ДонНТУ

RU

UA

EN

Магiстри ДонНТУ

Юхименко Ірина Юріївна

Факультет:  Геотехнологій та управління виробництвом Спеціальність:  Безпека трудової діяльності Тема магістерської роботи: Провітрювання тупикових виробок при нормальних і аварійних режимах в умовах шахти «Прогрес» ДП «Торезантрацит» Керівник:  доцент каф. «Охорони праці та аерології» Чистюхін В'ячеслав Володимирович

Автореферат

Про себе:

     Я, Юхименко Ірина Юріївна – оптимістична, весела та товариська людина, комфортно почуваю себе в компанії, навіть мало знайомій. Закінчивши школу, я поставила собі за мету вступити до вищого навчального закладу та успішно захистити диплом. До закінчення 5 курсу залишилося мало часу, але я прикладу всі зусилля для написання магістерської роботи, після чого вільно зітхну і скажу: «Перша мета мого дорослого життя досягнута!». У моїй долі не все бездоганно, як хотілося б, але я намагатимуся багатьом довести, що родина Юхименко сильна духом. Ну, а поки, на даному етапі життя, у мене вже є диплом бакалавра, за фахом «Інженер з охорони праці у гірничій промисловості». Середній бал у період навчання в університеті склав 4,0. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання, володію англійською мовою. Маю досвід роботи із програмами Microsoft Office, MathCad, Компас і AutoCad. Люблю читати книги, особливо мелодрами.

Стисла біографія

Моє дитинство

     5 липня 1987 року пекучим літнім ранком в 8.00 в одному з Торезьких пологових будинків народилася маленька, але дуже симпатична та довгоочікувана дівчинка – я, Юхименко Ірина Юріївна. Як і в багатьох дітлахів, дитинство моє було дуже активним та захоплюючим: лазіння по деревах, катання на каруселях, латки, схованки, ну й звичайно садни та зеленка. Загалом, моє дитинство, хочу вам сказати, не пройшло даремно, це точно.

Моя матуся

     Юхименко Антонина Василівна, народжена 29 березня 1952 року, працює на шахті «Прогрес» у місті Торез, банщицею. Саме завдяки мамі я й учуся в ДонНТУ. Наслухавшись її розповідей про навчання та трудову діяльність, я зрозуміла, наскільки важливою є вища освіта. Я дуже-дуже вдячна матусі за її підтримку, і за те, що вона вселила мені прагнення до знань.

Дитячий садок

     У 1989 році наступив той день, коли мати відвела мене до садку-яслів «Веселка». Загалом, я була спокійною дитиною, тож вихователям зі мною було не важко. Але в садку я занедужала. Моя турботлива мати відразу забрала мене додому й більше в садок не відводила. Незабаром моє раннє дитинство закінчилося та настав час відправляти мене до школи.

Улюблена школа

     У 1994 році, зовсім маленька дівчинка із двома білими бантиками на голові, у випрасуваній формі з білим фартушком, портфелем на плечах, переступила поріг своєї рідної та улюбленої загальноосвітньої школи №18. Як говорять: «Шкільні роки чудові», - для мене вони такими й були. У початкових класах намагалася добре вчитися, у мене була гарна техніка читання і моя перша вчителька - Лозинска Зоя Миколаївна завжди хвалила за це. З п'ятого класу стала ходити на танцювальний гурток у школі. Мені подобалося танцювати, я намагалася відразу правильно виконати нові танцювальні рухи. На уроках фізкультури вчителька помітила, що я дуже витривала з бігу на великі дистанції. Вона постійно брала мене на змагання за нашу школу. Перше місце не займала, але от друге або третє – досить часто.

     Мій клас, починаючи з 8-го, став дуже відомим у школі. Ми на кожному тижні вигадували все нові і нові витівки – так що нудно не було. Класний керівник, Носик Людмила Василівна, була дійсно для нас «класною мамою»: завжди, що б не трапилося, стояла за нас «горою», не раз червоніла в кабінеті директора, захищаючи нас, за що їй величезне спасибі. Але, як і все гарне, цей прекрасний, бурхливий та дуже веселий час закінчувався, настав день одержання атестата зрілості, а значить час вступу до вищого навчального закладу. Питання вибору професії довгий час, протягом усього 11 класу, дуже мене хвилювало, я довго не могла вирішити, що мені потрібно й чого я хочу. У зв'язку із сімейними обставинами, мій вибір зупинився саме на ДонНТУ, де я успішно здала співбесіду та була зарахована у ряди студентів.

Університет

     І от, наступив той найперший навчальний день, коли я була вже не ученицею, а студенткою університету. Для мене цей день був дуже важливий і хвилюючий: я - студентка вищого навчального закладу, повинна була знайомитися з одногрупниками та залучатися до організації студентського життя. Безперечно, у той день мене переповняла гордість.

     За першим і другим курсом із незліченною кількістю загальноосвітніх предметів прийшов 3-й - більш цікавий, але й більш відповідальний, тому що я вивчаючи спеціальні дисципліни, уже починала освоювати свою майбутню професію. Проходження літньої практики підсилило інтерес до моєї майбутньої професії, тому що тепер у мене була можливість побачити своїми очима шахту та все те, про що нам стільки років розповідали.

     Так і пролетіло 4 роки. Я здала держіспити, і вирішила вступити до магістратури. У цей час займаюся написанням магістерської роботи з теми «Провітрювання тупикових виробок при нормальних і аварійних режимах», під керівництвом Чистюхіна В.В.

Плани на майбутнє

     У найближчому майбутньому планую, у першу чергу, успішно захиститися та одержати диплом магістра. Після закінчення університету хотілося б трохи відпочити й звичайно ж, знайти гідну роботу. Ну, а далі нехай все йде своєю чергою.

© ДонНТУ, 2009, Юхименко І.Ю.