П. Кеннен, Г. Фейгін, Я. Флемінг, С. Хоффман, У. Штойберг та ін. Разом з тим питання ефективного розвитку банківської системи з урахуванням євроінтеграційних процесів України залишаються не достатньо дослідженими. Актуальність зазначених питань, необхідність їх поглибленого дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили мету і завдання дослідження.
Дана робота розуміє зв'язок з вивченням таких дисциплін як економіка підприємства, менеджмент, фінанси підприємства, інноваційна політика. Зокрема, будуть розроблені рекомендації щодо оцінювання ефективності роботи банківської системи та пропозиції щодо прискорення її інтеграції в європейський фінансовий ринок.
Метою магістерської роботи є розроблення теоретико-методологічних та прикладних засад підвищення ефективності розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.
Науковим завданням дослідження було розроблення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України.
Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження одержано такі теоретичні та методичні результати, що характеризуються науковою новизною:
уперше:
– розроблено методику визначення ефективності функціонування банківської системи України та окремих банків на основі використання встановлених Національним банком економічних нормативів, яким надано питомі ваги і додано групу показників рентабельності. Запропонована методика доповнює методичну базу аналізу банківської діяльності та дозволяє в динаміці відслідковувати зміни ефективності в роботі банківських установ та банківської системи України загалом;
удосконалено:
– методику оцінки конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг. В її основу покладено інтегральний коефіцієнт, що узагальнює показники відносної конкурентоспроможності активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості банків;
– підходи до підвищення ефективності розвитку банківської системи України, до яких віднесено: відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку у окрему організаційну структуру, удосконалення роботи об’єднань комерційних банків, створення інституції банківського омбудсмена та умов для виникнення в країні спеціалізованих, кооперативних, муніципальних банків. Їх комплексне впровадження дозволить підвищити ефективність функціонування банківської системи України;
набули подальшого розвитку:
– класифікація зовнішніх та внутрішніх чинників, які перешкоджають просуванню банківської системи в європейський фінансовий простір, що дозволяє наглядовим органам більш адекватно застосовувати механізми їх мінімізації та усунення;
–обґрунтування особливостей розвитку банківського бізнесу в європейських країнах залежно від рівня їх інтеграції до ЄС, що дає змогу визначити пріоритети розвитку банківської системи України на шляху поглиблення процесу її інтеграції до фінансового ринку ЄС.
Розділ 1 «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти ефективного функціонування банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів» присвячено дослідженню євроінтеграційних процесів та їх впливу на діяльність банківської системи, проаналізовано досвід та особливості функціонування банківських систем європейських країн, визначено норми регулювання банківської діяльності в ЄС та ступінь їх імплементації в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на урахуванні впливу євроінтеграційних процесів на ефективність розвитку банківської системи.[1] Європейська інтеграція є об’єктивним процесом поступового зближення та взаємопроникнення близьких за рівнем розвитку країн і формування на цій основі спільного політичного, економічного, торговельного, фінансового, валютного простору. Спроби теоретичного узагальнення економічної інтеграції призвели до появи її нових концепцій: «Поглиблення задля розширення», «Європи змінних геометрій», «Концентричних кіл», «Різношвидкісної Європи». Це є, з одного боку, віддзеркаленням різних етапів, рівнів зрілості та проявів інтеграційних процесів, з іншого – об’єктивною необхідністю пошуку подальших шляхів розвитку ЄС. Важлива роль у цих концепціях відводиться фінансово-кредитній системі та саме банківській її ланці, оскільки інтеграція неможлива без їх об’єднання, яке також здійснюється за певними етапами. Серед них автором виділено: активізацію транскордонного руху капіталу, імплементацію норм спільного законодавства та створення спільного валютного союзу.[2] За результатами дослідження розвитку банківського бізнесу в європейських країнах було зроблено висновок, що є взаємозв’язок між рівнем інтеграції країни до ЄС та рівнем розвитку її банківського сектора. Відповідно до положень інтеграційної теорії виділяється чотири рівні європейської інтеграції, на трьох із них: найвищому – валютному союзі, рівні митного союзу та рівні претендента на інтеграцію – простежуються чіткі особливості розвитку банківських систем країн:
– на рівні валютного союзу – високорозвинена банківська система, високий рівень взаємопроникнення капіталу, у тому числі завдяки використанню спільної валюти; повністю уніфіковане європейське банківське законодавство;
– на рівні митного союзу – відносно слабше розвинена банківська система, яка характеризується високою часткою участі іноземних інвесторів; імплементовано основні норми банківського законодавства, за винятком положень, що стосуються грошового обігу;
– у країнах – претендентах на євроінтеграцію – слабкий рівень розвитку банківської системи, відносно низький рівень іноземного капіталу, через високий рівень ризиків; імплементовано незначну частину європейського банківського законодавства.
