Діяльність окремих людей, груп, колективів й організацій зараз усе більшою мірою починає залежати від здатності ефективно використати наявну інформацію. Відшукання раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки більших обсягів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.
У середині XX в. виникли проблеми, які можна віднести до «інформаційної кризи». Істотними стали протиріччя між обмеженими можливостями людини по сприйняттю й переробці інформації й існуючих потужних потоків і масивами інформації, що зберігається. Так, наприклад, загальна сума знань мінялася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10років, до 1970 р. - уже кожні 5 років, з 1990 р. - щорічно. Крім того, існує велика кількість надлишкової інформації, що утрудняє сприйняття корисної для споживача інформації.
Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу з положення, що створилося. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів переробки й передачі інформації в різні сфери діяльності послужило початком нового еволюційного процесу в розвитку людського суспільства, що перебуває на етапі індустріального розвитку, який зветься інформатизацією.
Інформатизація суспільства є однією із закономірностей сучасного соціального прогресу.
При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу мір, спрямованих на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного й своєчасного знання у всіх видах людської діяльності.
Інформатизація суспільства спрямована на якнайшвидше оволодіння інформацією для задоволення своїх потреб. У понятті «інформатизація суспільства» акцент треба робити не стільки на технічних засобах, скільки на сутності й меті соціально технічного прогресу. [1]
У деканаті Вуза необхідно зберігати й обробляти безліч інформації, а саме:
Для задоволення потрібностей деканату в інформаційних послугах необхідна комплексна інформаційна система керування факультетом.[2]
В інформаційній системі здійснюються наступні інформаційні процеси:
За виконання цих процесів відповідають різні компоненти інформаційної системи. Збір і видача інформації в основному відбуваються через користувальницький інтерфейс за участю людини. Хоча можливі й інші, автоматизовані засоби збору інформації.
Інтерфейс користувача – елементи й компоненти програми, які здатні впливати на взаємодію користувача із програмним забезпеченням. [1]
Процес зберігання інформації полягає в довгостроковому зберіганні даних на носіях, у вигляді масивів даних, з певною структурою. Тепер, для зберігання інформації як правило використаються бази даних. [3]
База даних (БД) може бути визначена як сукупність взаємозалежних даних, використовуваними декількома користувачами й зберігаються з регульованою надмірністю. Збережені дані не залежать від програм користувачів, для модифікації внесення змін застосовується загальний керуючий метод. [1]
Обробка інформації складається в одержанні одних «інформаційних об'єктів» з інших «інформаційних об'єктів» шляхом виконання деяких алгоритмів й є одною із основних операцій, здійснюваних над інформацією.
Розрізняють наступні основні процедури обробки інформації:
Таким чином, інформаційна система, як правило, складається з наступних компонентів:
По методу обробки даних інформаційні системи діляться на системи із централізованою й децентралізованою організацією даних.
Централізована система відрізняється найпростішою реалізацією. Використовується єдина база даних, всі операції з даними виробляються одним сервером баз даних. Таким чином, основною перевагою централізованої системи є відсутність необхідності у використанні спеціальних засобів, для забезпечення цілісності й актуальності даних. Головним же недоліком є обмеження розміру бази даних і кількість оброблюваних запитів можливостями одного сервера.
При децентралізованій організації інформаційної системи база даних розбивається на частини, розташовані на різних серверах.
Існує два основних підходи до організації деціонтралізованих інформаційних систем.
У першому випадку частина запитів може бути оброблена з використанням тільки локальної бази даних, що знизить навантаження на центральний сервер. У другому випадку кожен сервер обробляє запити від своєї частини клієнтів, розподіляючи, таким чином, навантаження між серверами.
У кожному разі, при використанні децентралізованих систем виникає необхідність підтримки актуальності даних у різних базах даних. Це створює додаткове навантаження на систему, при зміні даних. [1]
Традиційно в інформаційних системах використається WIMP користувальницький інтерфейс [1], наданий більшістю сучасних операційних систем, однак останнім часом все більшу поширеність отримують web-орієнтовані інформаційні системи. [4]
Структура web-орієнтованої інформаційної системи
Web-орієнтована інформаційна система, реалізована у вигляді клієнт^-серверного додаток, у якому клієнтом виступає браузер, а сервером - веб-сервер.
