Бібліотека

Моя стаття:

1.     “Дослідження методів легування титану при камерному електрошлаковому переплаві” Леоха Ф.Л. (рус)

Джерело: Збірка студентських статей Физико-металлургического факультету. Донецький національний технічний університет. Донецьк - 2009.

Опис: у роботі доведена можливість і перспективність застосування КЕШП для легування титану киснем з газової фази.

Статті за темою дослідження:

1.   Камерна електрошлакова переплавка (КЕШП) – новий метод отримання високоякісних злитків титана і титанових сплавів проф. Рябцев А.Д. (рус)

   Джерело: УДК 669.187.56.002.2. Донецький національний технічний університет, Донецьк - 2007.

   Опис: показана можливість застосування камерної електрошлакової переплавки для отримання високоякісних злитків титану.

2.   Використання електрошлакової технології для рафінування титана і титанових сплавів від збагачених азотом включень А.Д. Рябцев, А.А. Троянський, В.В. Пашинський, М.В. Самборський, В.Т. Картер

   Джерело: Проблемы специальной электрометаллургии. 2002. №3. С. 10—13.

   Опис:експериментально перевірена можливість використання камерної електрошлакової переплавки для рафінування титанових сплавів від збагачених азотом включень. Встановлено, що застосування флюсу систем CaF2-Ca дозволяє створити необхідні термодинамічні умови для розкладання збагачених азотом включень в процесі камерної електрошлакової плавки.

3.  Електрошлакові технології рафінування і легування металів і сплавів в камерній печі з використанням «активних» металвмістних флюсів А.Д. Рябцев, А.А. Троянський, В.В. Пашинський, М.В. Самборський

   Джерело:Специальная металлургия: вчера, сегодня, завтра. Материалы Международной научно-технической конференции 8—9 октября 2002 года, г. Киев. Киев: Изд-во Политехника, 2002. С. 110—114.

   Опис:показана доцільність використання електрошлакової переплавки в  камерних печах під «активними» кальційвмісними флюсами для виробництва високоякісних злитків титану, хрому і  интерметаллидов системи титан-алюміній. Встановлена можливість рафінування титана і  сплавів на  його основі від  збагачених азотом включень. Реалізація таких технологій дозволить вирішити проблему виробництва високореакційних металів і  сплавів в умовах України.

4.   Titanium

   Джерело: Othmer, K. Encyclopedia of Chemical Technology. New York: Marcel Dekker, 1998.U.S. Department of the Interior U.S Geological Survey. Minerals Yearbook Volume 1. Washington, DC: U.S. Government Printing Office, 1998.Freemantle, M. "Titanium Extracted Directly from TiO2." Chemical and Engineering News (25 September 2000).Eylon D. "Titanium for Energy and Industrial Applications." Metallurgical Society AIME (1987).

   Опис: у роботі дані основні відомості про властивості титану і його сплавів, описана історія відкриття титана і області його застосування.

5.   Bioreactivity of titanium implant alloys

   Джерело:Susan J. Kerber Material Interface, Incorporated, Sussex, Wisconsin 53089-2244.

   Опис: A study was conducted regarding the adsorption of peptides on commercially pure Ti and Ti-6Al-4V. The peptides used were arginine-glycine-aspartic acid-alanine, arginine-glycine-aspartic acid-serine, and arginine-phenylalanine-aspartic acid-serine. The tripeptide RGD is known to be important for biologically specific adhesion reactions. This research was conducted to investigate the reason for a tendency toward thrombus formation with Ti-6Al-4V that is not observed with cp Ti. After argon plasma cleaning, coupons of the titanium alloys were inserted into solutions with variable concentrations 0.0625–2 mg/ml of an individual peptide group under constant temperature and time conditions. The samples were rinsed, dried, and analyzed with x-ray photoelectron spectroscopy. Adsorption isotherms were obtained by plotting the relative amount of peptide adhesion as a function of solution concentration. It was postulated through the XPS and adsorption isotherm data that the major adhesion mechanism for the peptides to the titanium alloys was hydrogen bonding. CP titanium and Ti-6Al-4V are hypothesized to react differently as implants because Ti-6Al-4V has a more electropositive surface, which allows fewer hydrogen bonds to form. Hydrophilic reactions were proposed to be of secondary importance during bioadhesion, influencing the structure of the second layer adsorbed. There was no correlation found between the net charge of the peptide groups and their adhesion to the alloys.

6.   Biological-inert alloys and medicine production

   Джерело: Physico-technological Institute of Metals and Alloys. National Academy of Sciences of Ukraine.

   Опис:показані вироби з титану.