У результаті дослідження встановлено, що економічна інтеграція посилила конкуренцію в банківському секторі, поглибила процеси концентрації банківського капіталу, що поставило ЄС перед необхідністю створення наднаціонального механізму регулювання банківської сфери. У роботі підкреслено, що регулювання мало на меті забезпечити стабільний і збалансований розвиток європейського ринку, активізацію банківської діяльності.
Ураховуючи те, що в процесі євроінтеграції виникне необхідність в імплементації норм європейського законодавства до українського з метою підвищення ефективності функціонування та розвитку вітчизняних банків, досліджено основні нормативні документи, що регулюють банківське законодавство в ЄС. Установлено, що з більшості позицій в Україні досягнуто відповідності основним нормам та стандартам ЄС. Однак частина чинних в Україні нормативно-правових актів у банківській галузі не повною мірою адаптована до законодавства ЄС, що може розглядатись як один із стримувальних факторів ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.[3]
На основі аналізу засад функціонування банківської системи України зроблено висновок, що для неї притаманні ті ж загальні принципи, які характеризують діяльність
банківських систем країн ЄС і безпосередньо Центральної та Східної Європи (дворівнева побудова, розділення функцій центрального банку та всіх інших банків, контроль за діяльністю банківських установ). Однак вони здійснили реформування своїх банківських систем значно швидшими темпами, ніж Україна, що зумовило вищий рівень конкурентоздатності їхніх банків, якщо порівнювати з українськими, та вищу ефективність їх розвитку.[4]
Шляхами до подолання відставання в розвитку банківської системи України від європейських країн мають стати підвищення ефективності її роботи, імплементація європейських норм регулювання діяльності, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банків, полегшення їх доступу до ринку європейських кредитних ресурсів.[5]
Проведення перетворень у банківській системі України сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва і підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних банків на ринку банківських послуг, дасть можливість збалансувати інтереси банків та клієнтів. Разом це дозволяє визначити шлях до інтеграції банківської системи України в європейський фінансовий простір (мал. 1).
Зокрема, етапами інтеграції банківської системи України до європейського фінансового простору є одночасне підвищення ефективності роботи банківської системи та приведення грошово-кредитної політики у відповідність до європейських стандартів. На наступному етапі доцільно реалізовувати заходи з підвищення конкурентоспроможності банківської системи (підвищення рівня капіталізації, удосконалення її організаційної структури та функціонального спрямування). Далі доцільно привести українське банківське законодавство в повну відповідність до норм ЄС.[7]
Рис. 1 - Шлях до інтеграції банківської системи України в європейський фінансовий простір (анімація, 7 кадрів, 20 циклів повторювання, 111Kb)
Розділ 2 «Аналіз ефективності функціонування банківської системи України» присвячений оцінці роботи банківського нагляду та грошово-кредитної політики Національного банку України в контексті євроінтеграційних процесів, аналізові основних тенденцій розвитку банківської системи України, впливу на неї іноземного капіталу, визначенню ефективності її роботи. У роботі проаналізовано сучасний стан та основні тенденції розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів, а це дозволило зробити висновок, що, незважаючи на високі темпи розвитку, вона все ж є менш розвиненою, якщо порівнювати з європейськими аналогами.[6] У процесі дослідження було з’ясовано, що успішність проведення грошово-кредитної політики, з урахуванням змін, які зумовлюються євроінтеграційними процесами, значною мірою залежить від функціонування центрального банку, діяльність якого має значний вплив на ефективність функціонування економіки країни. Діяльність Національного банку України впродовж останніх років була спрямована на забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Грошово-кредитна, валютно-курсова політика Національного банку України здійснювалась відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики, затверджених Радою Національного банку України, і була адекватна тим процесам, які відбувалися в економіці держави, та загалом сприяла економічному зростанню.[7] Дослідження показало, що в Україні, на відміну від європейських країн, немає довгострокової стратегії монетарної політики, за допомогою якої визначались би інструменти грошово-кредитної політики на довгостроковий проміжок часу. Основні засади грошово-кредитної політики приймаються на рік і в них не визначено інструментів монетарної політики на значний проміжок часу, які б дозволили прогнозувати розвиток економіки. У роботі зроблено висновок про те, що невикористання при визначенні грошово-кредитної політики як головного компонента інфляційної складової може розглядатись як певна невідповідність європейським вимогам. З огляду на це підтверджується необхідність поступового переходу до таргетування інфляції з метою вжиття антиінфляційних заходів у тісному поєднанні із заходами розвитку реального сектора економіки.