Вступ

     В складній економічній ситуації, яка склалася останнім часом в Україні, для підприємств одним із способів утриматися на плаву є здешевлення вироблюваної продукції. Для цього необхідне всемірне скорочення споживання електроенергії і підвищення продуктивності устаткування. Дугові електросталеплавильні печі (ДСП) - це щонайпотужніші споживачі електроенергії, у зв'язку з чим потрібно прагнути зменшити їх енергоспоживання. Ефективним напрямом рішення даної проблеми є автоматизація управління електричним режимом, що дозволяє скоротити електричні і теплові втрати.
     Дугова сталеплавильна піч (ДСП) є одним з основних агрегатів для виробництва рідкого металу. В останні 50-60 років спостерігається великий прогрес в області електропічної металургії. Розвиток печей відбувається, в основному, за рахунок створення великовантажних печей надвисокої потужності для металургійного виробництва. Масове їх розповсюдження і використання вимагає уточненого підходу до аналізу енергетичних характеристик з метою оптимізації процесу виробництва металу і зниження енергоспоживання.

     Актуальність теми

    Враховуючи упевнене і поступальне зростання цін на енергоресурси, особливо на природний газ, завдання зниження їх витрати стає не тільки актуальним але і в якійсь мірі стратегічним.

     Мета і завдання роботи

1. Здійснити аналіз енерготехнологічних режимів т ведення плавки ДСП різних підприємств ;
2. Проаналізована схема електропостачання ДСП в умовах ТОВ «Електросталь» (Курахово);
3. Виконати розрахунок кругових діаграм пічного трансформатора;
4. Створити форми автоматичного перерахунку кругових діаграм і уставок електричного режиму залежно від первинної напруги трансформатора ДСП;
5. Розробити набори графіків раціонального введення електроенергії;
6. Розробити графік раціонального використання стінних газокисневих пальників;
7. Розробити графік роботи пристроїв кисневого продування;
8. Розробити систему вдування порошкоподібного коксу;
9. Розробити спрощену автоматизовану систему оцінки вибраного режиму ведення плавки.
   

        РАЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОГО РЕЖИМУ ВИПЛАВКИ І ПОЗАПІЧНОЇ ОБРОБКИ СТАЛІ

       Раціональне використання потужності дуг в ДСП багато в чому визначається правильністю і точністю завдання необхідного електричного режиму печі. Завдання параметрів дугового розряду здійснюється шляхом контролю і підтримки на необхідному рівні певних електричних параметрів печі: струмів дуг, напруги, коефіцієнтів потужності, повних фазних опорів і т.д. При цьому струми дуг є головними регульованими величиною, тому при роботі печі вельми істотно знати залежність від струму інших електричних, теплотехнічних і техніко-економічних показників ДСП при заданном значенні вторинної напруги. У виробничих умовах завжди прагнуть працювати на максимальній (повною) потужності. Регулюючи вторинну напругу U2 або вторинний струм I2. Із збільшенням I2 зменшується U2, потужність і довжина дуги, індекс опроміненості футеровки, соsf. В період плвленія необхідно працювати на високій вторинній напрузі і низькому вторинному струмі.

   Проте з появою стійкої рідкої ванни високий соsf приводитиме до нестійкого горіння дуги і як наслідок зниження потужності, що вводиться у ванну. Звідси можна зробити вивід що період проплавлення колодязів необхідно вести на середній довжині дуги з соsf не вище 0,86. Подальше плавлення ведуть на максимальній вторинній напрузі, потужності і довжині дуги. Завдання цього періоду щонайшвидше розплавити шихту. Після осідання шихти і «відкриття» стін печі робота на довгих дугах є неприпустимою із-за можливого прогару водоохолоджуваних елементів, тому в цей період необхідно знижувати вторинну напругу і підвищувати вторинний струм.

       Таким чином, при виборі уставок електричного режиму (номер ступеня трансформатора і ступеня струму) по кругових діаграмах трансформатора необхідно вести плавку на оптимальній високій потужності не допускати при цьому тривалого перевищення повної потужності. Для кожного періоду по кругових діаграмах трансформатора і таблиці доступних уставок регулятора вибирається дуга певної довжини і потужності для кожного періоду плавки тобто для запалення дуги, проплавлення колодязів, формування загальної плавильної маси і доведення окремо взятої корзини.

   Важливе зауваження:

       При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2009 р. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

       ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

       

   1. «Экономия электроэнергии в дуговых сталеплавильных печах», Ю.Н. Тулуевский, И.Ю. Зинуров, А.Н. Попов, В.С. Галян.- М., Энергоатомиздат, 1987 г.
   2. «Электрометаллургия стали и ферросплавов», Д.Я. Поволоцкий, В.И. Рощин и др. – М., Металлургия, 1984 г.
   3. «Справочник по физике», А.И. Бачинский, В.В. Путилин, Н.П. Суворов. – М., Учпедгиз, 1951 г.
   4. «Теория и технология электроплавки стали», Н.М.Чуйко, А.Н.Чуйко 1983 г.
   5. «Твердение вяжущих веществ», Сычев М. М., Л., Стройиздат, 1974.
   6. Справочник по химии цемента Под ред. Б.В. Волконского, Л.Г. Судака-Л.: Стройиздат,1980 г.
   7. А.А. Пащенко, В.П. Сербин, Е.А. Старчевская, Вяжущие материалы, изд. «Вища школа», 1985 г.
   8. «Автоматизация технологических процессов дуговой сталеплавильной печи», Лапшин И.В., М.,ООО «Квадрум», 2002 г.