Гладкая Ірина ВалеріївнаФакультет: Фізіко-металургійнийКафедра руднотермічних процесів та маловідходних технологійСпеціальність: Екологія та охорона навколишнього середовищаТема випускної роботи:Управління екологічними ризиками в електросталеплавильному виробництвіКерівник: Клягін Генадій СергійовичМатеріали до теми випускної роботи: Про автора Реферат з теми випускної роботиВступПідприємства металургійної промисловості України – це складна система, схильна до впливу різних внутрішніх і зовнішніх чинників. Джерелами невизначеності на металургійному підприємстві є всі стадії відтворення від закупівлі сировини і матеріалів до процесу виробництва. Тому облік, вивчення, а потім і зниження, як зовнішнього, так і внутрішнього ризику повинні в сучасних умовах стати одному з найбільш важливих завдань керівництва підприємств, що претендують на успішне функціонування в умовах ринку. У більшості випадків до визначення ризику виявляється односторонній підхід. Багато дослідників пов'язують ризик лише з несприятливими результатами, невигідними економічними наслідками при господарюванні в умовах невизначеності. Проте ризик пов'язаний не тільки з негативними результатами.[1-2] Актуальність темиПроте більшість наукових праць присвячені, як правило, завданням управління фінансовими, інвестиційними або страховими ризиками без урахування галузевого характеру діяльності господарюючих суб'єктів. В зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування ефективної системи управління ризиками на підприємствах металургійної промисловості.[3] Мета роботиПодальший розвиток теоретичних положень управління екологічними ризиками на підприємствах України і розробка практичних рекомендацій з удосконалення їх ефективності Завдання:провести дослідження проблем реалізації управління екологічними ризиками на прикладі електросталеплавильного виробництва ВАТ "Істил"ДМЗ; ; проаналізувати існуючі підходи до планування розвитку ризику; систематизувати процес реалізації управління екологічними ризиками на підприємстві; надати рекомендації з прогнозування екологічних ризиків на підприємстві.[4] Практична цінність результатів роботиПрактична значущість роботи полягає в тому, що основні висновки і пропозиції є універсальним по характеру пакетом методик, що системно пов'язують рекомендації по формуванню ефективної системи управління ризиками на металургійних підприємствах.[5] Основні результати- запропоновано визначення поняття ризику, що дозволяє не пов'язувати його лише з несприятливими або невигідними економічними наслідками в умовах високого ступеня невизначеності господарювання;[6] - на основі дослідження основних умов і механізмів функціонування підприємств металургії запропонована класифікація зовнішніх і внутрішніх ризиків;[7] - розроблено методичне забезпечення формування і функціонування ефективної системи управління ризиками на підприємствах металургії, що дозволяє враховувати реальні умови дії ринкових відносин в галузі;[8] - розроблена економіко-математична модель кількісної оцінки рівня ризику в імовірнісній постановці, яка на відміну від вживаних при проектуванні детермінованих моделей, дозволяє кількісно оцінити величину ризику проектних показників: собівартості виробництва продукції; річного об'єму виробництва; ціни і попиту на продукцію, випадкове поєднання яких може перевести виробництво з категорії високодоходних в збитковий.[9] ВисновокВ результаті, все суспільство несе величезні втрати. Ці втрати до часу приховані, але, починаючи з певного моменту, вони виявляються, і боротьба з накопиченим забрудненням актуалізується. При цьому виявляється, що недопущення забруднення свого часу склало б лише декілька відсотків від тих витрат, що вимушене нести суспільство. Цю величезну різницю ми пропонуємо називати екологічною рентою. Оптимальним методом для дотримання виключення невиправданого ризику, як економічного, так і екологічного, є обов'язкове екологічне страхування. Його введення через недержавні страхові організації дозволить упровадити принципи самоконтролю за станом навколишнього середовища, залишивши державі лише загальні наглядові функції.[10] Література
|