Коротко про себе:

Володіння мовами:

Професійні навички:

Захоплення:

БІОГРАФІЯ

Дитинство

Я, Муджирі Тимур Мурманійович, народився 18 грудня 1984 року в Росії, у станиці Советській Новокубанського району Краснодарського краю. Батьки в той час були ще студентами, навчались в Одесі, тому мене та мого брата, старшого за мене на 2 роки, виховували, як прийнято казати "від сесії до сесії". У грудні 1986, коли батьки закінчили навчання, ми переїхали у село Рівне Красноармійського району Донецької області. У березні 1987 року в мене народилася молодша сестра. Тут же, у селі Ровному, я пішов до дитячого садка. Читати я навчився рано, внаслідок чого у дитячому садку читав казки своїм одноліткам.

Школа

У 1991 році я вступив до неповної середньої школи №3 м.Димитрова. Під час навчання я брав участь в шкільних змаганнях з футболу, в багатьох міських олімпіадах з різних дисциплін. У 1995 році був нагороджений Дипломом за зайняте перше місце в міській олімпіаді з математики.

У 1999 я з відзнакою закінчив навчання в ЗШ №3 та вступив до ЗШ №8 м. Димитрова, де також приймав участь у олімпіадах та Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру – 2000» та «Кенгуру – 2001». При навчанні паралельно отримав спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів (2-й розряд).

По закінченні кожного класу нагороджувався похвальним листом, дякуючи чому в 2001 році закінчив школу з золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні".

Університет

По закінченні школи вступив на перший курс очно-заочної форми навчання Красноармійського філіалу Донецького Національного Технічного Університету, на спеціальність Автоматизовані системи керування та мережі. Після першого курсу перейшов на спеціальність Обчислювальна техніка та інформатика.

Закінчивши навчання у філії на другому курсі, було вирішено змінити форму навчання на денну, і я перевівся до базового університету на спеціальність Комп'ютерні системи та мережі, на другий курс – на третій не дозволило керівництво через велику академічну різницю. "Ну і гаразд – думав я тоді – тим легше буде перехід на нову для мене форму навчання". Але вчився я не дуже гарно. Більша частина часу витрачалася на вивчення того матеріалу, який не викладався в університеті. Програма навчання все ж не так швидко удосконалюється, як удосконалюються технології. І щоб не відставати від їх розвитку доводилося жертвувати успішністю в університеті. Пізнав багато нового і цікавого, але в навчанні такі знання не цінувалися. Весною 2005 року пішов у академічну відпустку.

Армія

У період з весни 2005 р. до весни 2006 р. мені довелося послужити на благо вітчизни. Служив у Внутрішніх Військах МВС України, в славному місті Сімферополь. Адже не всім вдається принаймні раз відвідати Крим, а мені пощастило прожити в ньому цілий рік. Клімат, чесно кажучи, в деякому розумінні особливий – дуже вологе повітря. Дуже жарке літо і дуже холодна зима запам'яталися мені надовго. Взимку особливо тяжко – дихати рано вранці промерзлим повітрям, бігаючи на стадіоні в час уранішньої розминки, досить незвична справа.

Але служба йшла непогано. Ще до відпустки мене підвищили у званні, до відпустки я заробив додаткових 5 діб, та і медаллю я встиг обзавестися. Нагородили мене нагрудним знаком "За зразкову службу". Додому приїхав, було чим похвалитися.

Здебільшого, від моїх одногрупників мене відрізняє саме вона… служба в армії. Але, повинен відмітити, армія – це не зло, яким її всі бачать (хоч вона і перервала моє навчання в університеті на рік), а воєнізована організація людей, лад у всьому для яких – перша справа. Тут в звичку входить розпорядок дня, чітке дотримання інструкцій, підпорядкування начальству – те, що в майбутньому неодмінно знадобиться. Загалом, служба в армії пішла мені лише на користь.

Знов університет

Весною 2006 року я відновився на третій курс все тієї ж спеціальності. І, як це не дивно, з навчанням почало виходити краще. Тут вже і участь в конференціях, і олімпіада по захисту інформації, і успішно пройдена практика в компанії, що займається розробкою програмного забезпечення.

У 2008 році успішно здав державний іспит і отримав диплом бакалавра. Далі вибір життєвого шляху пав на навчання в магістратурі по тій же спеціальності.

Тему для магістерської роботи вибрав таку: "Дослідження алгоритмів маршрутизації в багатосегментних бездротових мережах". Вирішив зайнятися саме бездротовими мережами, оскільки вони розвиваються прискореними темпами і в перспективі замінять собою прокладку кабелю. Дослідження, виконані в моїй роботі, допоможуть якісніше обслуговувати клієнтів мереж Wi-Fi.

Плани на майбутнє

Не знаю точно, що буде в майбутньому, але після здобуття диплому магістра хотілося б спершу попрацювати в одній з крупних компаній як розробник програмного забезпечення. Далі зростати по кар'єрних сходах до директора IT-компанії, а може і відкрити власну справу.