[8] Важливим показником розвитку грошово-кредитних відносин є рівень монетизації економіки. Питома вага готівки в широкій масі грошей в Україні є однією з найбільших у світі. Так, наприкінці 2006 року відношення М0 до М3 в Україні становило 28,7%, тоді як в європейських країнах – 8,3%. Співвідношення М0 до ВВП в Україні на кінець 2006 року дорівнювало 12,6%, тоді як у країнах ЄС – 5,6%. Водночас такий стан речей в українській економіці можна пояснити не надмірністю готівкової маси, а значним дефіцитом безготівкових коштів.[9] У процесі дослідження з’ясовано, що інтеграції вітчизняної банківської системи в європейський фінансовий простір перешкоджають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх віднесено низькі доходи переважної більшості населення України, велику питому вагу збиткових підприємств, значний тіньовий обіг, непередбачуваність політичної та економічної ситуації в Україні й ризиків на довгострокову перспективу. До розряду внутрішніх – низький рівень капіталізації, і, як наслідок, неможливість забезпечити економіку ресурсами в потрібних обсягах, недостатню конкурентоспроможність вітчизняних комерційних банків порівняно з європейськими, вузькість асортименту пропонованих послуг, нерозвиненість системи кредитних історій (кредитних бюро), недостатній рівень управління ризиками та неефективний менеджмент.[10]
Розділ 3 «Напрями підвищення ефективності розвитку банківської системи України в умовах посилення процесу євроінтеграції» містить обґрунтування перспективних напрямів та умов адаптації банківської системи України до стандартів ЄС, визначення конкурентоспроможності банку в умовах транскордонного руху капіталу, а також шляхів оптимізації роботи банківської системи України. Визначено ознаки інтеграції національної банківської системи в європейський фінансовий простір, які полягають у забезпеченні вільного руху капіталів та заощаджень, вільному доступові акцій на фондові біржі європейських країн, підвищенні ліквідності фінансових ринків, створенні ефективної ринкової економіки, забезпеченні подолання конкурентного тиску з боку ЄС.[11] Розроблено та обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до адаптації банківської системи до європейських умов. Він на основі використання принципів дозволяє визначити основні орієнтири її адаптації до стандартів ЄС. В умовах розвитку євроінтеграційних процесів перед кожним банком постає проблема оцінки своєї конкурентоспроможності з тим, щоб посилити конкурентну позицію та, відповідно, запропонувати ефективні напрями її підвищення. Для цього в дисертації запропоновано використовувати методику оцінювання конкурентоспроможності банку, в основі якої покладено комплексний коефіцієнт (2, 3), що є узагальненням коефіцієнтів активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості.[12] У роботі окреслено основні напрями подальшого розвитку банківської системи України, які полягають у збільшенні присутності іноземного капіталу, розширенні банківської мережі, зменшенні витратності банківської системи, зміцненні позицій вітчизняних банків через підвищення ефективності своєї діяльності, стрімкому розвитку новітніх банківських технологій, зміні стратегій розвитку банків, спрямованій на збільшення конкурентоспроможності, збільшенні прозорості в діяльності банків, капіталізації, прибутковості банків, поліпшенні менеджменту. Для подальшого розвитку банківської системи України та її інтеграції в європейський фінансовий ринок запропоновано вдосконалити її організаційну структуру. Для цього доцільно реалізувати такі заходи: відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку України в окрему структуру (що дозволить, на базі світового досвіду, підвищити ефективність його роботи та прозорість банківської діяльності); удосконалення роботи об’єднань комерційних банків (які представлятимуть інтереси комерційних банків, надаватимуть консультації, працюватимуть над підвищенням кваліфікації банківських працівників, узагальнюючи та поширюючи банківський досвід, співпрацюючи зі службою банківського нагляду); створення інституції банківського омбудсмена (з метою підвищення авторитету банківської системи та вирішення спірних ситуацій між банками та клієнтами); створення умов для виникнення у країні спеціалізованих банків зі спеціалізацією за сферами бізнесу, кооперативних, муніципальних банків, які б сприяли розвиткові регіонів, малого та середнього бізнесу, місцевих громад.[13]
У роботі здійснено аналіз теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів ефективності роботи банківської системи України. На його основі та з урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано пропозиції щодо удосконалення теорії та методики оцінювання ефективності розвитку, а також напрями її підвищення. У результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати такі висновки та пропозиції.
1. Інтеграційні процеси в Європі створили якісно нові умови для діяльності банків.
2. Проаналізувавши практику грошово-кредитної політики Україні у 2001–2006 рр. та порівнявши її з європейськими аналогами, можна стверджувати, що загалом вона була адекватна тим процесам, які відбувалися в економіці держави.
3. Просуванню вітчизняної банківської системи в європейський фінансовий простір перешкоджають як зовнішні, так і внутрішні чинники.
4. Присутність іноземного капіталу сприяє більш динамічному розвиткові всієї банківської системи України, її адаптації до вимог ЄС.
5. Найбільш актуальними пропозиціями для підвищення ефективності роботи банківської системи України вважаємо: удосконалення організаційної структури.
На даному етапі робота над магістерською роботою не закінчена, після грудня 2009 року повний варіант можна отримати у автора або наукового керівника.