Така організація дає наступні переваги: web-браузер убудован у більшість операційних систем, таким чином, функції по розробці, установці, відновленні й підтримці клієнтської частини не лежать на розроблювачі інформаційної системи. Логіка роботи інформаційної системи зосереджена на сервері. Так само, клієнти не залежать від конкретної операційної системи користувача, і інформаційна система, таким чином, є міжплатформеною. При цьому функції системи реалізуються один раз, замість того, щоб розробляти різні версії для Microsoft Windows, Mac OS X, GNU/Linux й інших операційних систем.
Через цю універсальність і відносну простоту розробки веб-приложення стали широко популярними наприкінці 1990-х — початку 2000-х років. [4]
Обмеження функціональності інтерфейсу, наданого web-браузером, можуть бути переборені, за рахунок використання Adobe Flash [5] або Java-апплетів. Такий додаток прийнятий називати rich internet application. [6]
Для створення веб-приложень на стороні сервера використаються різноманітні технології й мови програмування:[4]
Можна виділити кілька етапів розвитку автоматизованих систем управління.
Розвиток систем п'ятого покоління тільки починається. [7]
При впровадженні інформаційної системи має місце вибір між серійними системами, і системами, розроблювальними індивідуально, під замовлення.
Кожне із цих рішень має свої плюси й мінуси.
Основними перевагами серійних систем є великий штат професійних розроблювачів, налагодження й тестування на безлічі об'єктів, що зменшує імовірність помилок і недоробок, випуск відновлень і технічна підтримка виробляється розроблювачем системи. Основними ж недоліками є висока вартість і надмірність функціональності, що веде до росту апаратних витрат.
У той же час сучасні засоби розробки дозволяють створювати індивідуальні системи, що практично не уступають серійним, при цьому будучи більше гнучкими й менш ресурсномісткими, чим останні. [8][9]
Лабораторія математичного моделювання й інформаційних систем (ММІС) представляє інформаційну систему «Деканат», що надає наступні можливості:
Інформаційна система складається із клієнтського додатка й бази даних "Деканат". Для адміністрування бази даних і розмежування доступу використається програма «UsersManager».
ІС "Деканат" інтегрована із системами "ПЛАНИ", "Приймальна комісія", "Електронні відомості", "Семестрові графіки груп", "Картки студентів заочної форми навчання" й Visual Testing Studio.
У програмі використається інтерфейс, що підбудовується під повноваження користувача. Користувачеві можуть бути виділені адміністратором системи безпеки права на читання або зміну заданого списку факультетів.[10]
Дана система використовується Південно-Російським Державним Університетом Економіки й Сервісу
Орловський державний технічний університет використовує кілька інформаційних систем, таких як:
Відсутність у вузі інтегрованої інформаційної системи приводить до дублювання діяльності співробітників. [11]
Інформаційна система інтерактивного формування навчальних розкладів
Інформаційна система розробляється у вигляді web-додатка, серверна частина якого реалізована на підставі комплексу програмного забезпечення LAMP, що включає:
Усе компоненти цього комплексу поширюються під вільними ліцензіями [12], таким чином, система може функціонувати без використання дорогого проприєтарного програмного забезпечення.
Web-додаток містить підмножини спеціалізованих сторінок, для наступних класів користувачів (Рис. 1.):
Рисунок 1. Обмін інформацією між категоріями користувачів.
Анімація: 5 кадрів, тривалість 7 с., кількість циклів бескінечна.
Система працює тільки із зареєстрованими користувачами. Після проходження авторизації користувач одержує доступ відповідно до привілеїв користувачів його класу.
Диспетчери деканату мають найбільш повний доступ до системи. Мають можливість установлювати асоціативні зв'язки між наступними об'єктами: Викладач, Група, Дисципліна, Час і Місце занять.
Диспетчери аудиторій можуть установлювати зв'язку між Групою, Часом і Місцем.
Професорсько-викладацький склад подає заявки в електронній формі диспетчерам, формує список замін на випадок відряджень, має право переставляти свої заняття за узгодженням з іншим викладачем.
Студенти працюють із системою в режимі «read-only».
Система включає реалізацію наступних функцій:
Оповіщення по електронній пошті зареєстрованих і студентів, що підписалися на розсилку, про зміну їхнього розкладу, заміні викладачів або аудиторій, призначених викладачами консультаціях.
Для портативних пристроїв розробляється окремий спрощений інтерфейс, адаптований під особливості таких пристроїв, що забезпечує більше простий доступ до найбільше часто використовуваних даних, що важливо при невеликому розмірі екрана портативного пристрою. Так само не виключений доступ до повнофункціональної версії системи за підтримкою з боку пристрою. [13]
