КУЧЕРЕНКО МАРІЯ МИКОЛАЇВНА

      ♥ Фізико-металургійний факультет

      ♥ Кафедра руднотермічних процесів та маловідходних технологій

      ♥ Спеціальність: Екологія та охорона навколишнього середовища

      ♥ Тема випускної роботи:

Підвищення екологічної безпеки конвертерного виробництва сталі

      ♥ Керівник: к.т.н., доцент кафедри РТП Перістий М. М.

Матеріали випускної роботи:

Головне про себе:

Середній бал у період навчання в університеті склав 4,86. Вільно володію російською та українською мовами, а також англійською та французською в обсяці, достатнім для ведення бесіди, читання та листування. Маю досвід роботи з програмними пакетами Microsoft Office, Xara, Macromedia Flash, Compas-3D, а також розробки персонального сайта і програмування у середі Visual Basic. Володію навиками роботи у просторі Internet.
Особисті якості — відповідальність, комунікабельність, винахідливість. Люблю подорожувати, слухати музику, дивитися фільми, засновані на реальних подіях, документальне кіно і рок-опери. Захоплююся читанням книг в стилі фентезі, іронічних детективів, російської класики.

Автобіографія

16 вересня 1986 рік.

Для всіх це був звичайний день. Для всіх,.. але не для моєї мами. Вона знала, що сьогодні з'явиться чудовий малюк, ЇЇ МАЛЮК!

Питання про те, як назвати дитину вирішували довго, але ніяк не могли знайти найкраще ім'я, допомогла дружба. В палаті лікарні всіх майбутніх матусь з'єднали спільні почуття підтримки, розуміння, любові, тому вони вирішили всім народженим дівчатам надати ім'я «Марія».

Вітаю, мене звуть Маша!

Дитинство

У 1,5 роки я пійшла до дитячого садка. Правду кажучи, я майже нічого не пам'ятаю з того життя. Пригадую тільки, як бабуся навчала мене читати, рахувати. Переважно вона та дідусь займалися моїм вихованням.

Пам'ятаю, що у дворі я мала багато друзів, з якими ми ходили до кінотеатру, смажили хліб та кортоплю на великому вогнищі. Це було дивовижне дитинство!

Пам'ятаю, як 9 листопада 1991 я дізналася, що у мене з'явився братик Олексій.

Шкільні роки

Вже з перших років навчання у школі №20 я була самостійною дитиною, з п'ятого класу була старостою, тому до почуття самостійності додалась ще відповідальність.

Дуже вдячна і завжди пам'ятатиму свого класного керівника Криволапчук Марію Олексіївну, яка є для мене зразком вчителя. Вона віддавала частину себе кожному учню; як викладач — вона немає рівних. Саме вона навчила мене любити українську мову та літературу.

Не пам'ятаю, щоб я дуже любила вчитися, хоча і досягла певних успіхів з географії та біології, займаючи призові місця на районних та міських олімпіадах.

Весь 11-й клас готувалася до вступу в Донецький національний університет на біофак. Закінчила школу з золотою медаллю. Потім почалися вступні іспити у ДонНУ, Донецький національний технічний університет та у Донецький державний медичний університет (таємна мрія бути лікарем так і не здійснилась).

Університет

Я була зарахована на бюджет до двух ВУЗів. Не дивлячись на те, що я цілий рік готувалась до вступу на біофак, але все кинула і пійшла у технарі. Чому? Я і досі не можу відповісти на це питання. Але зовсім не шкодую...

В університеті я познайомилася з невідомою до того металургією, знайшла нових друзів.

Мені подобається долати різноманітні труднощі, мабуть тому я пійшла до французської группи, хоча в школі вчила тільки англійську мову. На першому ж курсі зіткнулась з труднощами, які шукала — фізика та вища математика на французській мові!!! Було важкувато.

Треба відмітити викладачей нашої кафедри, які відкрили нам таємниці металургійної індустрії та екологізації усіх виробництв.

Влітку 2008 року їздила на лінгвістичну практику до Франції. Дуже пишаюся собою... Чудова країна, люди, дивовижна архітектура, а також відомі вітрини магазинів на Елисейських полях.

Магістратура

До магістратури не збиралася, але потім вирішила ще трошки побути у ролі студента.

Тема моєї дипломної роботи є доволі актуальною. Головним аспектом є утилізація вторинних енергетичних ресурсів, які можна використовувати для отримання електричної енергії. Це сприяє не тільки зниженню витрат підприємства на паливно-енергетичні потреби, але й також підвищує екологічну безпеку підприємства і суттєво зменшує техногенне навантаження на навколишне середовище.

У майбутньому хочу знайти себе та реалізувати отримані знання на практиці.