Важливою проблемою українських підприємств є підвищення конкурентоспроможності продукції оновлення техніки і технології, збільшення об'ємів виробництва забезпеченніх попитом. Їх здійснення забезпечується за рахунок фінансового забезпечення. Вирішення цих проблем може бути зроблене тільки на основі прискорення інноваційних процесів, які повинні забезпечити рентабельне використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансирового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Питаннями теоретичних основ фінансування інновацій в Україні займалися вітчизняні і зарубіжні фахівці. Значний внесок внесли учені-економісти: Валдайцев С.В., Горобців В.П., Громека В.І., Хобта В.М., Кравченко С.І., Шинків В.С., Лапін Н.І., Мінделі Л.Є., Друкер П., Санто Б., Твісс Б.і., Фостер Р., Фрімен Д.О., Шумпетер І.І та ін. В той же час требзатишок уточнення питання класифікації джерел фінансування, розробка державної підтримки, розробка венчурного фінансування і другие
Метою роботи є розвиток теоретичних положень щодо підходів до фінансового забезпечення розвитку підприємств і розробка практичних інструментів для вдосконалення їх ефективності.
Для досягнення поставленої мети у магістерської роботи поставлені такі завдання:
- поглибити теоретичні положення щодо забезпечення інноваційного розвитку підприємств;
- здійснити аналіз стану фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств в Україні;
- систематизувати основні показники що відображають інноваційний розвиток підприємств;
- удосконалити класифікацію джерел фінансування інноваційних проектів;
- запропонувати методичні рекомендації щодо підтримки розвитку підприємства;
- розробити рекомендації що до удосконалення шляхів фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств;
Об'ектом роботи є процеси фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємства.
Предметом досліджень є принципи, методи і інструменті фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств.
В якості теорітічной і методичною основ для роботи були використані наукові розробки, викладені в працях вітчизняних і зарубіжних учених з фінансів, теорії управління, менеджменту, економіки, а також були використані методи порівняння, індексний, балансовий, графічний, економіко математичний і інші методи економічного обгрунтування.
Приведені нові шляхи фінансового забезпечення розвитку підприємства, позначені закономірності впливу вибору напрямів фінансового забезпечення на розвиток підприємства.
ітогом дослідження з практичної точки зору є розроблена система фінансового забезпечення розвитку підприємства, яка забезпечить найбільш еффектівне використання існуючих джерел фінансування. Запропонована класифікация джерел фінансовго розвитку підприємства яка враховує особливості використання нових організаційно-правових форм в сучасних умовах господарської діяльності і дозволяє субієктам діяльності здійснити обгрунтований вибір на основі переваг і недоліків.
У вступі обгрунтовано актуальність теми, безумовно мету і завдання дослідження, розкрита наукова новизна і практична значущість отриманих результатів.
У першому розділі проведений аналіз стану і перспективи розвитку підприємств України, розкрита суть поняття інноваційного розвитку, а також розглянуті теорітічні положення розвитку підприємств. Приведені можливі справжньочніки фінансового забезпечення розвитку підприємств України.
Інновационний тип розвитку - спосіб економічного зростання, заснований на постійних і систематичних нововведеннях, направлених на істотне поліпшення всіх аспектів діяльності господарської системи періодичному «перегрупуванню» сил, обумовленою логікою НТП, цілями і завданнями розвитку системи можливістю використання певних ресурсних чинників для створення інноваційних товарів і формування конкурентних переваг. Беручи до уваги те, що ресурсна складова інноваційного потенціалу, є свого роду "плацдармом" для його формування, вважаємо за доцільне включити її у визначення поняття «інноваційний розвиток». Таким чином, під «інноваційним розвитком» розуміється посилення і використання своїх інноваційних можливостей, аналіз, мобілізація і вдосконалення виробничого потенціалу для досягнення цілей розвитку керованого, соціально економічного об'єкту (у нашемвипадку – промислового підприємства), по ряду напрямів, що передбачає комплекс робіт по розробці, освоєнню і впровадженню у виробництво різних нововведень, враховуючи обмеженість ресурсною складовою. В результаті аналізу основних індикаторів інноваційного розвитку промислових підприємств зроблений вивід що реальний економічний стан промисловості України в контексті інноваційного розвитку нестабільно і процеси самого розвитку сповільнені. Особливу увагу слід приділити показнику питомої ваги підприємств, які упроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств в 2008 г (10,3%), що нижче за порогове значення (25%) і набагато нижче за аналогічний показник розвинених країн (70-80%). Показники інноваційного розвитку і інноваційної активності в 2008 р. у декілька разів нижче за аналогічні показники 1994 р. Для порівняння – в 1994 р. питома вага підприємств, котоиє упроваджували інновації в загальній кількості промислових підприємств складав 26 %. Кількість упроваджених нових технологічних процесів скоротилася на 68% в порівнянні з 1994 р. Частка витрат на придбання інноваційного устаткування в загальній структурі фінансування інноваційної діяльності має стійку тенденцію до падіння (61,2 % у 2004р., 59,9% в 2005, 54,7% в 2006р) хоча абсолютні об'єми витрат збільшуються. Скорочується кількість підприємств, які купують нові технології (в цілому по промисловості - з 164 в 2003 р. до 113 в 2005 р.) а також інноваційні основні засоби (в цілому по економіці - з 670 до 510).
