ДонНТУ >> Портал магістрів

Безуглий Євген Безуглий Євген Миколайович

Факультет обчислювальної техніки та інформатики

Спеціальність: Системне програмування

Тема випускної роботи:
Підвищення еффективності пошукових систем
  Реферат
 
Автобіографія
  
Дитинство
«Ти ще чекатимеш, Сонця без меж...» Люк
    Я народився 2 березня 1987 року у місті Зугресі. Мій батько, Безуглий Миколай Іванович, працює майстром з релійного  захисту на Зуївській тепловій електростанції. Моя мати, Безуглая Тетяна Петрівна, працює бухгалтером на тій же ЗуТЕС. 

  З раннього дитинства я зарекомендовав себе, як спокійнє, слухнянє дитя, не вимагаюче уваги. У віці 3 років мене було отдано до дитячого садку «Золота рибка». Там мене оточували мої друзі, які потрапили до нього, і нас усіх об'єднувало однє - ми були з одного району міста. Вихователі, які піклувались про нас, і нерідко задавали тон тихої години в тій же кімнаті, що і ми , привили нам любов до природи та мистецтву. У  садку було усе: кумедні ситуації, цікави байки, пісні,   ... і навіть перше  дитяче кохання.
 
Школа 
 Достянувши так очікуваного віку  7 років та наслухавшись розмов про школу, я пішов до першого класу. Мені хотілося ходити до школи і навіть подобалося, проте жодних особливих відмін я не проявляв. І  так до 9го класу мої оцінки плавно та не дуже коливалися по всій можливій шкалі оцінювання від 2 до 5 балів. Улюбленних  предметів не було, але були неулюблені - це ті,  які були пов'язані з читанням та правописем: україньска та російска мови з їх літературами. Подобалася географія, фізика, біология та ОБЖ. Перший  - тому що вчитель цікавий, другий - нікто взагалі нічого не знав, та зі мною радилися, а останній - просто я все то знав, і для мене  було банально простє. Проте, так було не завжди.

  Починаючи з дев'ятого класу у мене виріс інтерес до точних наук. Я став любити математику в усіх ії проявах. А крім неї і хімію разом з біологією. Результатом такого зацікавлення були олімпіади, деякі навіть вигравав. Учителі говорили, що я ріс прямо на очах, і швидше, ніж інші учні. Я собі поставив за мету - поступити до університету на бюджет, оскільки до техникуму мені аж ніяк не хотілося. Паралельно я ходив на курси до ДонНТУ по математиці та информатиці, і навчався математичного коледжу від ДонНУ.
 Жадних добрих спогадів о школі немає.
 
Університет
Університет зародив в мені дужо сподівань, пов'язанних  не тільки з навчанням, але і також з цікавими людьми. Відмінністю від школи було те, що тут мене оточували  люди, не ті, які жили поруч з університетом, а ті, інтереси яких співпадали. Відміною студента-програмиста від маси інших студентів є те, що він цікавиться своєю спеціальністю, і використовую вміння,  достатньо часто. Проте, цей інтерес з часом десь зникає, але у кожного свої причини на то. Але не про це...

Сдавши першу сесію на відмінно, і отримавши підвищену стипендію, я поставив собі за мету - добре закінчити універ. Студенцьке життя не може не запам'ятатись гуртожитком. Нехай банально, та ізбито, але вона - школа життя. Радощі світлих теплих днів та темних веселих ночей, ранкові неприємності, а часами іноді і після обіду, праця з вірним другом - лопатой, яка теж хотіла спати о 7 ранку, заміст того, щоби відгребати сніг перед гуртожитком і, звісно, справжні виявлення людських якостей - зі всіма цими радощами можна було познайомитись саме в гуртожитку.

  Університет дав мені можливість проявити себе та побачити мир. Багато з моїх знайомих бували у інших краях. Мені теж хотілося не відставити. Я записався до  Польского Технічного Факультету, про нього у мене найкращі спогади та враження. Мимо того, що  я вивчав мову, я ще і побачив Польщу - і це лише за нецілий рік навчання, при тому все за дармо! Мені хотілося повернутися до Польщі ще раз. Після отримання  такої можливості у вигляді запрошення з польского ВНЗ, та залагодив справи з ДонНТУ, я поїхав. Тепер пишу ці строки саме з Польщі :) Є такий термін «культуровий шок», в мене він проявляється не так, як у всіх, у чужій країні, а навпаки, коли повертаешся до дому.... але знову не про це...
  
Скоро закінчиться цей чудовий відрізок життя - студенцтва, і час, як водиться, обирати тему випускної роботи. Вона пов'язана з підвищеням ефективності пошукових систем. Тема є актуальною та цікавою, тим більш що вона буде реализована  як в україньскому, так і в польскому варіантах, з врахуванням різних цікавих особливостей.

 
Майбутнє
«Життя розтягується, мов баян, я буду тягнути його в один бік, а ти - в інший...» С.Жадан
Я маю досвід роботи за спеціальністю,  вивчаю дві мови, займаюся цікавими для меня речами, захоплююся музикою та сучасною літературою.  По закінченню  університета хочу знайти спосіб застосувати мої знання, і звістно, отримувати нові, у якості праці.

Зараз шукаю себе місце на практику у міжнародних фирмах. Намагаюся саме там пройти її та, можливо, отримати місце праці.
