Зниження впливу гірничодобувного підприємства на навколишне природне середовище мегаполісу шляхом комплексного використання шахтних вод

Іванова Юлія Борисівна, Бєляєва Ганна Євгеніївна, Бєляєва Олена Леонідівна


Источник : матеріали ХІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів і аспірантів. «Екологічні проблеми регіонів України» Одеса.-2009.


     Проблеми забруднення і перспективи комплексного використання водних ресурсів гірничих підприємств повинні розглядатись з урахуванням сучасних аспектів розвитку галузі та тенденцій світового економічного розвитку в поєднанні з особливостями розвитку економіки України для зменшення негативного впливу і відтворення водних ресурсів держави[1].

     Найбільший негативний вплив на водні об'єкти Донецького регіону роблять скинуті у величезних кількостях(приблизно 900 млн. м3/рік)недостатньо очищені мінералізовані шахтні води.Проблема демінералізації шахтних вод багато років не знаходить свого практичного вирішення й залишається найважливішою екологічною проблемою вугільної промисловості. І це при тому, що технологічні схеми опріснення шахтних вод запропоновані ще наприкінці 80х - початку 90х - років ІКГ і ХВ НАН України, Донгіпрошахт, ВАТ «УкрНТЕК»[2].

     Їхній аналіз показує, що чисто технічні питання вирішення проблеми демінералізації шахтних вод, незважаючи на складність, можуть бути успішно розв'язані.Питання полягає в тому, чи має можливість вугільна промисловість економічно здійснити повномасштабну демінералізацію шахтних вод у межах регіону?

     Як відомо нині ця галузь перебуває в найглибшій кризі, її фінансові ресурси обмежені, у зв'язку із чим екологічна політика Мінтопенерго не може відповідати повною мірою вимогам природоохоронного (у тому числі водоохоронного) законодавства країни. Тому можна прогнозувати, що проблема охорони малих річок Донбасу від їхнього засолення шахтними водами силами вугільної промисловості не буде вирішена, видимо, навіть у найближчі десятиліття. Проблема демінералізації шахтних вод є в цей час у більшій мірі економічною, ніж технічною проблемою. Специфічною особливістю Донбасу є те, що регіон відчуває гострий дефіцит питної води, а попутно-здобиті шахтні води, що добуваються у величезній кількості, не використовуються для його подолання і викликають значні негативні екологічні наслідки в навколишній гідрографічній мережі.

     Аналіз сформованої ситуації в регіоні підказує, що стратегія пошуку виходу з неї повинна бути раціональною й проявлятися в вирішенні одночасно двох завдань: охорона місцевих водних ресурсів від забруднень шляхом очищення шахтних вод; раціональне використання очищених шахтних вод як ресурс промислового водопостачання регіону

     Наступні міркування, а також результати деяких попередніх порівняльних розрахунків дозволяють відповісти на це питання позитивно.

     По-перше, при обґрунтуванні підходу дотримуватися основної умови ринкових відносин: у регіоні (як показано вище) великий попит на питну воду.

     По-друге, в останні роки в Донбасі різко (в 10 разів) зросли ціни на питну воду. З урахуванням високої вартості й недостатньо ефективного використання питної води, плата за неї стала важким фінансовим тягарем для більшості підприємств. Тому вони зацікавлені не тільки в стабілізації цін за одержувану воду, але насамперед у їхньому зниженні. Останнє можливо тільки з появою в регіоні альтернативних і дешевих джерел води. Таким джерелом є шахтні води. Собівартість очищених і кондиціонованих шахтних вод, як правило, буде нижче свіжої технічною (тим більше питної води), а строк окупності капітальних вкладень у більшості випадків не перевищить декілька років.

     Важливим інструментом вирішення проблеми фінансування може стати асоціативний підхід, заснований на принципі «колективного тягаря», що суспільство несе у вигляді витрат по збереженню й відтворенню своєї життєдіяльності. Використання такого підходу актуально тому, що максимальне залучення шахтних вод у господарське водопостачання регіону - це не тільки завдання вуглярів, але і місцеві Ради, виконавчі й розпорядницькі органи місцевих Рад, оскільки позитивне рішення проблеми необхідно для поліпшення здоров'я населення регіону; інші галузі промисловості, оскільки шахтні води можна розглядати як потенційний ресурс їхнього промислового водопостачання.

     Виходячи із цього рекомендується зацікавленим сторонам поєднуватися на частках або участі на паях з метою накопичення «стартових» фінансових засобів для покриття витрат при вирішенні проблеми використання шахтних вод як ресурс комплексного водопостачання Донбасу.

     Для реалізації запропонованих підходів необхідно: створити на регіональному рівні координаційний Центр за максимальним залученням шахтних вод у господарське водопостачання Донбасу; розглянути на рівні Міністерства охорони здоров'я України комплекс санітарно - гігієнічних питань, пов'язаних з використанням шахтних вод діючих шахт і тих, що закриваються як джерела господарчо-питного водопостачання; всі проекти шахт регіону, що закриваються та рестуктуризуються виконувати з оцінкою можливого використання шахтної води.

     Як першочергові етапи робіт Центра можна назвати три: в умовах Донецького регіону розрахувати водні потреби промислових підприємств; уточнити величини притоків шахтних вод, їхній хімічний склад, вимоги до якості їхнього очищення, що виставляються споживачами; виділити найбільш перспективні по використанню шахтних вод і розробити для них ТЕО (ТЕР), у яких визначити: продуктивність очисних споруд;технологію очищення; капітальні витрати на будівництво очисних споруд; розробити на основі ТЕО (ТЕР) програми робіт з вказівкою етапів їхнього виконання, обсягів і джерел фінансування, строків реалізації програм.

Література

  1. Яцик А.В. Водогосподарські екологічні проблеми в Україні на початку нового століття. // Вісник УДУВГП. Раціональне використання і охорона природних ресурсів. - 2002. - Вип. 5, част. 1. - С.176-187.
  2. Минаев А.А., Матлак Е.С., Аверин Г.В. О максимальном вовлечении шахтных вод в хозяйственное водоснабжение Донбасса. //Охорона довкілля та екологічна безпека / Збірка доповідей науково-практичної конференції. Т.1-Донецьк, 2001.-с.206-210.

© ДонНТУ 2009 Иванова Ю.Б.