Дата народження: 10.12.1986
Середній бал в період навчання: 4.3
Мови спілкування: Російська та українська - вільно, англійська - достатня для ведення листування та читання документації
Мови програмування: С/С++, Pascal, Delphi, Assembler, Java, РНР
Досвід роботи з базами даних: MS Access, MySQL
Захоплення: Формула 1, картинг, великий теніс, футбол, IT технології, англійська мова, читання
Я, Кононенко Сергій Володимирович, народився у м.Донецьку 10 грудня 1986 р. Моя родина складає чотири чоловіка: мене, мама – Кононенко Наталя Михайлівна, батько – Кононенко Володимир Петрович, брат – Кононенко Дмитро Володимирович. Перші роки життя я провів в Петровському районі м.Донецька, а коли мені було п'ять років моя родина почала жити в Кіровському районі м. Донецька. Там пройшли мої юність та дитинство.
Моє життя можна поділити на чотири важливі етапи.
Першим з них був дитячий садок. Свої перші роки я відвідував дитячий садок за містом проживання. У мене небагато спогадів за той період мого життя.
Другим важливим етапом була моя школа. Я почав вчитися в загальноосвітній школі №112 у 1994 році. Моїми досяжненнями у той час я вважаю відмінне навчання до восьмого класу, відвідування занять з футболу, добрі стосунки з рідними, батьками, друзями. Моя поведінка як у школі, так і після школи, завжди залишала бажати кращого, але це не заважало мені добре вчитися. У вільний час я завжди встигав поспілкуватися з друзями, займатися спортом, читати книжки.
Перший досвід спілкування з персональнім комп'ютером я отримав коли був у шостому класі. Після цього у мене з'явилося бажання займатися IT технологіями. Я закінчив курси користувача ПК і зрозумів, що мені дуже цікава ця сфера діяльності. У восьмому класі я почав підготовку до вступу у Донецький колеж – учбовий заклад нового типу. На протязі року я їздив на підготовчі курси й увесь свій вільний час я присвятив підготовці до вступних іспитів до цього закладу. Це була моя мета на той час. Коли влітку 2001 року я був зарахован у Донецький колеж, мою радість було важно передати. Це була моя перша перемога у цьому житті.
Натупним етапом мого навчання став Донецький колеж. Я навчався там на протязі трьох років. Дев'ятий клас я присвятив навчанню. Майже весь час я займався тільки цим, на той час я забув що таке відпочинок. У десятому класі мені вже вдалося знайти компроміс між навчаннім та відпочинком. В одиннадцятому класі я майже не займався навчанням, але досвід та знання, здобуті за два роки допомогали мені добре здавати екзамени, писати самостійні так контрольні. Одиннадцятий клас я завершив з відмітками від дев'яти до дванадцяти балів. Це був рік, коли я присвятив себе вступу до університету. Навіщо я вирішив вступити до Донецького нацiонального технiчного унiверситету? Я не бачив ніких особливих приіоритетів цього ВУЗу над іншими. Просто багато колежан вступало саме сюди, я вважаю, що саме це посприяло моєму рішенню. В майбутньому я не шкодував за свій вибір. Я зрозумів, що це впливовий ВНЗ як в Україні, так і в Європі. Я був впевнений, що буду навчатися за спеціальністю, яка буде мати відношення до комп'ютерних технологій. Мій вибір пав на «Программне забезпечення автоматизованих систем». Чому? У мене немає відповіді на запитання.
На протязі року я займався підготовкой до рейтингових іспитів. Спочатку, у мене були труднощі. Але завдяки зусиллям й старанням мені вдалося досягнути суттєвого прогресу в плані розуміння математики та інформатики. В результаті я зайняв восьме місце. Я був зарахован на бюджет. Мені просто неможлови передати ті ємоціі, почуття, радість. Це була моя друга перемога у житті.
Четвертим етапом мого навчання став університет. Не можу сказати, що я максимально старався за ці чотири роки, що йшов
до якої – небудь мети. До навчання я ставився безвідповідально, тому й результати залишали бажати кращого. Я вважаю, що я
не досяг ніякого успіху в університеті. Я вчився заради того, щоб отримувати стипендію та щоб не буди відрахованих з
університету. За час навчання в університеті нам викладали багато цікавих та корисних курсів.
Викладачі залишили дуже
приємне враження, вони професійно викладали матеріал. Як я вважаю, у мене просто не було бажання та стимулу до навчання.
Коли настав час обирати керівника для магістерської роботи - я вирішив писати її під наглядом Григор'єва Олександра Володимировича,
тому що він є справжнім спеціалістом у сфері автоматичного проєктування. Він запропонував мені дуже цікаву тему: Дослідження засобів параметризації трубопроводів, як механізму побудови тривимірних графічних зображень за модельним описом.
Разом з навчанням в університеті, я працював на фабриці меблів «Гранд». Я працював ремонтником деревени.
Свою майбутню діяльність я не пов'язую із програмуванням. Але впевнен, що досвід та знання, здобуті в університеті, допоможуть мені у моїй майбутній профессії. Зараз я вчусь на п'ятому курсі, бажаю отримати звання магістра, одночасно я працюю менеджером з продаж на підприємстві ТОВ «Укрстальсервіс». Я вважаю, що магістерське звання допоможе мені у майбутньому досягти успіху у своїй кар'єрі. Вид діяльності, яким я займаюсь, мені дуже подобається. Я розумію, що можу досягти вражаючих результатів на своєму робочому місці.
Закінчити свою біографію я хочу великою подякою до своїх батьків. Вони завжди вірили у мене, допомогали в багатьох труднощах. Я вважаю, що насамперед це їх досягнення, що я виріс справжньою людиною.