Щербаненко Валентина Володимирівна

      Після одержання диплома бакалавра мій середній бал склав 4,9, що дозволило мені вступити до магістратури. Вільно володію російською й українською мовами, добре французькою технічною і маю середні знання англійської мови. Маю навички роботи з такими пакетами програм: Mіcrosoft Word, Excel, PowerPoіnt, MathCAD, VіsSіm 3.0, CurveExpert 1.3, КОМПАС. Люблю спілкуватися, читати цікаві книжки, бувати в красивих, незнайомих місцях.

Дитинство

      12 червня 1986 року в місті Костянтинівка в православне свято "Вознесіння" народилася я. Мої батьки - Щербаненко Тетяна Омелянівна і Щербаненко Володимир Вікторович.
      У дитячий садок ходила зовсім недовго, так що навіть і не пам'ятаю. Тому коли мої батьки працювали, я була зі своєю бабусею. До 7 років жила в сел. Ол. Дружківка міста Дружківки, а потім переїхала на постійне місце проживання в м. Костянтинівка до бабусі.

Школа

      У семирічному віці, тобто в 1993 році я пішла в 1-ий клас ЗОШ№3 міста Костянтинівки. Вже з 2-го класу почала вивчати іноземну мову (англійську на вибір батьків), яка пізніше стала одним з улюблених предметів. Улюбленими предметами ще були математика, географія і, як не дивно, фізкультура. Загалом, я була спортивним дівчиськом. У молодших класах брала участь у шкільних заходах, де розповідала вірші і навіть танцювала. З задоволенням ходила на кружок "в'язання". Там я навчилася в'язати спицями, гачком і плести макраме. І, не на жарт захопившись цим, зв'язала светр.
      До 5-го класу училася на "відмінно", а потім на "добре". У 10-ом класі з'явився предмет УПК, якому приділявся цілий день. Цей предмет давав можливість кожному школяреві вибрати, можливо, майбутню спеціальність. Я вибрала такий напрямок як "секретар-друкарка". Брала участь навіть у міській олімпіаді і зайняла 2-ге місце.
      Загалом, що ще можна сказати, тільки те, що це були найкращі шкільні роки.

Університет

      На початку 11-го класу я почала замислюватися про вступ до вищого навчального закладу, але в який саме визначилася тільки в останній момент. На курси ходила взагалі від іншого інституту, а в ДонНТУ просто приїхала, пройшла співбесіду і вступила. А спеціальність як вибрала? Так просто порадили. І от я студентка 1-го курсу спеціальності ГПМ. Пройшло кілька тижнів навчання, після чого нас зібрали в аудиторії і доцент, кандидат технічних наук, а пізніше і мій науковий керівник, Оверко Валентин Михайлович запропонував перейти на Французький Технічний Факультет (ФТФ). Це означало, що вивчення спеціальних предметів буде проводитися французькою мовою. Трішки подумавши, адже в школі я вивчала англійську мову, все-таки погодилася і написала заяву. Я дуже рада, що так зробила. Вивчати французьку мову почали з алфавіту, як говориться з нуля. На 4-ом і 5-ом курсах брала участь у міжнародній студентській науково-технічній конференції по напрямку "Механіка рідини і газу", де виступала французькою мовою і була відзначена грамотою.
      У липні 2008 року, після здачі іспиту, я одержала диплом бакалавра з ознакою та вступила до магістратури. На 5-ом курсі разом з Оверко Валентином Михайловичем я вже остаточно визначилася з темою моєї магістерської роботи, що звучить так "Дослідження і розробка засобів керування перехідними процесами в низьконапірних системах". За роки навчання в університеті було все: і безмежна радість і сльози. Саме тут я зрозуміла, що таке бути дійсно дорослою. Цьому сприяло не тільки навчання в університеті, але і проживання в гуртожитку, де доводиться приймати рішення самостійно.

      У найближчих планах одержання диплома магістра, потім знайти гідну роботу. У майбутньому хотіла б побувати у Франції - країні, про яку нам багато розповідали на парі французької мови, і побачити власними очима диво під назвою "Ейфелева вежа". І, звичайно ж, хотілося б внести гідний вклад у розвиток нашої країни.

Вгору сторінки