Інвестиції - внутрішні та зовнішні являють собою складний багатоступінчатий механізм, здатний у величезній мірі збільшити економічний потенціал України. Тому успіх, досягнутий у даній сфері, багато в чому визначить реалізацію всієї державної реформи.
На сучасному етапі розвитку Україна внаслідок трансформаційних процесів у минулому переживає період нестабільності і встановлення економічної, правової і соціальної структур.
Будь які зміни подібного характеру не проходять без значних витрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни мають потребу в залученні капіталів колосального масштабу. Нажаль, наша економіка не може забезпечити достатній рівень інвестування. Внутрішні інвестиції гальмуються нерозвинутістю вітчизняного фондового ринку, а також станом банківської системи України. У результаті цього, питання залучення інвестиційних ресурсів через границю є досить актуальними вже протягом довгодіючого періоду часу. Незважаючи на це, ситуація з зовнішніми капіталовкладеннями теж складається не кращим чином - унаслідок не найсприятливішого інвестиційного клімату і нестабільністю законодавства. Хоча спостерігається тенденція до збільшення обсягів зовнішніх інвестиційних потоків, усе одно країна відчуває їх нестачу.
Іноземний капітал може внести в країну досягнення науково-технічного прогресу і передовий досвід керування. Приплив закордонних капіталовкладень життєво важливий для досягнення середньострокових цілей, таких, як вихід із сучасного кризового стану, початковий підйом економіки. При цьому, природно, українські суспільні інтереси не збігаються з інтересами іноземних інвесторів, отже, важливо залучити капітали так, щоб не позбавити їхніх власників власних мотивацій, одночасно направляючи дії останніх на благо суспільних цілей. Дана задача розв'язна, що і підтверджується світовим досвідом (наприклад, утворення нових індустріальних країн), але для реалізації яких-небудь визначених дій по її виконанню потрібно в першу чергу вивчити конкретний стан в області залучення іноземних інвестицій у дійсних українських умовах, розглянути економічну і законодавчу бази, що забезпечують інвестиційний клімат у країні. При цьому, автор, у своїй роботі особливу увагу хочу приділити останньої з зазначених, тому що сьогодні саме невизначеність у законодавчій сфері обмежує інвестиційний процес, тобто спостерігається своєрідний парадокс: найсильніший інструмент по залученню закордонного капіталу одночасно є основною причиною, що утримує інвесторів від великих вкладень.
У світовій практиці виділяють три основні форми інвестування:
Прямі, чи реальні, інвестиції (переміщення капіталу в промисловість, торгівлю, сферу послуг - безпосередньо в підприємства).
Портфельні, чи фінансові, інвестиції (інвестиції в іноземні акції, облігації та інші цінні папери).
Середньострокові і довгострокові міжнародні кредити і позики позичкового капіталу промисловим і торговим корпораціям, банкам і іншим фінансовим установам [2].
Прямі інвестиції можуть забезпечувати корпораціям, що інвестують, або повне володіння компанією, в яку інвестують, або дозволяють установлювати над нею фактичний контроль. Іноді для цього необхідно мати не більш 10% акціонерного капіталу [1].
Проаналізуємо надходження прямих іноземних інвестицій до України в період з 2000 по 2006рр. (рис.1) [3].
З малюнку бачимо, що приріст прямих інвестицій за 2006 рік склав 4295,9 млн. дол. США (торік 7843,1 млн. дол.).В період з 2000 до 2005рр. темп росту обсягів зростав, а у 2006 різко впав на 61,3 відсотки [6].
Найбільшими країнами - інвесторами на 1 січня 2007 року стали Німеччина – 5620,7 млн. дол. (26,5%), Кіпр – 3011,7 млн. дол. (14,2%), Австрія – 1600,8 млн. дол. (7,6%).
Іноземні інвестиції нерівномірно розподіляються по регіонах країни. Найбільш пріоритетними, з погляду аналізу політики реформ, є: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Харківська області, а також м. Київ [3].
На основі проведеного аналізу інвестиційного процесу автором визначені фактори, від яких залежить надходження прямих іноземних інвестицій в Україну. Фактори, що впливають на іноземні інвестиції, можна підрозділити на дві групи, виділивши позитивні і негативні чи переваги і недоліки інвестицій для закордонних інвесторів (табл. 1).
| Переваги для прямих іноземних інвестицій | Перешкоди для іноземних інвесторів |
| |
| |
ряд податкових пільг на прибуток; звільнення від податків і мит матеріалів, що комплектують вироби, устаткування, увезені для розвитку виробництва; облік при оподатковуванні курсових змін;
уведення п'ятилітньої відстрочки для застосування положень нових українських законів, що погіршують умови діяльності іноземних інвесторів;
звільнення від сплати митних мит, податку на додаткову вартість при ввозі товарів, що є внеском іноземного інвестора в статутний капітал протягом терміну його формування, звільнення від вивізного мита товарів власного виробництва;
заміна податків, зборів і обов'язкових платежів розподілом виробничої продукції між інвестором і суб'єктами;
визначення основ господарської діяльності вільних економічних зон і надання пільг у зонах експортного виробництва.
Важливою умовою залучення іноземних інвесторів є рішення питання про власність на землю.
В Україні іноземні інвестори керуються у своїй діяльності більш ніж 70 нормативними актами різного рівня. Зміни і доповнення, внесені в чинне законодавство, не поліпшують умови інвестиційної діяльності [6].
Дослідження умов залучення іноземних інвестицій в Україну показало, що іноземним інвесторам дуже важливо, щоб у країні-реципієнті були створені визначені умови для їхньої діяльності. На основі даних проведеного дослідження умов надходження іноземних інвестицій автором розроблена класифікація способів усунення перешкод прямим іноземним інвестиціям і пропонуються міри їхнього усунення.
Серед мір загального характеру до першочергових відносяться:
стабільність політичної обстановки і довіра уряду;
надійність інформаційного забезпечення;
простір дій для приватного підприємництва;
адекватне і прогнозоване оподатковування;
правові гарантії і гарантії виконання договорів;
скорочення ролі бюрократичного апарата керування, спрощення процедури видачі дозволів;
ліберальний зовнішньоторговельний режим;
можливість користатися недорогими послугами інфраструктури, такими як електроенергія, вода, телекомунікації, транспортні дороги, послуги і т.д.;
відсутність контактів із кримінальними структурами.
Дані міри не абсолютні, але вони, на мій погляд, можуть зіграти позитивну роль у становленні української економіки.
Як показує досвід західних країн, надходження іноземних інвестицій повинні сприяти розвитку економіки країни, оздоровленню платіжного балансу за рахунок поточних операцій, технологічному оздоровленню економіки і росту досягнень науково-технічного прогресу [5].
Таким чином, для створення сприятливого інвестиційного клімату необхідні визначеність, в першу чергу, у законодавчій та економічній сферах, а також тривалий період часу, що буде сприяти розвитку міжнародного інвестиційного співробітництва, збільшенню припливу інвестицій через границю і їхнє ефективне використання.
Пересада “Інвестиційний процес в Україні”. - Київ: “Лібра”, 2002
Гаврилюк «Умови здійснення іноземного інвестування» // «Економіка України» № 8 (серпень 2006 р.)
«Економіка України» № 12 (грудень 2006 р.)