Проблеми, що виникають при здійсненні інноваційної діяльності підприємств можна виявити при аналізі чинників які стримують впровадження інновацій. Ці чинники умовно діляться на три групи – економічні, виробничі і правові. До економічних чинників можна віднести наступні: недолік власних засобів (найбільш вагомий економічний чинник); недостатня фінансова підтримка держави; великі витрати на нововведення; високий економічний ризик; тривалий термін окупності нововведень; низький платоспроможний попит на продукцію; складність залучення сторонніх фінансових ресурсів через низьку привабливість української промисловості для інвестування; нерозвиненість фінансового ринку і неготовність капіталу до широкого інвестування в інноваційну сферу; невизначеність термінів інноваційного процесу.У даній роботі будуть будуть рассмотренни саме економічні чинники.
Посилення в сучасній економіці ролі інновацій як чинника стратегічного розвитку господарюючих суб'єктів обумовлює необхідність безперервного залучення інновацій в їх діяльність. Важливого значення набуває питання фінансового забезпечення розвитку предпрітія, дослідження і введення інновацій. Практичне використання наукового, науково-технічного, інтелектуального результату є суттю розвитку підприємств, тому фінансове забезпечення інноваційного шляху розвитку сучасних українських підприємств дуже важливе в умовах економіки нашой країни.
У другому розділі розглянуті шляху розвитку теорітічніх основ фінансового забезпечення підприємств, особливо інноваційного напряму. Такими шляхами є розробка і впровадження принципово нових шляхів оцінки необхідності у фінансовому забезпеченні інноваційного розвитку підприємств. Можливі варіанти введення не використовуваних раніше способів залучення фінансів, які будуть розглянуті і проаналізовані з метою оцінки доцільності їх введення.
У третьому розділі розроблені нові конкретні методичні рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Також внесені пропозиції впровадження механізмів оцінки необхідності фінансового забезпечення.
1.Говоруха Ж.А. Питання розвитку інноваційної діяльності підприємств України//Актуальні проблеми економіки.-2007.-№8(74), с.114.
2.Жукович І.А.Інноваційна діяльність в українській економіці. Сучасний стан та проблеми//Статистика України.-2005.-№1,с.26-27.
3.Федулова Л.І. Інноваційний розвиток промисловості України: тенденції та закономірності// Актуальні проблеми економіки.-2007.-№3(69),с.89-90.
5.Старков А.Г., к.т.н. Кулаков В.А. ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ СОВРЕМЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ p align="justify">6. Сапицкая И.К. Стратегическое развитие угольных шахт Донбасса. // Научные труды ДонНТУ. Серия : экономическая. Выпуск 91, 2005
7. Волков О.І. Інноваційний розвиток промисловості України: навчальний посібник для ВНЗ. К.: КНТ.- 2006.-648 с
8. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи. Суми., ВТД “Університетська книга”, 2004. - 518-527с.
9. Марченко В.Д., Драчук Ю.З. До механізму інноваційного розвитку вугільної промисловості // Уголь Украины. Сентябрь 2005 . – с. 12-16
10.Філіпішин Ігор. Інвестиційно-інноваційна діяльність промислових підприємств // Схід № 6(72). – 2005. – с.54-55
11.Трифилова А.А. Оценка эффективности инновационного развития предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 304с.
12.www.library.donntu.ru/fem/vip103-3/103-3_35.pdf ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ > Про автора | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індівідуальне завдання